Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що серйозний дефіцит засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) на світовому ринку в результаті зростання попиту, ажіотажних закупівель, локального накопичення зайвих запасів та нераціонального використання цих виробів на фоні COVID-19 ставить під загрозу життя людей. На початку спалаху COVID-19 відбувся зріст цін на цю продукцію. Ціни на маски підскочили у шість разів, на респіратори типу N95 — у три рази, а на медичні халати — у два рази.
Медичні маски є одноразовими ЗІЗ; респіратори також вважаються пристроями обмеженого використання, тобто можуть використовуватися протягом обмеженого часу. Допускається багаторазове використання респіраторів одним і тим самим медичним працівником, наприклад протягом лікування хворих на туберкульоз. Респіратори утилізуються у разі, якщо вони забруднюються біологічними рідинами, не можуть бути правильно встановлені або якщо дихання через них ускладнюється. Їх також необхідно утилізувати після виконання процедур, пов’язаних з утворенням аерозольних часток. SARS-CoV-2 — вірус, що викликає COVID-19, як відомо, виживає в навколишньому середовищі, у тому числі на поверхнях з різних матеріалів (залізо, картон і тканини). Цей факт пояснює наявний підвищений ризик того, що зовнішні поверхні респіраторів та масок, які використовуються у догляді за хворими, швидко контамінуються. Контамінація поверхонь ЗІЗ тягне за собою ризик інфікування в разі повторного їх використання.
Нижче розглядаються методи стерилізації використаних масок та респіраторів, запропоновані Європейським центром з профілактики і контролю захворювань (ECDC).
Стерилізація паром — метод, що зазвичай використовується у лікарнях. У дослідженні, що проводилось у Нідерландах, виявлено деформування масок після стерилізації паром за температури 134 °C. Наразі вивчається можливість стерилізації масок паром нижчих температур. Управління контролю США за якістю харчових продуктів та лікарських засобів (FDA) повідомило, що пари перекису водню (ППВ) ефективні у знезараженні респіраторів N95 від одного патогенного мікроорганізму (у разі виконання декількох циклів знезараження). Респіратор залишався функціональним навіть після проведення 10–20 циклів стерилізації ППВ , але згодом проявив ознаки деградації. У ході експериментального дослідження доведено ефективність цього методу після проведення двох циклів стерилізації без ознак подальшої деформації та зі збереженням фільтруючої здатності респіратора. Спираючись на отримані результати, можна припустити, що респіратори класу FFP2 можуть використовуватися повторно до двох разів. Однак зауважимо щодо збереження небезпечної концентрації перекису водню на респіраторах протягом декількох днів після проведеної стерилізації. Інша проблема, як зазначалося вище, полягає в тому, що велика кількість циклів знезараження може призвести до деформації ЗІЗ.
Стерилізація гамма-випромінюванням зазвичай є методом, що використовується задля великомасштабної стерилізації медичних приладів та харчових продуктів. Результати дослідження свідчать, що випромінювання у 20кГр достатньо для інактивації коронавірусів.
Поточні дослідження, які проводяться щодо застосування гамма-випромінювання у 24кГр, демонструють можливу появу деформацій респіраторів. Водночас відомі оновлені результати дослідження (станом на 20 березня 2020 р.), отримані у Нідерландах: стерилізація гамма-випромінюванням у 25кГр не призвела до виникнення деформацій, але тест на підгонку респіраторів (respirator fit test) провалився.
Інші методи стерилізації: озонування, стерилізація ультрафіолетовим випромінюванням та газова стерилізація етиленоксидом.
- European Centre for Disease Prevention and Control (2020) Cloth masks and mask sterilisation as options in case of shortage of surgical masks and respirators (https://www.ecdc.europa.eu/en/publications-data/cloth-masks-sterilisation-options-shortage-surgical-masks-respirators).
Катерина Приходько-Дибська
