Актуальність
Діарея часто буває першою клінічною ознакою хвороби Крона (ХК) із циклічним перебігом, яка найчастіше виникає серед пацієнтів віком 15–40 років. Оскільки етіопатогенетичної терапії досі не існує, все лікування спрямоване на зменшення вираженості симптоматичних проявів, покращення якості життя та зведення до мінімуму побічних ефектів від застосування лікарських засобів як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. З метою раннього виявлення ознак рецидиву процесу доцільно фіксувати підвищення певних маркерів. Встановлено зв’язок між клінічними даними, рівнем фекального кальпротектину, рівнем С-реактивного білка, тромбоцитів у крові та індексом ендоскопічної активності при ХК. Також розглядається їх прогностична цінність.
Матеріали та методи дослідження
З метою встановлення зв’язку індексу ендоскопічної активності при ХК, показника фекального кальпротектину, С-реактивного білка та клінічного аналізу крові (кількість тромбоцитів) загалом досліджено 65 пацієнтів із підтвердженим діагнозом ХК та 21 пацієнт контрольної групи з синдромом подразненого кишечнику нез’ясованої причини, які пройшли скринінг на колоректальний рак. Вік пацієнтів обох груп становив старше 18 років. Додатково пацієнтів 1-ї групи розподілили на чотири підгрупи залежно від ендоскопічних ознак запалення: ремісія, легкий, середній і тяжкий ступінь активності запалення (за шкалою Міжнародної організації запальних захворювань кишечнику). Усім пацієнтам визначали показник фекального кальпротектину, С-реактивного білка та кількість тромбоцитів. У процесі дослідження у 1-й групі виконано 80 ендоскопій, у 2-й (контрольній) групі проведено 21 колоноскопію. Неінвазивні маркери оцінювали для діагностичної точності запальної активності.
Результати
У результаті дослідження у пацієнтів із ХК середня концентрація фекального кальпротектину досягала рівня 683 мкг/г (p<0,001), а в контрольній групі не перевищувала 59,7 мкг/г. При цьому під час дослідження концентрації рівня кальпротектину в 1-й групі довірчий інтервал (ДІ) становив 0,77 (95% ДІ 0,65–0,88; р<0,00). ДІ для С-реактивного білка становив 0,75 (95% ДІ 0,64–0,86; р<0,001), а для тромбоцитів — 0,64 (95% ДІ 0,51–0,77; р=0,04). При ендоскопічних ознаках ремісії ХК концентрація фекального кальпротектину не перевищувала 236 мг/г, а при легкому ступені запалення була не вищою за 654,9 мкг/г (р=0,014). Водночас помірне запалення характеризувалося рівнем концентрації фекального кальпротектину вищим за 236,6 мкг/г, а при вираженому запаленні його концентрація досягала 1128 мкг/г (p<0,001). Коливання концентрації фекального кальпротектину на рівні 155 мкг/г під час загострення запалення кишечнику виявлено у 96% пацієнтів у співвідношенні з даними колоноскопії (78%), що може свідчити про прогностичне значення концентрації фекального кальпротектину.
Висновок
У пацієнтів зі встановленим діагнозом ХК фекальний кальпротектин може бути доступним неінвазивним біомаркером для діагностики ступеня тяжкості запалення слизової оболонки кишечнику та визначення стадії активності хвороби у 85–90% пацієнтів (p<0,001) порівняно з рівнем С-реактивного білка і тромбоцитів.
>Юлія Жарікова
