Актуальність
Гострий інфаркт міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST (STEMI) — дуже поширене захворювання, що супроводжується високою смертністю, при якому топовою рекомендованою терапією є первинне черезшкірне коронарне втручання (ПЧКВ). Розроблені алгоритми надання медичної допомоги ставлять за мету прискорення проведення ПЧКВ для мінімізації часу ішемії міокарда від моменту появи симптомів до відповідного терапевтичного втручання в ангіографічному кабінеті. На сьогодні недостатньо даних стосовно впливу надзвичайних ситуацій у системі громадської охорони здоров’я, таких як спалах інфекційного захворювання і його вплив на систему надання медичної допомоги при STEMI. З моменту першого випадку в місті Ухань, провінція Хубей, Китай, у грудні 2019 р. нова короновірусна хвороба (COVID-19) переросла в регіональну епідемію, зачепивши також Гонконг. Було проведено дослідження, яке описує вплив спалаху COVID-19 на результат лікування пацієнтів із STEMI в Гонконзі, базуючись на спостереженнях недавніх випадків пацієнтів зі STEMI, яким було проведено ПЧКВ.
Методи
У дослідження були включені пацієнти зі STEMI, госпіталізовані через відділення невідкладної медичної допомоги і яким була проведена ПЧКВ. Аналіз охоплював період з 25 січня 2020 р., коли лікарні міста Гонконг почали вводити екстрені протоколи з інфекційного контролю стосовно COVID-19. Ці заходи вимагали від лікарень призупинити всі другорядні відвідування і відкоригувати стаціонарну та амбулаторну допомогу. Показання до проведення ПЧКВ відповідали всесвітнім рекомендаціям. Із дослідження було виключено пацієнтів, які перенесли внутрішньолікарняні STEMI (n=1), STEMI з невідомим часом появи симптомів (n=3) та пацієнтів із зупинкою серця в анамнезі (n=2).
Лікарня, в якій проводився аналіз, забезпечувала цілодобове проведення ПЧКВ усім пацієнтам, які мали відповідні показання до проведення втручання. В момент установлення STEMI активувалася команда щодо проведення ПЧКВ одразу після кардіологічного дослідження. Дані про контрольні часові інтервали надання медичної допомоги при STEMI реєструвалися в клінічному реєстрі. Поява симптомів при первинному контакті з медичним працівником (Symptom onset to first medical contact time) визначалася як час від моменту появи у пацієнта скарг на дискомфорт у грудній порожнині до моменту первинного контакту з медичним працівником. Час від дверей до пристрою (Door to device time) фіксував час від прибуття до відділення невідкладної медичної допомоги до роздування балона в артерії, яка пов’язана з ІМ. Час прибуття до лабораторії катетеризації (Catheterization laboratory arrival-to-device time) визначався як час від прибуття до агіографічного кабінету до роздування балона в артерії, яка пов’язана з ІМ (таблиця).
Результати
Таблиця. Часові інтервали надання допомоги пацієнтам зі STEMI до/після спалаху COVID-19
| Часові інтервали надання допомоги пацієнтам зі STEMI | |||
|---|---|---|---|
| Часовий інтервал | Кінець січня 2020 р.
(n=7; 6 із 7 пацієнтів були госпіталізовані в неробочий час) |
2018–2019 рр. у робочий час (n=48) |
2018–2019 рр. у неробочий час (n=60) |
| Поява симптомів при первинному контакті з медичним працівником | 318 (75–458) | 82,5 (32,5–195) | 91,5 (35,25–232,75) |
| Час від дверей до пристрою |
110 (93–142) | 84,5 (65,25–109,75) | 129 (106–159) |
| Час прибуття до лабораторії катетеризації |
33 (21–37) | 20,5 (16–27,75) | 24 (18–30) |
У період з 25 січня 2020 р. до 10 лютого 2020 р. включно проведено спостереження стосовно змін у часових інтервалах надання медичної допомоги при STEMI у групі зі 7 госпіталізованих пацієнтів, які перенесли ПЧКВ. Дані порівнювали з наявними даними 108 пацієнтів зі STEMI, які також перенесли ПЧКВ, за останній рік (з 1 лютого 2018 р. до 31 січня 2019 р. включно (n=108)). Ці 7 пацієнтів не були інфіковані COVID-19.
У таблиці наочно показано збільшення середніх значень у всіх часових інтервалах порівняно з даними минулого року. Найбільша різниця в часі спостерігалася в інтервалі «Поява симптомів при первинному контакті з медичним працівником».
Висновок
Ступінь впливу COVID-19 на інші напрями системи охорони здоров’я, такі як надання медичної допомоги пацієнтам зі STEMI, поки недостатньо вивчений. Відомо, що COVID-19 вражає дихальні шляхи та передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. У зв’язку з пандемією COVID-19 з кінця січня 2020 р. в лікарнях Гонконгу запроваджено суворі заходи щодо боротьби з інфекцією, зокрема, використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ). Ці протоколи, безсумнівно, є необхідними для обмеження поширення інфекцій, таких як COVID-19, але вони також можуть несподіваним чином впливати на систему охорони здоров’я.
Найбільше вражає те, що невелика кількість пацієнтів зі STEMI, які звернулися по медичну допомогу після запровадження заходів інфекційного контролю, робили це з великим запізненням. Цілком зрозуміло, що люди не хотіли їхати до лікарні під час спалаху COVID-19, що пояснює затримку звернення по медичну допомогу. Крім того, ми не можемо оцінити кількість пацієнтів зі STEMI, які не зверталися по медичну допомогу взагалі. Відповідно, затримки зі зверненням по медичну допомогу чи відмова від неї могли негативно позначитися на результатах лікування.
Також результати проведеного аналізу свідчать про затримку під час обстеження пацієнтів зі STEMI після їх надходження до лікарні, що може мати кілька пояснень. Наприклад, в ангіографічних кабінетах зазвичай налагоджена вентиляція з позитивним тиском, тому інфекція COVID-19 усередині цих приміщень теоретично може викликати широке забруднення середовища. У зв’язку з цим в лікарнях Гонконгу, до надходження пацієнта в ангіографічний кабінет вживають таких запобіжних заходів як докладний збір анамнезу з поїздками та контактами включно, оцінку симптомів і проведення рентгенографії грудної порожнини. Незважаючи на важливість цих заходів для стримування інфекції COVID-19, якщо системи охорони здоров’я не будуть підготовлені, все це може призводити до ще триваліших затримок у діагностиці, активізації персоналу та транспортуванні пацієнтів. Крім того, після прибуття пацієнта в ангіографічний кабінет персоналу може знадобитися більше часу для одягання ЗІЗ та підготовки пацієнтів, а в інтервенційних кардіологів можуть виникати труднощі при проведенні ПЧКВ у повному захисному спорядженні, що призводить до продовження тривалості процедури.
Таким чином, у сучасному суспільстві спалахи інфекційних захворювань, таких як COVID-19, можуть поширюватися швидко та переростати в пандемії. Тож лікувальні заклади повинні приділяти пильну увагу не лише методам стримування та лікування цих інфекцій, але і їх можливим впливам на системи надання медичної допомоги пацієнтам з іншими патологіями.
Tam C. F., Cheung K., Lam S. et al (2020) Impact of Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Outbreak on ST-Segment–Elevation Myocardial Infarction Care in Hong Kong, China. Circulation: Cardiovascular Quality and Outcomes.; 0:CIRCOUTCOMES.120.006631 (https://doi.org/10.1161/CIRCOUTCOMES.120.006631).
Анна Хиць
