Актуальність
Фібриляція передсердь наявна у 33 млн людей у всьому світі і є провідною причиною розвитку інсульту. Однією із причин розвитку фібриляції передсердь є надмірне споживання алкоголю, яке відзначають у 57% жителів західної культури. Результати досліджень доводять дозозалежний зв’язок між прийомом алкоголю та інцидентною фібриляцією передсердь, дилатацією лівого передсердя, фіброзом передсердь та рецидивом аритмії після абляції. Крім того, алкоголь причинно пов’язаний з іншими факторами ризику розвитку фібриляції передсердь, такими як артеріальна гіпертензія, ожиріння, обструктивне апное уві сні та дисфункція лівого шлуночка. Встановлено, що модифікація способу життя у вигляді обмеження вживання алкоголю до 3 раз на тиждень значно знижує ризик розвитку фібриляції передсердь, приводить до ремоделювання розмірів камер серця та сприяє нормалізації маси тіла. У наведеній роботі аналізується зниження частоти формування фібриляцій передсердь серед алкогользалежних (абстинентна група) пацієнтів, яким вдалося обмежити споживання алкоголю.
Дизайн дослідження
У дослідження було залучено пацієнтів віком 18–85 років, у яких зафіксовано епізод пароксизмальної фібриляції передсердь (≥2 епізоди за 6 міс до початку дослідження) або вони мали стійку форму фібриляції передсердь і потребували медикаментозного лікування, а також підтверджено регулярне вживання алкоголю (≥10 стандартних напоїв або приблизно 120 г чистого алкоголю на тиждень). Пацієнти з наявною тяжкою алкогольною залежністю і тяжкою систолічною дисфункцією лівого шлуночка (фракція викиду <35%) в обстеження не залучалися. Контроль серцевого ритму, час розвитку та ускладнений перебіг аритмії визнали за даними 30 с електрокардіограми (ЕКГ) двічі на день незалежно від наявності клінічної симптоматики. У разі погіршення клінічного стану виконували додаткову ЕКГ. Хворим, які не дотримувалися запропонованого режиму, виконували додаткове 7-денне холтерівське моніторування. Для аналізу визначено дві основні кінцеві точки: зниження частоти рецидиву фібриляції передсердь (після 2-тижневого періоду спостереження) та загальну тривалість фібриляції передсердь (тривалість фібриляції передсердь після виникнення) протягом 6 міс спостереження. Вторинні кінцеві точки передбачали визначення маси тіла, артеріальний тиск, погіршення клінічного стану на тлі фібриляції передсердь.
Результати
Зі 140 пацієнтів, які пройшли рандомізацію (85% чоловіків; середній вік ( SD) 62±9 років), 70 віднесені до групи абстиненції, а 70 — до контрольної групи. Пацієнти групи абстиненції зменшили споживання алкоголю з 16,8±7,7 до 2,1±3,7 стандартних напоїв на тиждень (зменшення на 87,5%), а пацієнти контрольної групи знизили споживання алкоголю з 16,4±6,9 до 13,2±6,5 напоїв на тиждень (зменшення на 19,5%). Після 2-тижневого затухаючого періоду фібриляція передсердь відновилась у 37 (53%) із 70 пацієнтів у групі абстиненції та у 51 (73%) із 70 пацієнтів у контрольній групі. У групі абстиненції спостерігався триваліший час до рецидиву фібриляції передсердь, ніж у контрольній групі (відносний ризик (ВР) 0,55; довірчий інтервал (ДІ) 95% 0,36–0,84; р=0,005).
За час спостереження госпіталізація у звʼязку з погіршенням стану на тлі порушення ритму знадобилася 6 (9%) пацієнтам групи абстиненції та 14 (20%) контрольної групи. Пацієнти абстинентної групи мали також меншу масу тіла на 3,7 кг (95% ДІ −4,8…–2,5) порівняно з контрольною групою. При цьому клінічний стан у 97% пацієнтів абстинентної групи, на відміну від групи контролю, був кращим, а частка тривалості нападу фібриляції — менша (середня частка часу фібриляції передсердь становила 0,5% (міжквартильний діапазон 0,0–3,0) проти 1,2% (міжквартильний діапазон 0,0–10,3); р=0,01 відповідно).
Висновки
Утримання від вживання алкоголю зменшило кількість рецидивів розвитку аритмії у пацієнтів, які регулярно пиячать, та значно покращило їх самопочуття. Також досягнуто відтермінування і зменшення тривалості перебігу рецидивної фібриляції передсердь в абстинентній групі.
Voskoboinik A., Kalman J.M., De Silva A. et al. (2020) Alcohol Abstinence in Drinkers with Atrial Fibrillation The New England J. Med., 382: 20–28. DOI: 10.1056/NEJMoa1817591.
Олександр Осадчий
