Актуальність
Деменція — це зазвичай хронічний або прогресуючий синдром, при якому відбувається деградація когнітивної функції більшою мірою, ніж це очікується при нормальному процесі старіння. Відбувається деградація пам’яті, мислення, розуміння, мови і здатності орієнтуватися, рахувати, пізнавати та міркувати. Деменція не впливає на свідомість. Порушення когнітивної функції часто супроводжується, а іноді передує, погіршенням контролю над емоційним станом, деградацією соціальної поведінки чи мотивації.
У всьому світі налічується близько 50 млн осіб з деменцією, з них майже 60% живуть у країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Щорічно реєструється близько 10 млн нових випадків захворювання.
За оцінками експертів, частка загального населення віком старше 60 років з деменцією становить від 5 до 8 осіб на кожні 100 осіб. Згідно з прогнозами, загальна кількість людей з деменцією становитиме близько 82 млн осіб у 2030 р. і 152 млн — до 2050 р. Таке зростання відбуватиметься значною мірою за рахунок збільшення кількості людей з деменцією у країнах із низьким і середнім рівнем доходу (ВООЗ, 2019).
Незважаючи на те що вік — найважливіший відомий фактор ризику розвитку деменції, вона не є неминучим наслідком старіння. Окрім того, деменція вражає не лише людей літнього віку — раннє настання деменції (поява симптомів у віці до 65 років) виявляється у 9% усіх випадків деменції.
Деякі дослідження свідчать про зв’язок між розвитком когнітивних порушень і факторами ризику, спричиненими способом життя. Ці фактори ризику включають відсутність фізичної активності, ожиріння, незбалансоване харчування, вживання тютюну й алкоголю, діабет і гіпертонію у зрілому віці. Інші потенційно змінювані фактори ризику включають депресію, низький рівень освіти, соціальну ізоляцію та відсутність когнітивної (пізнавальної) активності.
Тому група вчених кафедри епідеміології Медичного центру Університету Еразмус, Роттердам, Нідерланди (Department of Epidemiology, Erasmus MC University Medical Center, Rotterdam, the Netherlands), провели проспективне когортне дослідження, в якому досліджували коливаннями артеріального тиску (АТ) як фактор ризику деменції.
Об’єкти і методи дослідження
Дослідження розпочалося у 1989 р. в Нідерландах, до нього були включені 5273 пацієнти, які не страждали на деменцію, з них 58% становили жінки. На момент включення в аналіз середній вік учасників — 67 років. На 2016 р. деменцію діагностовано у 1059 пацієнтів (середній період спостереження — 14,6 року). У пацієнтів оцінювали варіабельність АТ між візитами (в середньому кожні 4 роки).
Зв’язок між варіабельністю систолічного і діастолічного АТ і деменцією оцінювали з поправкою на вік, стать, рівень освіти, генотип аполіпопротеїну Е (APOE), судинні фактори ризику і наявність в анамнезі серцево-судинних захворювань.
Результати дослідження
Виявлено підвищення ризику розвитку деменції у пацієнтів із високою варіабельністю систолічного АТ. При цьому підвищення довгострокового ризику відзначено при підвищенні АТ при наступному візиті (коефіцієнт ризику 3,31 [95% довірчий інтервал (ДІ) 2,11–5,18]; р<0,001). Підвищення короткострокового ризику відзначено тільки при значному зниженні систолічного АТ при наступному візиті (коефіцієнт ризиків, 1,21 [95% ДІ 1,00–1,48]; р=0,017). Аналогічні дані отримано для діастолічного АТ.
Висновок
У результаті дослідження виявлено, що велике коливання АТ пов’язане з підвищеним ризиком деменції. Вищий ризик деменції виявлено як при значному підвищенні, так і зниженні АТ. Це свідчить, що велика варіабельність АТ протягом декількох років асоційована з підвищеним ризиком деменції.
- Ma Y., Wolters F.J., Chibnik L.B. et al. (2019) Variation in blood pressure and long-term risk of dementia: A population-based cohort study. Plos. Medicine, Nov. 12 (https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1002933).
Анна Хиць