Результати пілотного проекту з фінансування в установах НАМН України

12 грудня 2019 о 16:26
1100

Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування провів круглий стіл на тему: «Результати реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги в окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук (НАМН) України».

У засіданні круглого столу взяли участь народні депутати, представники Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства фінансів, Рахункової палати, Національної служби здоров’я України, НАМН України та її науково-дослідних установ.

Коментар Михайла Радуцького

Відкриваючи засідання круглого столу, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування М. Радуцький нагадав: «Пілотний проект щодо зміни механізму фінансування надання медичної допомоги в окремих науково-дослідних установах НАМН України реалізується за рішенням Уряду з 2017 р.

Для його реалізації було вибрано чотири наукові установи НАМН України:

  • Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова;
  • Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова;
  • Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова;
  • Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска».

Голова Комітету зазначив, що метою впровадження пілотного проекту було визначено перехід від утримання закладів охорони здоров’я до оплати за конкретно надані медичні послуги.

«Одним із завдань цього проекту було розроблення переліку медичних послуг, що мають надаватися на третинному рівні в рамках Програми медичних гарантій, та розрахунок їхньої вартості. Планувалося, що пілотні установи вийдуть на розрахунок реальної вартості медичної допомоги третинного рівня та забезпечать надання населенню безоплатних медичних послуг, оплачених державою, без доплати пацієнта», — сказав М. Радуцький.

За інформацією народного депутата, на реалізацію зазначеного проекту з державного бюджету протягом 2017–2019 рр. виділено майже 1,5 млрд грн. (2017 р. — 200,0 млн грн., 2018 р. — 600,0 млн грн., 2019 р. — 692,2 млн грн.) і у 2020 р. планується виділити понад 700 млн грн.

Голова Комітету нагадав: «З квітня 2020 р. система охорони здоров’я України має перейти на нові механізми фінансування — за конкретно надану медичну послугу за Програмою медичних гарантій для всіх рівнів надання медичної допомоги, у тому числі високоспеціалізованої».

На його думку: «Для того щоб зрозуміти, чи увійдуть до нової системи науково-дослідні установи охорони здоров’я НАМН України, необхідно здійснити повний розрахунок ресурсного забезпечення медичних послуг, що будуть надаватися такими клініками у рамках Програми медичних гарантій, оскільки вартість висококваліфікованої допомоги часто становить десятки, а то і сотні тисяч гривень, і пересічний пацієнт не спроможний оплатити таку допомогу. Держава, у свою чергу, повинна мати чітку уяву про потреби населення в такій допомозі та її вартість, щоб запланувати відповідний обсяг видатків».

Обговорення результатів пілотного проекту

Далі учасники обговорили результати, яких досягли науково-дослідні установи НАМН України за час реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги, а також перспективи продовження цього проекту.

Коментар Міністерства охорони здоров’я України

Так, перший заступник міністра охорони здоров’я Андрій Семиволос повідомив, що до Міністерства не надходила звітність щодо результатів пілотного проекту. Водночас він наголосив на готовності надавати «всіляку допомогу для того, щоб такі проекти ставали реальними і ми могли побачити, яким чином можна перевести третинний рівень, який зараз фінансується саме з бюджету України, на рейки того потягу, який зараз рухається до впровадження нових механізмів фінансування».

А. Семиволос озвучив пропозиції від Міністерства охорони здоров’я України для керівництва НАМН України, реалізація яких дозволить говорити про продовження пілотного проекту для того, щоб напрацювати механізми надання медичної високоспеціалізованої, третинного рівня допомоги та наблизити її до населення.

Заступник міністра наголосив на важливості проекту, зазначивши: «На жаль, в Україні ще немає такого досвіду, який дуже важливий. Необхідно рухатися далі й піднімати третинний рівень».

Він також підсумував, що пілотний проект може бути продовжений, але тільки в тому разі, якщо будуть враховані пропозиції Міністерства та виправлені недоліки, вказані у звіті Рахункової палати.

Коментар Міністерства фінансів України

Заступник міністра фінансів Юрій Джигир зауважив: «Зараз дуже швидко зростає технологічність і складність медичних технологій та їх вартість, відповідно, і методи фінансування мають адекватно змінюватися».

