Трансплантація нирок. Як подолати дефіцит донорів?

29 січня 2020 о 11:28
1005

Зростаючі темпи захворюваності на хронічну хворобу нирок, що в решті-решт потребує трансплантації, має певні обмеження у зв’язку з браком донорів. Суттєво впливає на зменшення використання донорських нирок вік донора та зазвичай їх непридатність внаслідок пошкодження патологічним процесом. Так, згідно з даними Корейської мережі розподілу та обміну донорських органів (KONOS), лише за 2010–2018 рр. було відбраковано 7,9% нирок від потенційних донорів. Очікується, що така тенденція може зберігатись і надалі, особливо серед осіб віком 60 та 70 років, залишаючись на рівні 12,0 та 18,1% відповідно. Частка відмови від забору органів у донорів віком старше 60 та 70 років досить вагома з огляду на невпинний процес старіння населення і становила у 2018 р. 24,5 та 6,7% серед корейських донорів. З метою зменшення частки відбраковування нирок у потенційних донорів у багатьох центрах трансплантації стали використовувати методику одночасного забору обох нирок, спираючись на власні критерії визначення їх придатності. При цьому враховуються такі критерії: 1) орієнтовна швидкість клубочкової фільтрації ≤30 мл/хв без ознак погіршання; 2) рівень креатиніну в сироватці крові 3,0 мг/дл без збільшення або коли є відмова у трансплантації однієї нирки в інших центрах трансплантації. Мета цієї публікації — повідомити про здобутий досвід одночасної трансплантації обох нирок, вилучених у донорів віком старше 70 років з ознаками гострої ниркової дисфункції.

Матеріал і методи дослідження

У дослідження залучено результати, отримані у пацієнтів, яким впродовж 2014 р. була проведена трансплантація обох нирок від донора віком старше 70 років з одним із двох факторів ризику: рівня креатиніну в сироватці крові ≥3,0 мг/дл або швидкості клубочкової фільтрації <30 мл/хв. Усього до 2017 р. виконано 15 подвійних трансплантацій нирок. Результати лікування оцінювали, порівнюючи їх із даними пацієнтів групи трансплантації нирки за стандартними критеріями добору донора та розширеними: 124 та 80 пацієнтів відповідно.

Критерії добору донорів

Вибір донорів проводили за розширеними критеріями розподілу та трансплантації органів (UNOS): вік померлих донорів становив старше 60  та 50—59 років; мали гіпертензію в анамнезі або порушення мозкового кровообігу із підтвердженою смертю мозку та рівень креатиніну в сироватці крові перед вилученням нирок >1,5 мг/дл. Для одномоментного вилучення обох нирок для трансплантації у осіб віком старше 70 років орієнтувалися на такі показники: швидкість клубочкової фільтрації <30 мл/хв; рівень креатиніну >3,0 мг/дл. Нирки не видаляли, якщо вони мали тмяний колір забарвлення, були зменшені за розміром порівняно із нормою, а рівень креатиніну мав тенденцію до підвищення впродовж останніх 5 днів.

Хірургічна техніка

Трансплантацію виконували через лапаротомний розріз. Нирки імплантували на клубові судини. Уретеронеоцистостомію проводили після реваскуляризації обох нирок за методикою Ліч-Грегуар.

Післяопераційна імуносупресія

Перші три дні реципієнт при ознаках підвищеного рівня донорспецифічних анти-HLA-антитіл як індукційну імуносупресію отримував кролячий антитимоцитарний глобулін (rATG із дозуванням 1,5 мг/кг маси тіла). В інших випадках індукцію проводили із використанням антагоніста рецептора інтерлейкіну-2 (базиліксимаб 20 мг/кг, дві дози в 0-й та 4-й день). Одноразове застосування препаратів моноклональних антитіл проти CD20 (ритуксимаб 375 мг/м2 поверхні тіла, у день трансплантації — 0-й день) було проведено всім реципієнтам, яким виконували одночасно пересадку обох нирок при підвищенні рівня донорспецифічних анти-HLA-антитіл. Індукційний препарат для імуносупресії у всіх випадках вибирав лікар на власний розсуд. Як підтримувальну імуносупресивну терапію застосовували такролімус, натрію мікофенолат та стероїди.

Як зазначають дослідники у результатах своєї роботи, коефіцієнт виживаності трансплантатів при одночасній пересадці нирок був зіставний із результатом пересадок однієї нирки як за довготривалістю функціонування, так і за якістю отриманих клінічних результатів і дає право широкого впровадження цього методу в лікувальну практику. Ця методика може значно зменшити дефіцит донорських нирок, а результати дають досить важливі висновки проведеного дослідження.

Lee K.W., Park J.B., Cha S.R. et al. (2020) Dual kidney transplantation offers a safe and effective way to use kidneys from deceased donors older than 70 years. Nephrology, 21: 3 (https://doi.org/10.1186/s12882-019-1664-8).

Олександр Осадчий