Як убиває COVID-19? Вченими ще не з’ясовано, що саме у кінцевому підсумку вражає органи хворої людини — вірус як такий чи відповідь імунної системи хворого. Це ускладнює вибір правильного шляху, метою якого є лікування тяжкохворих на COVID-19.
Клінічні дані свідчать, що імунна система відіграє значну роль у зниженні смертності людей, заражених коронавірусною інфекцією. Усвідомлення цього сприяло початку лікування стероїдами, що пригнічують імунну відповідь. Проте ці методи терапії пригнічують імунну систему загалом. Виникають побоювання щодо обмеженої можливості організму контролювати вірусну інфекцію.
Деніель Чен, імунолог і головний лікар IGM Biosciences у Маунтин-В’ю, штат Каліфорнія, США, говорить: «Я понад усе побоююся, що ситуація сягнула межі. Люди використовують усе, що потрапляє їм під руку, щоб відключити імунні відповіді. Але не можна зламати імунну систему під час боротьби з інфекцією».
Гонитва за ліками
Поки пацієнти завантажують лікарні всього світу, лікарі пробираються крізь нетрі неповних даних і препринтів, які ще не пройшли рецензування, намагаючись допомогти пацієнтам і поділитися досвідом у соціальних мережах. Деякі з них застосовують «коктейлі» з бездоказових методів лікування у відчайдушній спробі врятувати хворим життя. «Лікарі спостерігають, як пацієнти тануть на очах, і в них виникає сильна мотивація знайти ефективну терапію», — каже Кеннет Бейлі, анестезіолог відділення інтенсивної терапії Університету Едінбургу, Велика Британія.
Ранні аналізи пацієнтів із коронавірусом у Китаї продемонстрували, що ураження легень і смерть є не лише наслідком дії вірусу, але й результатом гіперактивної імунної відповіді. У деяких пацієнтів, тяжкохворих на COVID-19, виявляли високий рівень цитокінів (білків, що можуть посилити імунну реакцію) у крові. Вони містять невеликий, але потужний сигнальний білок — інтерлейкін-6 (ІЛ-6). Він, так би мовити, закликає до озброєння компоненти імунної системи, зокрема, макрофаги. Макрофаги сприяють виникненню запалення та можуть пошкодити нормальні клітини легень. Процес вивільнення цитокінів, відомий як цитокіновий шторм, може відбуватися і щодо інших вірусів, наприклад, ВІЛ.
Таким чином, оптимальним буде такий засіб, який заблокує активність ІЛ-6 та знизить інтенсивність потрапляння макрофагів до легень. Подібні препарати звуться інгібіторами ІЛ-6 і застосовуються для лікування пацієнтів із ревматоїдним артритом та іншими захворюваннями. Один препарат з торговельною назвою Actemra (тоцилізумаб), виготовлений швейцарською фармацевтичною фірмою «Roche», схвалений у Китаї для лікування пацієнтів із коронавірусом.
«Але сьогодні не так багато препаратів, які би могли обійти інгібітори ІЛ-6, і багато лікарів повертаються до стероїдів, які значно більше послабляють імунну систему», — зазначає Джеймс Галлі, імуноонколог із Національного інституту раку, штат Меріленд, США. Інгібітори ІЛ-6 здатні пригнічувати тільки ті імунні відповіді, які регулюються саме ІЛ-6, дозволяючи іншим імунним реакціям продовжувати допомогати організму боротися із COVID-19. Натомість стероїди та інші методи лікування, що мають більш генералізовану дію, можуть значно знизити здатність організму боротися з інфекцією. Ці препарати будуть пригнічувати не лише макрофаги, але й імунні CD4 T-клітини, які мають вирішальне значення для ініціювання імунних реакцій, а також CD8 T-клітини, які є противірусними кілерами, здатними знищувати інфіковані клітини з більшою точністю, ніж макрофаги.
Чен зазначає, що хоча рівень ІЛ-6 підвищений у деяких тяжкохворих, вірусне навантаження також підвищене. Це свідчить, що організм все ще бореться з активною вірусною інфекцією: «Ви повинні припустити, що наявність постійної противірусної відповіді важлива для цих пацієнтів. Якщо так, то зменшення кількості CD4 та CD8 T-клітин може підірвати цю відповідь».
У березні 2020 р. британські дослідники запустили рандомізоване клінічне дослідження RECOVERY, метою якого є оцінка стероїду дексаметазону для лікування COVID-19. Пітер Хорбі, лідер дослідження RECOVERY, наголошує, що стероїди буде застосовано у відносно низьких дозах.
Що стосується розроблення комбінованої терапії, то Рафі Ахмед, вірусологічний імунолог Університету Еморі в Атланті, штат Джорджія, США, сподівається, що дослідники створять її. На його думку, вона буде базуватися на поєднанні інгібітора ІЛ-6, який не повністю пригнічує імунну систему, та противірусного препарату, що безпосередньо впливає на вірус. Інші лікарські засоби, спрямовані на імунну систему, наразі теж тестуються, зокрема, анакінра — штучно синтезований антагоніст рецептора ІЛ-1. Він може посприяти зменшенню вираженості специфічних імунних реакцій без порушення CD4 та CD8 T-клітин.
- Ledford H. (2020) How does COVID-19 kill? Uncertainty is hampering doctors’ ability to choose treatments (https://www.nature.com/articles/d41586-020-01056-7).
Катерина Приходько-Дибська
