COVID-19: алгоритм дистанційної роботи з пацієнтами

Для тих, хто ще системно не підходив до цього питання, Національна служба здоров’я України пропонує алгоритм дистанційної оцінки, запропонований британськими фахівцями з первинної медичної допомоги. Переклад рекомендацій з’явився завдяки зусиллям Харківської експертної групи підтримки медреформи.

З чого починати онлайн-консультацію?

Однозначно з вибору місця та часу. Радимо лікарям проводити дистанційні консультації за графіком свого прийому та перебуваючи в амбулаторії, у звичній робочій атмосфері. Звичайно, трапляються винятки, але намагайтеся розмежовувати робочий та особистий час.
Перевага дистанційних консультацій у кабінеті полягає в можливості відкрити медичну карту пацієнта. Перевірити, чи не входить він до групи ризику (вагітність, цукровий діабет, астма, хронічні захворювання нирок, печінки або легень тощо ), чи має хронічні захворювання і які.
До речі, важливо звертати увагу на лікарські засоби, що приймає пацієнт. Особливо від бронхіальної астми та серцево-судинних захворювань. Важливо переконатися, що такі стани добре контролюються, а пацієнт має відповідні ліки.
Майте під рукою опитувальники пацієнтів із підозрою на COVID-19 та алгоритми дій.
Починаючи розмову з пацієнтом, уточніть його місце перебування та з ким він мешкає. Якщо пацієнт проживає один, з’ясуйте, хто йому допомагатиме в разі необхідності (приноситиме продукти чи ліки), чи має кому зателефонувати.
Переходьте до загальних запитань. Які скарги, що робить протягом дня (перебуває на дивані чи працює, активно займається домашніми справами), чи має задишку, коли розмовляє. Залежно від загальної картини, починайте ставити ключові клінічні запитання.
Дізнайтеся, що власне пацієнт хоче отримати від консультації (наприклад клінічну оцінку, направлення до вузького спеціаліста, поради щодо самоізоляції, правильного харчування та ін.).

Збір даних

Зверніть увагу на час та послідовність виникнення основних симптомів та ознак (кашель, температура тіла, втома, мокротиння, задишка, м’язовий біль, озноб, головний біль, біль у горлі, закладеність носу, нудота, блювання чи діарея, супутні хвороби). Враховуйте індивідуальні фактори історії хвороби пацієнта та проблеми, що виявляються під час розмови.
Майте на увазі, що пацієнти похилого віку та імунокомпрометовані особи можуть мати атиповий перебіг захворювання.
Зверніть увагу на дату виникнення першого симптому і період до дати початку захворювання. Багато, але не всі пацієнти, мають термометр вдома. Запитайте, яка в них зараз температура тіла, як довго триває лихоманка та які найвищі показники температури тіла були до цього часу.
Лихоманка при COVID-19 часта, але не завжди перевищує 38,0 °С і зберігається понад 5 днів. Зауважте, що близько половини всіх пацієнтів із COVID-19 не мають лихоманки при первинному зверненні до лікаря.
Більшість, але не всі пацієнти з коронавірусом скаржаться на кашель. Зазвичай він сухий, хоча значна частина пацієнтів має мокротиння. Кашель, як правило, триває більше 5 днів. Менше половини пацієнтів із COVID-19 скаржаться на задишку або утруднене дихання. Такі симптоми можуть свідчити про більш серйозне захворювання (зокрема пневмонію).
Якщо у пацієнта астма, поцікавтеся, скільки інгаляцій він зараз приймає на добу, і чи не зросла їх кількість останнім часом. Типові симптоми включають втому та біль у м’язах, хоча у багатьох пацієнтів немає жодного з них.
Поцікавтеся історією контакту з пацієнтами з COVID-19 (лабораторно підтверджений чи клінічно підозрюваний), особливо у тому разі, якщо контакт був ближчим за 1 метр протягом 30 хвилин і більше. Поцікавтеся, чи хтось із найближчих рідних хворий.
Ознаки, які зазвичай вказують на стан, відмінний від COVID-19: закладеність носа, набряк кон’юнктиви та інші алергічні симптоми, такі як свербіж очей. Шлунково-кишкові симптоми, такі як діарея, спочатку вважали рідкісними при COVID-19, але з’являються нові свідчення того, що вони можуть бути більш поширеними. Повідомлення про те, що втрата нюху є поширеним та раннім симптомом коронавірусу, є фейковим.

Телефон чи відео?

У нашій реальності, коли навіть консультації за телефоном не дуже поширена практика, таке запитання — справжній виклик. Крім того, інтернет у кожного працює по-різному, не всі можуть налаштувати відеозв’язок, не в кожному ЦПМСД є все необхідне для цього. Хоча за дослідженнями, якщо технічно відеозв’язок високоякісний, то лікар і пацієнт спілкуються через відео так само, як і при особистій консультації. Але для України наразі більш надійною є телефонна розмова, ніж, наприклад у скайпі.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Пресслужба «Українського медичного часопису» за матеріалами facebook.com/nszu.ukr