На сайті Президента України, у розділі електронних петицій, 24 січня 2020 р. розміщено петицію № 22/083458-еп «Щодо недопущення руйнування протитуберкульозної служби». Автор петиції — Руденко Віталій Володимирович.
Наводимо до уваги читачів текст петиції
Президенту України
Зеленському В.О.
Шановний Володимире Олександровичу!
Висловлюємо Вам щиру повагу та звертаємося із такого питання. 21 січня 2020 року оприлюднено Відкритого листа керівників протитуберкульозних закладів регіонів України «Про епідемічну безпеку з туберкульозу в Україні».
Зокрема, у цьому зверненні зазначається про таке: «З 1 квітня 2020 року протитуберкульозні заклади переходять на умови контрактування з Національною службою здоров’я України.
Протитуберкульозні заклади претендують на пакет послуг «Лікування дорослих та дітей із туберкульозом» і повністю відповідають вимогам цього пакета. До цього заклади ретельно готувалися: автономізувалися, уклали угоди з представниками Медичної інформаційної системи (МІС), завершують реєстрацію медичних працівників у Електронній системі охорони здоров’я.
Але за попередніми даними, продекларованими Національною службою здоров’я України, фінансування протитуберкульозної служби в середньому становить 20% фінансування у 2018–2019 роках.
Ця ситуація призведе до руйнації служби та масового вивільнення кваліфікованих фахівців, а решта будуть отримувати мінімальну заробітну плату при умові збільшення обсягів їхньої роботи.
Також не розроблена програма та не створені умови для перекваліфікації медичних кадрів протитуберкульозної служби, які Національна служба здоров’я у приватних бесідах рекомендує звільнити у процесі медичної реформи. Це відбувається за умов, коли щодня країну залишають кваліфіковані медичні кадри.
Цілком зрозуміло, що для проведення реформи протитуберкульозної служби потрібна Державна стратегія та певний період часу.
З метою подальшого реформування та збереження протитуберкульозної служби України просимо:
– залишити протитуберкульозну службу України на фінансуванні за рахунок Державного бюджету;
– встановити «пільговий період» для переходу фтизіатричної служби на нові умови фінансування, під час якого відпрацювати реальну структуру і вартість пакета «Лікування дорослих та дітей із туберкульозом», із залученням кваліфікованих фахівців фтизіатричної служби».
БО «Українці проти туберкульозу» підтримує відкритий лист керівників протитуберкульозних закладів регіонів України «Про епідемічну безпеку з туберкульозу в Україні» та зазначає, що:
Україна стає токсичною для країн Європи, тому що наша країна на другому місці у світі за поширеністю туберкульозу з широкою лікарською стійкістю і входить до десяти країн світу з найвищим показником мультирезистентного туберкульозу. Щодня від цієї хвороби, тільки за офіційною статистикою, в Україні помирають 10 наших співвітчизників!
На додаток до свого руйнівного впливу на людину туберкульоз щорічно обходиться світовій економіці в 12 млд дол. США. Відсутність роботи, викликана лікуванням, і поганий стан здоров’я роблять великий внесок в ці витрати. Якщо зусилля щодо боротьби з туберкульозом триватимуть з тією ж швидкістю, згідно з прогнозами, туберкульоз обійдеться світовій економіці у 983 млрд дол. протягом 15 років. В Україні, за експертними даними, прямі та непрямі витрати від туберкульозу наносять державі збитків на суму понад 4 млрд грн щорічно!
Офіційна статистика МОЗ України, яка повинна лягати в основу планів і розрахунків, вже давно не відповідає дійсності, МОЗ не вживала і не вживає ефективних заходів для виявлення реального резервуару хворих на туберкульоз. За даними ВООЗ, недовиявлення хворих на туберкульоз становить більше ніж 20%, за експертними даними — до 30%.
МОЗ України звітувало про зниження захворюваності на туберкульоз за результатами виконання попередньої Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012–2016 роки на 9%, в той час як Рахункова палата України встановила, що майже 82% заходів цієї програми, на яку витрачено понад 3,2 млрд грн, реалізовано частково або не виконано взагалі.
Стрімко (більше ніж удвічі) зріс рівень захворюваності серед працівників протитуберкульозних лікувальних закладів.
Верхом безвідповідальності попередніх органів державної влади — Міністерства охорони здоров’я та Кабінету Міністрів України — є вкрай недосконалий проект нової Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018–2021 роки, який був наданий до Верховної Ради України лише у 2019 р., та відхилений як непрофесійно підготовлений.
В цих умовах Україна вже понад три роки живе без Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018–2021 роки (яка розроблялася ЦГЗ МОЗ України, але не була затверджена Верховною Радою України).
Натомість, замість чіткої національної протитуберкульозної програми, 27 листопада 2019 р. розпорядженнями Кабінету Міністрів України затверджені «Державна стратегія протидії ВІЛ-інфекції/СНІД, туберкульозу та вірусним гепатитам до 2030 року» та «Державна стратегія розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню», спрямовані начебто на реалізацію заходів щодо покращення якості та тривалості життя, зниження захворюваності, інвалідизації та смертності від туберкульозу. Однак ці положення носять переважно декларативний (стратегічний) характер, оскільки не передбачають чіткого механізму фінансового, матеріального та іншого ресурсного забезпечення державою їх заходів.
Регіони країни чекають ефективного керування, а не руйнування галузі.
Все це є наслідком непрофесіоналізму, безвідповідальності посадових осіб МОЗ, які призводять до хаосу та безладу у такому важливому питанні, як протидія туберкульозу!
Ми вважаємо це провалом державної політики у сфері протидії туберкульозу попереднього Уряду країни, та також це вже є і відповідальність нового Уряду та МОЗ України.
Просимо Вас, шановний Володимире Олександровичу, зважити на пропозиції, що викладені у Відкритому листі керівників протитуберкульозних закладів регіонів України «Про епідемічну безпеку з туберкульозу в Україні», підтримати вимоги фтизіатрів України та захистити їх права та інтереси, а саме:
– залишити фінансування протитуберкульозної службу України за рахунок Державного бюджету не нижче рівня фінансування 2018–2019 років;
– встановити «пільговий період» для переходу фтизіатричної служби на нові умови фінансування, під час якого відпрацювати реальну структуру і вартість пакета «Лікування дорослих та дітей із туберкульозом», із залученням кваліфікованих фахівців фтизіатричної служби».
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Пресслужба «Українського медичного часопису»
за матеріалами petition.president.gov.ua
