27 листопада 2019 р. Кабінет Міністрів України ухвалив низку постанов та розпоряджень, необхідних для запуску другого етапу трансформації системи охорони здоров’я.
У квітні 2020 р. всі заклади, які надають спеціалізовану амбулаторну та госпітальну допомогу, мають перейти на нову модель фінансування — «гроші ходять за пацієнтом». Для того щоб це стало можливим, необхідно прийняти велику кількість нормативних актів. Кабінет Міністрів України разом із Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України ухвалили першу частину постанов, які забезпечать реалізацію програми медичних гарантій Національною службою здоров’я України (НСЗУ) вже у наступному році. Новий принцип фінансування має запроваджуватися поступово для різних видів медичної допомоги.
Договори про медичне обслуговування
Важливим документом є зміни до Постанови від 28 лютого 2019 р. № 410 «Деякі питання щодо договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій». У 2020 р. усі види медичних послуг в Україні мають оплачуватися НСЗУ на підставі підписаних договорів. Зараз типовий договір затверджений тільки для первинної медичної допомоги. Внесені зміни дозволять укладати договори закладам усіх видів медичної допомоги.
Завдяки розвитку електронної системи охорони здоров’я з’явилася можливість внесення більшості інформації для укладення і виконання договору про медичне обслуговування в електронну систему. Це дозволить значно спростити процеси укладення договорів та багаторазового використання інформації в електронній системі охорони здоров’я для різних типів договорів, що також потребує відповідних змін у порядок укладення договорів.
Оплата послуг за програмою медичних гарантій
Також Кабінет Міністрів України ухвалив проєкт постанови «Деякі питання реалізації державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій на 2020 рік».
Цією постановою визначається, що оплата послуг первинної медичної допомоги НСЗУ буде продовжуватися так само, як і у 2019 р., тобто за кількістю поданих декларації лікарям цього закладу — за принципом «гроші ходять за пацієнтом». А поліклініки і лікарні переходять на цей принцип з 1 квітня 2020 р.
Постанова запроваджує нову базову ставку та коефіцієнти. У 2020 р. розрахункова капітаційна ставка складатиме 600 грн, але за рахунок зміни коригувальних коефіцієнтів оплата за кожну вікову групу не змінюється. За дорослого віком від 18 до 39 років НСЗУ буде так само, як і у 2019 р., оплачувати 370 грн, а за дитину віком до 5 років — 1480 грн. Це дасть можливість краще планувати витрати на поточний і наступні роки.
Постановою також вносяться зміни до постанови про пілотний проєкт у Полтавській області. Це рішення дозволить у І кварталі 2020 р. продовжити пілотний проєкт.
Порядок реалізації медичних гарантій
Ще одним важливим документом є проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій у 2020 році». Цей документ закріплює, за яким механізмом і на основі чого відбуватиметься оплата кожного виду допомоги. Також затверджує формулу, за якою буде розраховуватися тариф на медичну послугу.
Госпітальні округи
Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову «Деякі питання створення госпітальних округів». Ця Постанова затверджує оновлений порядок створення госпітальних округів, а також типове положення про госпітальну раду. Мережа медичних закладів має бути спланована і працювати максимально ефективно та забезпечити фізичний доступ пацієнта до лікаря. Госпітальні округи створюються саме для того, щоб мати майстер-план мережі закладів охорони здоров’я усіх видів допомоги і розуміти маршрут пацієнта. Наприклад, пацієнта з гострим інфарктом бригада екстреної медичної допомоги має відвезти саме в ту лікарню, де пацієнт зможе отримати всю необхідну медичну допомогу.
Своїм розпорядженням Кабінет Міністрів України перерозподілив 233,7 млн грн на програму «Лікування громадян України за кордоном». Ця сума дозволить оплатити лікування 133 особам, які зараз перебувають на обліку в МОЗ України.
Боротьба з інфекційними та неінфекційними захворюваннями
Також прийнято низку актів, спрямованих на боротьбу з інфекційними та неінфекційними захворюваннями:
- Стратегія забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту за принципом «Єдине здоров’я» на період до 2025 року та план заходів її реалізації
Ці заходи мають підвищити рівень біологічної безпеки та біологічного захисту в Україні.
