Чи призначати гормональну замісну терапію жінкам зі штучно спричиненим клімаксом

4 березня 2020 о 15:03
2015

Актуальність

Враховуючи, що середній вік пацієнток зі злоякісними пухлинами яєчників становить 43,7±3,2 року, штучно спричинена менопауза є значною проблемою для молодших прооперованих жінок і часто супроводжується різними ускладненнями, а саме: артеріальною гіпертензією, інфарктом міокарда, інсультом, припливами, порушеннями сну, збудливістю, сексуальною дисфункцією, підвищенням ризику розвитку пухлин в інших органах. Аби уникнути тяжких ускладнень, актуальними клінічними настановами рекомендовано призначати жінкам із передчасною менопаузою замісну гормональну терапію (ЗГТ). Однак результати рандомізованих досліджень суперечливі щодо беззаперечно позитивних ефектів ЗГТ у співвідношенні з побічними ефектами від тривалого застосування гормональних препаратів. Це спричинило упередженість розуміння алгоритму призначення гормональної терапії та стало приводом для проведеного дослідження.

Матеріали та методи огляду

До огляду включені дані рандомізованих контрольованих досліджень багатопрофільних лікарень Великої Британії, Угорщини, Іспанії та окремих госпіталів Південної Африки та Китаю за період 1946–2019 рр. та дані тематичних конференцій.

Результати

Клінічні дані для огляду були включені з трьох відібраних за певними критеріями рандомізованих досліджень, в яких брали участь 350 жінок віком 20,0–89,6 року. Період активного спостереження становив від 31,4 міс. Досліджувалися ефекти від застосування естрогену з/без прогестерону перорально, у формі пластиру, інтраназально, інтравагінально чи нанесенням на шкіру. Як було з’ясовано, ЗГТ може зменшити вираженість симптомів менопаузи у хворих на рак яєчника ранньої стадії та покращити якість життя хворих на пізній стадії захворювання без підвищення ризику виникнення рецидиву пухлини. Однак аналіз виявив низьку статистичну достовірність даних:

  • тимчасова ішемічна атака: відносний ризик (ВР)=5; довірчий інтервал (ДІ) 95% 0,24–102,4 — одне дослідження, 150 учасників;
  • інфаркт міокарда: ВР=0,2; ДІ 95% 0,0–4,10 — одне дослідження, 150 учасників;
  • порушення мозкового кровообігу: ВР=0,67, ДІ 95% 011–3,88 — одне дослідження, 150 учасників;
  • рак молочної залози та підвищення виживаності без рецидиву основного захворювання: ВР=2; ДІ 95% 0,19–21,59 — два дослідження, 225 учасників;
  • підвищення загальної виживаності на тлі застосування ЗГТ: ВР=0,71, ДІ 95% 0,54–0,93 — три дослідження, 350 учасників.

Таким чином, враховуючи низьку доказову достовірність отриманих даних щодо загальної виживаності без рецидивів основного захворювання, дослідники дійшли висновку, що ЗГТ не подовжує життя, проте може покращити його якість у прооперованих пацієнток, а призначення ЗГТ в кожному окремому клінічному випадку залишається на розсуд лікаря.

  • Saeaib N., Peeyananjarassri K., Liabsuetrakul T. et al. (2020) Hormone replacement therapy after surgery for epithelial ovarian cancer. Cochrane Database of Systematic Reviews, Iss. 1. Art. No.: CD012559.
  • https://www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD012559.pub2/epdf/full.

 
Юлія Жарікова