У Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України відбулася нарада головних позаштатних спеціалістів МОЗ України зі спеціальності «Дерматовенерологія». У ході наради обговорювалися проблеми, які існують у роботі дерматовенерологічної служби, та варіанти їх вирішення. На сьогодні спостерігається стійка тенденція до подальшої дезінтеграції, погіршується взаємодія із суміжними спеціальностями, накопичується різноманіття підходів до курації однотипних проблем, архаїчними залишаються методи діагностики та лікування, знижується авторитет і погіршується імідж дерматологічної служби України.
Олександр Аніщенко, міністр охорони здоров’я України, зазначив, що дерматовенерологічна служба України потребує суттєвих змін, зокрема проведення оптимізації мережі, покращання кадрового потенціалу, налагодження зв’язків із суміжними спеціальностями: з онкологічною, акушерсько-гінекологічною службою, фахівцями з питань ВІЛ/СНІДу, імунологами, урологами тощо, поліпшення рівня та якості спеціалізованої медичної допомоги, а також перенесення акцента на дерматологічний напрямок.
Учасники наради висловили одностайну думку щодо необхідності реформування дерматовенерологічної служби та визначили основні його завдання:
- оптимізація мережі лікувальних закладів дерматовенерологічного профілю — поетапне приведення мережі у відповідність до нормативів, з обов’язковим урахуванням наявних інфраструктур відомчих та приватних лікувально-профілактичних закладів;
- покращання кадрового забезпечення служби, зокрема контроль підготовки, у тому числі квотування кількості фахівців — дерматовенерологів з урахуванням реальних потреб клінік і територіальних органів охорони здоров’я;
- удосконалення післядипломної підготовки лікарів-дерматовенерологів;
- покращання матеріально-технічного забезпечення лікувально-діагностичного процесу дерматовенерологічних закладів і служби, для чого слід провести аналіз забезпечення профільних закладів основними виробами медичної техніки для оновлення апаратного парку;
- ефективна взаємодія суміжних служб для більш повного і якісного забезпечення медичною допомогою пацієнтів, особливо важливе співробітництво з онкологічною, акушерсько-гінекологічною службою, фахівцями ВІЛ/СНІД, імунологами, алергологами, урологами, ревматологами тощо (зближення позицій щодо курації основних нозологічних одиниць, послідовність при наданні медичної допомоги в рамках єдиного медичного простору) тощо.
Олександр Літус, радник міністра охорони здоров’я, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з дерматовенерології, наголосив, що одним із найважливіших та складних завдань є оптимізація стаціонарної допомоги дерматологічних служб, проведення її реорганізації та впровадження нових ресурсозберігаючих технологій.
З метою покращання роботи дерматовенерологічної служби України створено робочу групу з розробки Державної програми щодо розвитку служби, виконання галузевих програм стандартизації медичної допомоги та підготовки проектів Концепції Державних цільових програми лікування і реабілітації дерматовенерологічних хворих.
За матеріалами www.moz.gov.ua
