25 березня 2020 р. провідні фахові медичні спільноти України, а саме Українська медична експертна спільнота (УМЕС), Всеукраїнське лікарське товариство (ВУЛТ) та Національна лікарська рада України (НЛРУ) звернулися до керівництва країни та медичної галузі з пропозицією щодо відтермінування ІІ етапу медичної реформи.
Наводимо до уваги читачів їх відкритий лист:
Відкритий лист до
Президента України
В.О. Зеленського
Голови Верховної Ради України
Д.О. Разумкова
Міністра охорони здоров’я України
проф. І.М. Ємця
Від 25.03.2020 № 2020/03/25-1
УМЕС, ВУЛТ і НЛРУ
констатують, попереджають, пропонують
Шановні високопосадовці!
Ми, члени експертних та професійних медичних кіл, звертаємося до Вас із закликом відтермінувати реалізацію ІІ етапу реформи, внісши зміни до Законів України «Про державний бюджет України на 2020 рік» і «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (Закон України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII).
Вважаємо запуск ІІ етапу реформи фінансування системи охорони здоров’я 1 квітня 2020 р. загрозою існування національної системи охорони здоров’я, особливо зважаючи на умови планетарної пандемії коронавірусної інфекції, що стала складним для розв’язання викликом навіть для систем охорони здоров’я розвинених країн. В Україні, крім існуючих проблем, це також унеможливить перепрофілювання та збільшення кількості інфекційних ліжок у підприємствах, які фінансуються через НСЗУ.
Відтермінувавши введення в дію реформи вторинного і третинного рівнів медицини, держава та медична галузь отримає час та можливість створити належні передумови для успішної реалізації реформи, а саме:
1) завершити підготовку і коригування необхідних національних медико-технологічних документів як основи визначення меж державних гарантій;
2) відновити і вдосконалити статистичний облік захворювань як основи для визначення потреби у послугах з мораторієм на санкції за погіршення показників на 5 років;
3) забезпечити економічне обґрунтування медичних тарифів і Програми медичних гарантій на 2021 рік та затвердити їх у порядку, встановленому законом;
4) узаконити всі канали фінансування охорони здоров’я та збільшити фінансування галузі з бюджету;
5) чітко визначити повноваження усіх рівнів місцевого самоврядування щодо управління і фінансування системи медичного обслуговування і фармацевтичного забезпечення та джерела їх покриття ресурсами;
6) забезпечити моделювання та практичне відпрацювання медичних маршрутів пацієнтів;
7) впровадження економічних стимулів на первинному рівні медичної допомоги щодо забезпечення універсального охоплення громадян первинною медичною допомогою, підвищення її якості та ефективності з орієнтиром на досягнення індикатора «80/20»;
8) досягнення впевненого функціонування усіх інформаційних систем і процесів, включно з навиками персоналу, необхідних для реалізації контрактної моделі фінансування медичного обслуговування з дотриманням захисту персональних даних.
Подібні реформи, як показує досвід інших країн, тривають десятиліттями при адекватному забезпеченні ресурсами. У 2020 році на охорону здоров’я держава виділяє кошти на рівні приблизно 2,9% ВВП, що абсолютно недостатньо і за звичайних умов, тоді як пандемія коронавірусу потребує додаткових витрат, і є безумовним чинником дестабілізації системи охорони здоров’я. Територіальні громади не здатні принципово змінити ситуацію власними коштами і будуть змушені закривати заклади охорони здоров’я.
Обґрунтовуючи нашу спільну позицію, ми наводимо такі факти:
1) нові медичні маршрути не відпрацьовані, що в умовах пандемії катастрофічно зменшить доступ до послуг і підвищить смертність;
2) у лікарів первинної ланки відсутні економічні стимули забезпечувати 80% послуг за зверненням, що властиво країнам з ефективною первинною медичною допомогою, а також вкрай важливо для успіху ІІ етапу реформи;
3) запропоновані НСЗУ тарифи занижені й необґрунтовані, прогнозні потреби у послугах недооцінені, що за відсутності правової основи для багатоканального фінансування галузі підірве економічну спроможність більшості медичних закладів;
4) у громад відсутні достатні ресурси для компенсації ризиків реформи в умовах фактичного секвестру 20 млрд грн (0,3% ВВП) асигнувань на охорону здоров’я, що збільшує соціальне напруження та не сприяє досягненню стратегічних цілей держави;
5) неможливість у таких умовах реалізувати надзвичайні очікування громадян щодо отримання безоплатної якісної допомоги в повному обсязі у поєднанні з негативною налаштованістю до реформи в її нинішньому форматі багатьох медичних працівників і громад підірве довіру до влади та спричинить громадські протести;
6) висока вірогідність технічних збоїв системи eHealth і значної частини медичних інформаційних систем закладів охорони здоров’я, які мають отримувати кошти за договорами з Національною службою здоров’я України, що призведе до втрати репутації медичних інформаційних систем, і, як наслідок, здорожчання процесу впровадження електронних сервісів.
Ми підтверджуємо,
що національна система охорони здоров’я України потребує докорінних змін та продовження реформування і невпинного вдосконалення задля:
- збільшення тривалості життя максимально досяжної індивідуальної якості,
- підвищення фінансової та фізичної доступності медичних послуг,
- забезпечення чутливості до індивідуальних потреб громадян.
Кожний медичний заклад, лікар чи інший медичний працівник повинен знайти своє місце в новій системі. Україна не повинна платити за чиїсь популістські обіцянки життями громадян, втратою інфраструктури і кадрового потенціалу галузі охорони здоров’я.
Ми, представники спільнот професіоналів охорони здоров’я, експертів і фахівців-медиків, пропонуємо свою допомогу в подальшому опрацюванні та просуванні реформ задля розбудови нової національної системи охорони здоров’я на благо народу України.
Проф. Олександр Толстанов, Уповноважений Координатор Української Медичної Експертної Спільноти
Д-р Олег Мусій, Президент Всеукраїнського Лікарського Товариства
Д-р Костянтин Надутий, Голова Президії Національної
Лікарської Ради
Нагадаємо, міністр охорони здоров’я України Ілля Ємець нещодавно висловився щодо необхідності відтермінування ІІ етапу медичної реформи.
У той же час Національна служба здоров’я України та Коаліція «Реанімаційний Пакет Реформ» наполягають на запровадженні ІІ етапу медичної реформи саме з 1 квітня 2020 р.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Пресслужба «Українського медичного часопису»
