Психічні розлади і клітинне старіння: біологічне віддзеркалення
Наявність психічних захворювань асоціюється з підвищеним ризиком соматичних патологій, таких як артеріальна гіпертензія, цукровий діабет 2-го типу в більш ранньому віці та передчасна смерть. Нещодавніми дослідженнями, присвяченими цьому питанню, було обґрунтовано можливість того, що пришвидшене старіння клітин та недоліки імунних механізмів можуть зумовлювати зазначений взаємозв’язок. Найвідомішим показником пришвидшеного клітинного старіння організму є довжина тіломер лейкоцитів крові. Тіломери — кінцеві ділянки хромосом, які виконують захисну функцію. Довжина тіломер зменшується з кожним діленням клітини, що означає їх вкорочення з віком. Відновлення зазначених мікроструктур пов’язують із функціонуванням репаративного ферменту тіломерази. Окисний стрес також активує процеси старіння клітин та їх апоптозу. Відомим чинником протидії цьому процесу є функціонування антиоксидантних ферментів, таких як глутатіонпероксидаза.
В одному з досліджень, в якому взяли участь понад 1200 волонтерів, було встановлено, що у пацієнтів із тривожними розладами порівняно зі здоровими особами контрольної групи середня довжина лейкоцитарних тіломер менша. Отримані дані узгоджуються також із результатами інших досліджень пацієнтів із тривожними та афективними станами, в тому числі клінічною депресією та посттравматичним стресовим розладом. Таким чином, пришвидшене клітинне старіння може розглядатись як один із проявів патогенезу тривожного розладу. Водночас результати доклінічних випробувань передбачають, що зазначені ефекти можуть змінюватися за рахунок компенсаторної активації тіломерази або глутатіонпероксидази. Крім того, активація тіломерази може становити біологічний механізм, який опосередковує ефективність застосування різних психотропних засобів, включаючи антидепресанти, препарати літію та антипсихотичні препарати.
Окремими дослідженнями продемонстровано, що позитивний результат терапії селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну був пов’язаний із підвищенням активності тіломерази протягом курсу лікування порівняно із таким до початку терапії. Водночас підвищений рівень маркерів оксидативного стресу асоціювався зі зниженою ефективністю лікування антидепресантами. Також існують дані про те, що освоєння медитативних технік терапії та оздоровчих фізичних тренувань може асоціюватися з підвищенням активності тіломерази мононуклеарних клітин. Крім того, передбачається, що позитивні ефекти подібних втручань можуть бути пов’язані з пригніченням процесів окисного стресу в організмі.
Когнітивно-поведінкова терапія пацієнтів із соціальною тривожністю не лише допомагає знизити рівень тривожності, але й, імовірно, перешкоджає процесам клітинного старіння організму. Такого висновку дійшли дослідники Каролінського інституту (Karolinska Institutet), Швеція, та Університету Уппсала (Uppsala University), Швеція, в роботі, основні результати якої опубліковано в журналі «Translational Psychiatry» 19 грудня 2019 р. На думку авторів, результати цього дослідження є першим кроком до холістичного розуміння зв’язку між старінням на клітинному рівні та корекцією психічних розладів.
Дизайн дослідження та його результати
У представленому дослідженні вивчено вплив когнітивно-поведінкової терапії на активність зазначених клітинних маркерів (тіломераза та глутатіонпероксидаза) у пацієнтів із соціальним тривожним розладом (соціофобія). Протягом 9 тиж 26 пацієнтам було надано можливість онлайн-курсу цієї психотерапевтичної моделі. Перед початком курсу сесій та по його завершенню було взято зразки крові з метою оцінки рівня біомаркерів. За результатами контрольної оцінки стану пацієнтів на тлі проведеного курсу когнітивно-поведінкової терапії встановлено суттєве зниження рівня тривожності при одночасному зростанні активності двох захисних ферментів — тіломерази та глутатіонпероксидази — у прямій залежності від ступеня покращення стану самопочуття пацієнтів. Довжина тіломер залишалася незмінною, що може пояснюватися необхідністю тривалішого періоду спостережень. До початку терапії та протягом курсу лікування не зафіксовано жодних змін довжини тіломер та активності тіломерази і глутатіонпероксидази. Контрольні дослідження також виключали такі параметри, як куріння, індекс маси тіла та поєднану фармакотерапію коморбідних станів, що потенційно могло би впливати чи пояснювати кінцеві результати клінічного випробування.
Ефективна психотерапія на основі індивідуального біопрофілю
В інтерпретації авторів роботи отримані дані означають, що ефективна психологічна корекція тривожного стану може бути надійним чинником профілактики оксидативного стресу та процесів клітинного старіння в організмі. На думку дослідників, такі обнадійливі результати в майбутньому могли би дозволити пацієнтам отримувати ефективне лікування на основі їх біологічного профілю. Однак, без сумніву, необхідні додаткові серії досліджень для вичерпного обґрунтування доказової бази подібних висновків.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Månsson K.N.T., Lindqvist D., Yang L.L. et al. (2019) Improvement in indices of cellular protection after psychological treatment for social anxiety disorder. Transl. Psychiatry, Dec. 19. DOI: 10.1038/s41398-019-0668-2.
Наталія Савельєва-Кулик
