COVID-19: перші результати застосування плазми крові реконвалесцентів

9 квітня 2020 о 15:09
5874

Актуальність

Епідемія гострого респіраторного синдрому, викликаного коронавірусом 2 (SARS-CoV-2), що походить з міста Ухань, Китай, швидко поширюється по всьому світі. Станом на 24 березня 2020 р. у Китаї було зареєстровано 81 767 випадків із 3 281 смертей, спричинених SARS-CoV-2. Саме тоді Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила коронавірусну хворобу 2019 (COVID-19) пандемією. Станом на 18 березня 2020 р. повідомлялося про випадки захворювання приблизно у 195 країнах світу. Проблема COVID-19 полягає у тому, що відсутні специфічні ліки або вакцини проти цього захворювання. Деякі терапевтичні методи, такі як ремдесивір та фавіпіравір, поки знаходяться на стадії досліджень.

Використання плазми крові реконвалесцентів було рекомендоване як емпіричне лікування під час спалаху вірусу Ебола у 2014 р., а протокол лікування коронавірусу близькосхідного респіраторного синдрому за допомогою плазми крові реконвалесцентів встановлений у 2015 р. Тож вченими було припущено, що метод переливання плазми крові реконвалесцентів може бути ефективним і для інших інфекційних захворювань, таких як SARS-CoV-2, пташиний грип H5N1 та грип H1N1. У попередніх звітах деяких досліджень продемонстровано, що більшість пацієнтів отримували відновлювальну плазму крові шляхом одноразового переливання. У дослідженні, в якому брали участь пацієнти з пандемічною інфекцією грипу А (H1N1) 2009 р., лікування тяжкої інфекції з реконвалесцентною плазмою крові (20 пацієнтів) було пов’язано зі зниженням вірусного навантаження на дихальні шляхи, меншою реакцією на цитокіни в сироватці крові та смертністю. В іншому дослідженні, в якому брали участь 80 пацієнтів з гострою респіраторною вірусною інфекцією (ГРВІ) введення реконвалесцентної плазми крові було пов’язане з більшою швидкістю виписки з лікарні на 22-й день від зникнення симптомів захворювання, порівняно з пацієнтами, які не отримували реконвалесцентної плазми крові. Відповідно, ці висновки породжують гіпотезу про те, що використання реконвалесцентної плазми крові при терапії пацієнтів із COVID-19 може бути ефективним методом лікування.

Мета дослідження — описання початкового клінічного досвіду використання реконвалесцентної плазми крові у пацієнтів, хворих на COVID-19.

Методи

Дослідження проведено у відділенні інфекційних хвороб у Третій народній лікарні Шеньчжень, місто Шеньчжень, Китай. Період дослідження — з 20 січня 2020 р. по 25 березня 2020 р. Були відібрані пацієнти з лабораторно підтвердженим COVID-19, діагностованим за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Критерії включення до дослідження становили:

  • Пацієнт мав прояви тяжкої пневмонії, зі швидким прогресуванням захворювання та високим вірусним навантаженням, незважаючи на антивірусне лікування;
  • PaO2/FiO2 <300;
  • Пацієнт заходиться на момент дослідження або нещодавно був на штучній вентиляції легень (ШВЛ).

Критичний стан у пацієнтів визначався за наявності дихальної недостатності або ШВЛ, або шоку, або поліорганної недостатністі.

Результати

Опубліковано серію з 5 клінічних спостережень за критично хворими пацієнтами віком від 36 до 73 років. Усі пацієнти перебували на ШВЛ, отримували кортикостероїди і як мінімум два з таких препаратів: лопінавір/ритонавір, інтерферон альфа-1b, фавіпіравір, арбідол і дарунавір. Між 10-м і 22-м днем, після початкової госпіталізації, кожен пацієнт отримував дві інфузії донорської плазми крові (загальний обсяг — 400 мл). Плазма крові була забрана у 5 донорів-реконвалесцентів на 10-ту—22-гу добу після виписки зі стаціонару. Використовувалася плазма крові з титром антитіл до SARS-CoV-2 класу IgG більше 1: 1000 або титром, визначеним методом нейтралізації, що перевищує 40.

  • Між 2-м і 9-м днем після інфузії трьох пацієнтів було екстубіровано (час перебування у стаціонарі становив від 51 до 55 днів).
  • Два пацієнти залишалися на ШВЛ, але були стабільними (час перебування у стаціонарі після інфузії — 37 днів).
  • Маркери запалення, інтерлейкін-6, С-реактивний білок і прокальцитонін знизилися у чотирьох пацієнтів. У п’ятого пацієнта спостерігалося зниження двох із трьох параметрів.
  • Віремія була відсутня у всіх п’яти пацієнтів через 1–12 днів після введення донорської плазми крові.

Висновок

Таким чином, інфузії плазми крові реконвалесцентів можуть бути потенційно ефективним методом лікування пацієнтів, що перебувають у критичному стані. Безумовно, необхідні більші дослідження з групою контролю. На сьогодні Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів (U.S. Food and Drug Administration — FDA) дозволило застосування плазми крові реконвалесцентів для лікування в разі COVID-19 в дослідницьких цілях та в екстреному порядку.

  • Shen C., Wang Z., Zhao F. et al. (2020) Treatment of 5 Critically Ill Patients With COVID-19 With Convalescent Plasma. JAMA, Mar. 21 (doi:10.1001/jama.2020.4783).

Анна Хиць