Актуальність
Незважаючи на значні успіхи медицини, відзначається зростання захворюваності на серцево-судинну патологію, в тому числі ішемічну хворобу серця. Госпітальна летальність хворих на гострий інфаркт міокарда (ІМ) відповідно до даних досліджень останніх років становить при використанні механічної реваскуляризації — 2–5%, фармакологічної — 6–10%, а в реальній клінічній практиці цей показник згідно з реєстрами залишається на рівні 13–27%.
Передумови до проведення дослідження
Результати раніше виконаних рандомізованих клінічних досліджень дозволяли припустити, що виконання черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) не тільки в коронарну артерію, що живить ділянку ІМ, у хворих з гострим ІМ з підйомом сегмента ST в подальшому зумовлює зменшення потреби у реваскуляризації міокарда. Однак жодне з цих досліджень не мало достатньої статистичної потужності для оцінки ризику смерті від серцево-судинних захворювань (ССЗ) або ІМ. У ході виконання метааналізу клінічних досліджень отримані дані про можливе зниження ризику смерті від ускладнень ССЗ або ризику розвитку ІМ, але жодне з них не мало достатньої статистичної потужності для оцінки частоти розвитку несприятливих клінічних результатів.
Об’єкти та методи
Міжнародне багатоцентрове відкрите рандомізоване дослідження з використанням сліпого методу при оцінці клінічних результатів; медіана тривалості спостереження — три роки. Мета дослідження — перевірка гіпотези про те, що поетапне виконання ЧКВ не тільки в коронарну артерію, яка живить ділянку ІМ, матиме перевагу для зниження ризику смертності.
У дослідження включено 2016 пацієнтів із гострим ІМ та підйомом сегмента ST і багатосудинним ураженням коронарних артерій, в яких було виконано успішне ЧКВ.
Хворих розподіляли в групу повної реваскуляризації міокарда з виконанням ЧКВ у всіх коронарних артеріях, що не живлять ділянку ІМ, які мали ангіоневротичні ознаки гемодинамічно значущого стенозу, і групу тільки ізольованого ЧКВ.
Критерії оцінки: перший комбінований показник — смертність від ускладнень ССЗ і частота розвитку ІМ, другий — смертність від ускладнень ССЗ, частота розвитку ІМ і частота реваскуляризації міокарда, зумовленого ішемією.
Результати
У ході спостереження, медіана якого досягала трьох років, частота розвитку несприятливих наслідків, включених у перший комбінований показник, — смертність від ускладнень ССЗ і частота розвитку ІМ — у групах повної та неповної реваскуляризації становила 7,8 і 10,5% відповідно (відношення ризику (ВР) 0,74 при 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,60–0,91; p=0,004). Частота розвитку несприятливих наслідків, включених у другий комбінований показник, — смертність від ускладнень ССЗ, частота розвитку ІМ і частота реваскуляризації міокарда, зумовленого ішемією, — у групі повної та групі ізольованої реваскуляризації досягала 8,9 і 16,7% відповідно (ВР 0,51 при 95% ДІ 0,43–0,61; p<0,001). Причому переваги повної реваскуляризації були стійкими незалежно від передбачуваного терміну виконання ЧКВ в коронарних артеріях, які не кровопостачають ІМ (p=0,62 і p=0,27 для взаємодії з основними показниками).
Висновки
У пацієнтів із гострим ІМ, підйомом сегмента ST і багатосудинним ураженням коронарних артерій виконання повної реваскуляризації міокарда мало переваги перед виконанням ізольованої ЧКВ за впливом на зниження ризику смерті від ускладнень ССЗ або розвитку ІМ, ризику розвитку несприятливих наслідків, включених у комбінований показник смертності від ускладнень ССЗ, а також на частоту розвитку ІМ або виконання реваскуляризації, зумовленої ішемією міокарда.
Причому переваги повної реваскуляризації були подібними при виконанні ЧКВ в коронарних артеріях, які не живлять ділянку ІМ в період вихідної госпіталізації (медіана періоду до реваскуляризації — один день) або протягом декількох тижнів після виписки зі стаціонару (медіана періоду до реваскуляризації — три тижні). Були відсутні статистично значущі відмінності між групами за ризиком розвитку кровотеч, тромбозу стента, гострого ураження нирок та інсульту.
- Mehta S.R., Wood D.A., Storey R.F. et al. (2019) Complete Revascularization with Multivessel PCI for Myocardial Infarction. N. Engl. J. Med., 381(15): 1411–1421, doi: 10.1056/NEJMoa1907775.
Анна Хиць