Пріоритетом стане узгодження українського законодавства з нормами міжнародного права у сфері біобезпеки та біозахисту.
Протягом 2020–2021 рр. МОЗ України спільно з Мінекономіки, Держпродспоживслужбою та іншими заінтересованими державними установами продовжить роботу над розробленням проєкту Закону України «Про біологічну безпеку та біологічний захист».
Стратегія передбачає створення сучасних спеціалізованих мобільних формувань для надання швидкої допомоги при будь-яких біологічних небезпеках.
Будуть продовжувати переоснащувати лабораторії мікробіологічного профілю, що працюють із особливо небезпечними патогенами, відповідно до рівнів біологічної безпеки за міжнародними стандартами (BSL).
Також одним із пунктів Стратегії є підвищення кваліфікації працівників щодо біобезпеки та біозахисту. Це дасть змогу покращити організаційний потенціал у цій сфері та працювати над поліпшенням структури захисту, зокрема й від інфекційних захворювань.
- Стратегія розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти проведенням імунопрофілактики на період до 2022 року
Щорічно завдяки імунізації можна запобігти від 2 до 3 млн смертей у всьому світі. Саме тому маємо підвищити рівень вакцинації до 95%, щоби подолати вакцинокеровані інфекції в Україні.
Стратегія передбачає реалізацію комунікаційної програми, зокрема:
- Проведення інформаційної кампанії серед медичних працівників та населення вакцинацію дорослих та дітей за Календарем профілактичних щеплень.
- Інформаційні заходи, спрямовані на підвищення вакцинації серед малюків. Адже щеплення дозволяють запобігти близько 17% випадків дитячих смертей у віці до 5 років. Це забезпечує захист не лише від таких захворювань, як дифтерія, коклюш, правець, поліомієліт, а й ускладнень від цих захворювань, наприклад пневмонії, яка є причиною більшості випадків смертності серед дітей раннього віку у світі.
- Оприлюднення доступної та правдивої інформації для медичних працівників та населення щодо вакцин, імунологічних біологічних препаратів, що застосовуються при вакцинації.
Також у Стратегію додані заходи для посилення ефективності системи нагляду за інфекційними захворюваннями. Зокрема, це створення підтримувальної наглядової системи й показників ефективності програми імунізації. Це сприятиме підвищенню показників охоплення щепленнями — українці стануть більш захищені від небезпечних інфекційних хвороб.
- Державна стратегія протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року
Головною метою Державної стратегії є подолання епідемій ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусних гепатитів В (ВГВ) та С (ВГС). Реалізація заходів сприятиме покращенню якості та тривалості життя, зниженню захворюваності, інвалідизації та смертності.
Основними цілями Стратегії є:
- Зниження захворюваності на ВІЛ та зниження смертності від хвороб, зумовлених СНІДом, ціль базується на засадах Політичної декларації з питань ВІЛ/СНІДу «Прискореними темпами до активізації боротьби з ВІЛ та припинення епідемії СНІДу до 2030», прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 7 червня 2016 р.
- Зменшення кількості нових випадків захворюваності на ВГВ та ВГС, в тому числі хронічних, та зниження смертності, зумовленої вірусними гепатитами.
- Зниження захворюваності та смертності від туберкульозу.
- Зниження поширення ВІЛ/СНІДу передбачає запобігання захворюваності серед груп ризику. В Україні це 650 тис. людей.
Також одним з головних напрямків роботи стане повне виключення імовірності передачі ВІЛ від вагітної матері до дитини та унеможливлення інфікування ВІЛ при переливанні крові та пересадці донорських органів.
Одним з акцентів є удосконалення системи ефективного виявлення ВІЛ-інфекції. Це буде досягатися шляхом розширення мережі закладів, які можуть надати послуги тестування інфекції, промоції самостійного тестування та періодичного тестування серед груп ризику.
Буде повністю задоволена потреба в антиретровірусній терапії (АРВТ). За планом Стратегії доступ до нових високоякісних препаратів АРВТ повинен бути забезпечений одразу після встановлення діагнозу.
