Актуальність
За даними Центру контролю та профілактики захворюваності (ЦКПЗ) після зниження захворюваності на сифіліс, яке стало можливим завдяки широкому застосуванню антибіотиків пеніцилінового ряду, у США за період 2014–2018 рр. спостерігалося суттєве збільшення кількості випадків захворювання на сифіліс, що спричинило суттєві негативні наслідки в суспільстві. Особливо небезпечний сифіліс для жінок фертильного віку, оскільки хвороба передається плоду на всіх стадіях, призводить до вроджених вад та значно підвищує дитячу смертність. Перебіг хвороби тривалий, з періодичними загостреннями, починаючи з першого року після зараження.
Результати
Сифіліс найпоширеніший серед чоловіків (86% від усіх уражених), з них 50% — гомосексуальної орієнтації, та 42% — додатково заражені ВІЛ. Результати останніх досліджень свідчать, що сифіліс швидко поширився за межі груп підвищеного ризику та зросла кількість випадків інфікувань серед жінок.
Небезпека сифілісу полягає в тому, що у 24% пацієнтів як первинний, так і вторинний сифіліс залишаються непоміченими. Це призводить до виникнення віддалених наслідків з боку нервової системи, органів чуття та психоемоційної сфери через 5–12 років після зараження.
Діагностика сифілісу нестандартизована. Рекомендований сучасний скринінг на виявлення збудника сифілісу включає проведення в будь-якій послідовності нетрепонемних тестів, які підтверджуються трепонемними тестами, або навпаки. Найбільш поширені серологічні реакції мають ряд суттєвих недоліків, тому остаточним методом підтвердження діагнозу сифілісу є виявлення збудника при проведенні темнопільної мікроскопії.
У дослідженні розглядалося питання доцільності проведення рутинного дослідження спинно-мозкової рідини (СМР) у різних підгруп пацієнтів та обґрунтовано точку зору щодо проведення рутинного дослідження СМР у пацієнтів без ознак нейросифілісу, або у тих, хто додатково проходив курс антиретровірусної терапії.
Враховуючи чутливість T. Pallidum, для лікування пацієнтів із сифілісом на різних стадіях як препарати першої лінії рекомендовані пеніциліни. У дослідженні наведені різні схеми призначення антибіотиків залежно від стадії хвороби, а також надані рекомендації щодо запобігання алергічній реакції на пеніциліни шляхом проведення попередньої сенсибілізації. Результати дослідження не виявили чіткої кореляції між серологічними показниками та додатковим застосуванням антибіотиків, тому для контролю результатів лікування рекомендовано проведення дослідження СМР. У разі неможливості проведення лікування пеніциліном надані рекомендації щодо застосування антибактеріальних препаратів широкого спектру дії.
Враховуючи соціальне значення хвороби, жінки фертильного віку відносяться до групи з підвищеним ризиком зараження сифілісом, оскільки хвороба передається плоду на всіх стадіях, призводить до вроджених вад та значно підвищує дитячу смертність. Тому вагітним рекомендовано проходити обов’язковий скринінг на сифіліс на 28-му тиж вагітності та повторно перед пологами.
Особливу увагу в дослідженні приділено обстеженню на сифіліс людей літнього віку з деменцією. Крім того, висвітлена тактика проведення обстеження пацієнтів та призначення схем лікування в разі відсутності інформації щодо попереднього лікування.
Отримані результати свідчать про актуальність скринінгу на сифіліс, адекватних схем лікування, включно статевих партнерів, та підвищення рівня обізнаності людей. Водночас надано дані щодо позитивних результатів щоденного вживання профілактичної дози антибіотика широкого спектра дії, яка сприяє зменшенню інфікування сифілісом, гонореєю та хламідійною інфекцією серед гетеро- та гомосексуальних пар.
Висновки
Таким чином, у зв’язку з підвищенням поширення інфікування сифілісом та зважаючи на руйнівні соціальні наслідки захворювання потрібно й надалі стандартизувати методи лікування та розробляти стратегію біомедичної профілактики.
- Кhanem K.G., Ram S., Rice P.A. (2020) The Modern Epidemic of Syphilis. N. Engl. J. Med., 382: 845–854. DOI: 10.1056/NEJMra1901593.
- https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMra1901593.
Юлія Жарікова