Він розповів про нові підходи до фінансування первинної та вторинної ланок медицини, які вже працюють в Україні. Водночас, за його словами, для фінансування високоспеціалізованого і дороговартісного лікування уніфіковані моделі не підходять. «Готових рішень цього питання на сьогодні в світі не існує», — сказав він, додавши, що нам необхідно шукати власні рішення.

За словами заступника міністра: «Рано чи пізно третинна медична допомога перейде на фінансування за Програмою медичних гарантій. І пілотний проект направлений на збір даних, необхідних для переходу від кошторисного утримання до оплати конкретно пролікованих випадків за чіткими, прозоро сформованими тарифами, які покривають усі витрати на проведення лікування, а також розроблення фінансової моделі, яка дасть уявлення, на що держава має виділяти кошти і скільки».

Представники Міністерства фінансів зауважили, що для зазначеного переходу необхідні такі дані: сформований довідник послуг, які не надаються, або надаються в обмеженій кількості в інших закладах охорони здоров’я; підрахувати реальну собівартість такої послуги, яка включає всі лікарські засоби і медичні вироби, що використовуються при проведенні того чи іншого хірургічного втручання. За цим переліком послуг і тарифами держава компенсуватиме витрати на лікування громадян. Тобто буде запроваджений механізм: кошти йдуть за пацієнтом.

За їх словами, на сьогодні в рамках пілотного проекту сформовано перелік послуг третинного рівня для кожної установи, яка брала участь у проекті, підраховано їх собівартість.

«Це дасть відповідь на запитання — за що держава платить і за яким тарифом, і дасть можливість почати реальне планування коштів для надання високоспеціалізованої медичної допомоги громадянам України», — сказав доповідач.

Коментар НСЗУ

В.о. голови Національної служби здоров’я Оксана Мовчан розповіла про нині діючі механізми замовлення і оплати медичних послуг.

Вона надала схвальну оцінку щодо проведення пілотного проекту і підкреслила важливість інформації отриманої в ході його реалізації. «Для нас дуже важливі ці дані, ми на них дуже чекаємо», — сказала О. Мовчан.

Коментар Рахункової палати України

Член Рахункової палати Василь Невідомий розповів про результати нещодавно завершеного аудиту ефективності реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги в окремих науково-дослідних установах НАМН України.

«Оцінка результатів виконання цього проекту є гостро критичною, але вона спрямована на досягнення конкретних змін і в результаті — впровадження нового реального фінансового механізму», — сказав доповідач.

Він, зокрема, наголосив, що за два роки проведення пілотного проекту «конкретного результату не досягнуто». Зокрема, на думку В. Невідомого: «Механізм оплати надання висококваліфікованої допомоги в учасників проекту не змінено, а перехід від кошторисного утримання установ на оплату послуг не відбувся».

Представник Рахункової палати вказав на три ключові моменти, виявлені в ході аудиту: не визначена вартість висококваліфікованої допомоги, а саме — гарантії держави щодо оплати такої допомоги; не вдосконалений механізм координації надання первинної, вторинної та третинної медичної допомоги; не визначені подальші кроки реформи надання високоспеціалізованої медичної допомоги.

Ключовою, на його думку, також є відсутність переліку послуг, конкретизованого за видами послуг. Не напрацьовано також єдину методику визначення тарифів на надання послуг.

В. Невідомий повідомив про ряд інших проблем і порушень, виявлених у ході аудиту.

Під час круглого столу також виступили керівники НАМН України та наукових установ академії.

Учасники обговорили питання щодо можливості залучення до програми медичних гарантій у 2020 р. державних установ НАМН України, які надають високоспеціалізовану медичну допомогу населенню, а також, що необхідно зробити для того, аби громадяни країни мали доступ до високотехнологічної медичної допомоги, що надається у клініках провідних інститутів НАМН України, а сплачувала за це держава без доплати з кишені пацієнта.

За результатами засідання круглого столу ухвалено відповідну резолюцію.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Пресслужба «Українського медичного часопису»
за матеріалами rada.gov.ua, komzdrav.rada.gov.ua, amnu.gov.ua