Комп’ютерно-томографічні ознаки ураження легень унаслідок коронавірусної інфекції (COVID-19)

23 березня 2020 о 16:05
1994

Інструментальна діагностика має надважливе значення в діагностиці та лікуванні пневмоній, спричинених SARS-CoV-2. Комп’ютерна томографія (КТ) є методом візуалізації першої лінії у разі високого ризику прогнозування розвитку COVID-19 і відіграє першочергову роль у контролі динаміки патологічних змін при лікуванні пацієнтів. КТ визнано ефективним інструментом діагностики для осіб з підозрою на COVID-19. Зокрема, зазначений метод дозволяє виявляти пацієнтів із клінічними даними, що відповідають COVID-19, на тлі негативних результатів за висновками зворотної транскрипційно-полімеразної ланцюгової реакції. Результати КТ-сканів у цих осіб можуть відображати тяжкість перебігу патологічних змін при пневмонії COVID-19. Попередніми дослідженнями зафіксовано деякі характерні особливості цих даних.

Компютерна томографія: специфіка діагностичних ознак  COVID-19

Метою багатоцентрового (n=101) дослідження, проведеного науковими співробітниками кафедри радіології Центрального південного університету (Central South University), Китай, стало вивчення закономірностей легеневих змін за висновками КТ у пацієнтів з лабораторно підтвердженим розвитком COVID-19. За результатами роботи, опублікованої у виданні «American Journal of Roentgenology» онлайн 3 березня 2020 р., констатовано, що у більшості пацієнтів із пневмонією COVID-19 (86,1 %) спостерігаються зміни прозорості легеневих структур за типом симптому «матового скла» (ground-glass opacities — GGO), поєднання ознак за типом GGO з проявами консолідації (64,4%) та розширення судин у вогнищі ураження (71,3%). Крім того, встановлено, що зміни, які спостерігаються на КТ-зображеннях, найчастіше мають периферичний розподіл (87,1%) у поєднанні з двобічними патологічними явищами (82,2%) при переважному ураженні нижніх відділів легень (54,5%) та багатовогнищевими процесами (54,5%).

У ході дослідження проаналізовано дані 101 пацієнта з підтвердженим діагнозом пневмонії COVID-19. Проведено порівняльну оцінку клінічних характеристик та особливостей візуалізації серед учасників двох груп, які відрізнялися за тяжкістю перебігу: легкого чи середньої тяжкості (1-ша група) і тяжкого чи летального перебігу (2-га група). Відповідно, серед пацієнтів, які увійшли до 1-ї групи, переважали особи віком 21 рік–50 років (70,2%), при цьому більшість із них (78,2%) мали лихоманку як первинний симптом захворювання. Лише у 5 осіб розвиток патології був пов’язаний з інфекційним спалахом у родині. Пацієнти, перебіг захворювання у яких відрізнявся вираженою тяжкістю процесу, відносилися до старших вікових груп. При цьому частота коморбідних захворювань серед пацієнтів кожної з груп суттєво не відрізнялася. На думку дослідників, це може свідчити про те, що саме вірусне навантаження більшою мірою характеризує тяжкість інфекційного процесу, зумовленого SARS-CoV-2.

Загалом спотворений легеневий малюнок, наявність тракційних бронхоектазів та випоту в плевральній порожнині, що можуть відображати ступінь вірусного навантаження та вірулентності в розвитку COVID-19, статистично відрізнялись у пацієнтів означених груп порівняння. На думку авторів порівняльної експертизи, це могло б допомогти клініцистам ефективніше виявляти осіб з потенційно тяжким та серйозним перебігом захворювання. Насамкінець, дослідники висловили сподівання на те, що висновки проведеного ними аналітичного пошуку спрощують ідентифікацію осіб з підозрою на COVID-19 та дозволяють точніше оцінити стан пацієнтів із підтвердженим інфекційним процесом.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

  • American Roentgen Ray Society (2020) Chest CT findings in coronavirus disease (COVID-19) pneumonia. ScienceDaily, Mar. 3.
  • Zhao W., Zhong Z., Xie X. et al. (2020) Relation between chest CT findings and clinical conditions of coronavirus disease (COVID-19) pneumonia: a multicenter study. Am. J. Roentgenol., Mar. 3. DOI: 10.2214/AJR.20.22976.

Наталія Савельєва-Кулик