У питанні зменшення кількості випадків інфікування та захворюваності на ВГВ та ВГС в Стратегії передбачено створення нової та посилення старої системи епіднагляду та моніторингу щодо вірусних гепатитів.
Одним з обов’язкових пунктів програми є підвищення рівня вакцинації та постконтактної профілактики ВГВ серед дітей, медичних працівників та представників ключових груп населення щодо ВГВ. Цього буде досягнуто через інформаційні кампанії, спрямовані на інформування щодо вірусних гепатитів. Також буде проведена промоція серед медичного персоналу щодо нових шляхів профілактики, діагностики та лікування цих хвороб. Стратегія передбачає також щеплення всіх новонароджених.
У Державній стратегії передбачено впровадження системи заходів із забезпечення безпеки інвазійних процедур та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та закладах побутового обслуговування, де існує ризик інфікування вірусними гепатитами.
Питання подолання епідемії туберкульозу базується на засадах Глобальної стратегії ВООЗ з ліквідації туберкульозу до 2035 року. Головними підпунктами до виконання визначено удосконалення системи організації та надання протитуберкульозної допомоги. Це, в першу чергу, орієнтована на людину амбулаторна допомога, яка також буде спрямована на психосоціальну допомогу пацієнту.
Також Стратегія спрямована на ефективне виявлення нових випадків хвороби та лікування сучасними схемами лікування з обов’язковим впровадженням рецептурної видачі протитуберкульозних препаратів. Це не тільки дозволить знизити захворюваність, але й запобігати випадкам резистентних форм туберкульозу.
- Державна стратегія розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню
Вона дозволить запустити комплексну структурну реформу протитуберкульозних закладів. Заклади зможуть брати участь у програмі медичних гарантій.
В Україні, за даними ВООЗ, щороку своєчасно не виявляють близько 23% випадків туберкульозу. Це одна із причин подальшого поширення хвороби серед населення. Тому Стратегія передбачає врегулювання та розроблення систем моніторингу хвороби та надання вчасної якісної допомоги тим верствам населення, які в силу обставин не підписали декларації з лікарем.
Для протитуберкульозної допомоги громадян буде запроваджено мережу регіональних фтизіопульмонологічних медичних центрів (ФПМЦ). Регіональний центр буде створено на базі всіх протитуберкульозних закладів області у вигляді комунального некомерційного підприємства. ФПМЦ надаватиме протитуберкульозну медичну допомогу населенню за різними напрямками та буде здійснювати координацію діяльності заходів протитуберкульозної медичної допомоги населенню в області.
Для регіонального ФПМЦ буде визначений стандартний пакет послуг: діагностика, стаціонарне лікування, координація протитуберкульозних заходів, консультативна допомога. Послуги будуть закуповуватися НСЗУ в рамках програми медичних гарантій.
- План заходів щодо зниження рівня опромінення населення радоном та продуктами його розпаду, мінімізації довгострокових ризиків від поширення радону в житлових і нежитлових будівлях, на робочих місцях на 2020–2024 роки
Він спрямований на підвищення рівня радіаційного захисту населення України до світових та європейських стандартів.
Одним із важливих аспектів Плану стане створення інформаційного забезпечення населення:
- підвищення ефективності інформування громадян щодо радіаційних ризиків;
- інформування про розміщення радіаційно-небезпечних територій;
- інформаційні кампанії щодо впливу радіації на здоров’я.
Основними напрямками роботи для зниження опромінення радоном будуть розробка законодавства у сфері радіаційного захисту, який враховуватиме європейський досвід, покращення стану санітарного та епідемічного добробуту населення, дотримання вимог радіаційної безпеки під час експлуатації об’єктів із потенційним опроміненням персоналу, населення.
Смертність від раку легені спричиненого 222радоном, щорічно сягає 8 тис. пацієнтів. Система протирадонових заходів знизить рівень онкозахворюваності, зокрема й раку легені. Також вона дозволить знизити рівень забруднень у житлових приміщеннях та покращить екологічний стан у країні.
Тексти документів наразі не опубліковані.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua
