Застосування інгібіторів АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ у пацієнтів з COVID-19 може бути небезпечним

25 березня 2020 о 10:49
16338

Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) та блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (БРА) — лікарські засоби, які досить широко застосовують у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, такими як рефрактерна артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, а також у осіб після перенесеного інфаркту міокарда. Серед окремих показань до призначення препаратів зазначених груп відносять лікування пацієнтів похилого віку з серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом та хронічною патологією нирок. В експериментальних дослідженнях встановлено, що внутрішньовенні інфузії інгібіторів АПФ та БРА спричиняють підвищення експресії рецепторів АПФ2.

COVID-19: передумови фатальних легеневих ускладнень

Проведене дослідження стало передумовою гіпотези про те, що пацієнти, які регулярно приймають інгібітори АПФ чи БРА для лікування тих чи інших серцево-судинних захворювань, можуть мати збільшену кількість рецепторів АПФ2. Спираючись на цю тезу, в статті, опублікованій онлайн видавництвом Оксфордського університету в «Journal of Travel Medicine» 18 березня 2020 р., Джеймс Г. Діас (James H Diaz), професор Школи суспільного здоров’я Нового Орлеану (New Orleans School of Public Health), США, запропонував можливе пояснення критичних легеневих ускладнень, які спостерігаються у деяких пацієнтів із підтвердженим діагнозом COVID-19.

АПФ2 – карбоксипептидаза, що конвертує ангіотензин І в ангіотензин 1–9 та ангіотензин ІІ в ангіотензин 1–7, що зумовлює вазодилатацію. З урахуванням можливості конвертації ангіотензину ІІ цей ензим може відігравати важливу роль у підтримці серцево-судинної діяльності й мати превентивне значення у розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому. Водночас рецептори АПФ2 є сайтами зв’язування якірних S-протеїнів, розміщених на зовнішній поверхні бета-коронавірусів. Нині відомо, що бета-коронавірус SARS-CoV викликає розвиток тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS), а філогенетично близький до нього бета-коронавірус SARS-Cov-2 є відповідальним за розвиток нового коронавірусного захворювання (nCoV-2019), або COVID-19. S-білки забезпечують прикріплення кожного із наведених підтипів коронавірусів до АПФ2-рецепторів, розміщених у нижніх дихальних шляхах інфікованих осіб, що спрощує потрапляння збудників до легеневої тканини. У сприйнятливих осіб розвиток вірусної пневмонії та потенційно летальної дихальної недостатності може відбуватися протягом 10–14 днів.

У своїй публікації Дж. Г. Діас наголошує на тому, що пацієнти, які регулярно застосовують зазначені лікарські засоби — інгібітори АПФ чи БРА — потенційно можуть мати підвищений ризик розвитку тяжких та критичних ускладнень перебігу респіраторної інфекції, викликаної SARS-CoV-2, внаслідок збільшення кількості рецепторних сайтів АПФ2 — мішеней зв’язування S-протеїнів коронавірусів.

Обґрунтовуючи свою думку, автор зазначає, що підтвердженням цієї гіпотези може слугувати нещодавній описовий аналіз клінічного перебігу цього захворювання у 1099 пацієнтів із лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19, пролікованих у Китаї за період з 11 грудня 2019 р. по 29 січня 2020 р. У результатах дослідження повідомляють про найтяжчі наслідки інфекційного процесу в осіб з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця, цукровим діабетом та хронічними захворюваннями нирок. Усі пацієнти з такими коморбідними станами мали в призначеннях рекомендації щодо тривалого застосування інгібіторів АПФ чи БРА.

Крім того, Дж. Г. Діас акцентував увагу на можливих механізмах, які функціонують у дітей, захищаючи їх від COVID-19. Серед таких механізмів — наявність перехресних захисних антитіл від множинних інфекцій верхніх дихальних шляхів, спричинених широко розповсюдженими альфа-коронавірусами, а також менша кількість рецепторів АПФ2 у нижніх дихальних шляхах, що обмежує можливість приєднання S-протеїнів бета-коронавірусів.

Практична рекомендація

Автор публікації висловив пропозицію деталізувати майбутні порівняльні дослідження серед пацієнтів із підтвердженим діагнозом COVID-19 з метою пошуку додаткових доказів того, що тривала терапія інгібіторами АПФ чи БРА може бути передумовою тяжких і критичних наслідків перебігу інфекційного захворювання. Водночас Дж. Г. Діас наголосив на тому, що пацієнти, які тривало приймають ці лікарські засоби, не повинні відмовлятися від призначеної терапії, але водночас уникати скупчень людей, масових заходів, тривалих переїздів, а також будь-яких контактів з особами, хворими на гострі респіраторні захворювання, на період спалаху COVID-19 для зниження ризику інфікування.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

  • Diaz J.H. (2020) Hypothesis: angiotensin-converting enzyme inhibitors and angiotensin receptor blockers may increase the risk of severe COVID-19. J. Travel Med., Mar. 18. DOI: 10.1093/jtm/taaa041.
  • Louisiana State University Health Sciences Center (2020) ACE inhibitors and angiotensin receptor blockers may increase the risk of severe COVID-19. ScienceDaily, Mar. 23.

Наталія Савельєва-Кулик