Масштабне популяційне дослідження даних понад 400 тис. померлих від хронічних обструктивних захворювань (ХОЗЛ) та/чи раку легені у 2010–2015 рр. свідчить, що надання паліативної допомоги в останні 3 міс життя цих пацієнтів не було достатнім. Досліджували останні 90 днів життя пацієнтів із ХОЗЛ та/чи раком легені; метою була оцінка задіяного обсягу медичних послуг, їх вартості, визначення місця смерті та передумов застосування паліативної допомоги в домашніх умовах, вірогідних переваг цієї допомоги.
Актуальність
ХОЗЛ і рак легені відзначаються прогресуючим погіршенням стану пацієнтів і значним навантаженням на систему охорони здоров’я. На термінальних стадіях захворювання тяжкість симптомів суттєво знижує якість життя, тому пацієнти з ХОЗЛ та/чи раком легені потребують паліативної допомоги. Ненадання адекватного обсягу вчасної паліативної допомоги в домашніх умовах у подальшому призводить до госпіталізації на останніх місяцях життя. У пацієнтів із ХОЗЛ та раком легені виявляють майже однакові показники смертності й тяжкості симптомів. Однак попередні дослідження свідчать, що пацієнти з ХОЗЛ недостатньо користуються послугами служби паліативної допомоги та мають гірший досвід помирання на відміну від пацієнтів з раком легені. Водночас відсутнє розуміння мотивації та системних факторів, що призводить до недостатнього використання паліативної допомоги в зазначеній групі пацієнтів.
Про дослідження
За 5-річний період дослідження зареєстровано 445 488 випадків смерті, з яких 150 999 (33,9%) пацієнтів тільки з ХОЗЛ; 15 638 (3,5%) — з раком легені; 24 082 (5,4%) — з поєднанням ХОЗЛ і раку легені; 254 769 (57,2%) — з відсутністю обох зазначених захворювань. Учасники з ХОЗЛ та/чи раком легені були старшого віку, мали нижчий рівень матеріальної забезпеченості й більшу кількість супутніх захворювань. Приблизно 50% усіх учасників померли під час надання невідкладної допомоги або транспортування до стаціонару. Тривалість перебування пацієнтів із раком легені та/чи ХОЗЛ у відділенні невідкладної допомоги та інтенсивної терапії була довшою, ніж пацієнтів лише з ХОЗЛ, що відповідним чином позначилося на вартості. І головне — порівняно з пацієнтами лише з раком легені учасники з ХОЗЛ були менш схильні до отримання паліативної допомоги (20% проти 57%).
Предиктори надання паліативної допомоги при ХОЗЛ
Дослідники визначили, що наявність раку легені з або без ХОЗЛ значною мірою пов’язана з отриманням паліативної допомоги в домашніх умовах (відносний ризик (OR) 4,22; 95% довірчий інтервал (ДІ) 4,08–4,37). Водночас пацієнти з ХОЗЛ отримували паліативну допомогу значно рідше (OR 0,82; 95% ДІ 0,81–0,84). До інших предикторів надання паліативної допомоги можна віднести жіночу стать, проживання в міській місцевості, вищий матеріальний дохід і наявність множинних супутніх захворювань. Вік 50–69 років асоціювався з вищою імовірністю отримання паліативного догляду в домашніх умовах, а вік ≥80 років — зі зниженою імовірністю (OR 0,38; 95% ДІ 0,36–0,40) порівняно з учасниками віком 35–49 років.
Переваги паліативної допомоги
Загальні статистичні дані незалежно від захворювання свідчать про те, що пацієнти, які не отримували паліативну допомогу протягом останніх 90 днів життя, частіше помирали на етапі надання невідкладної лікарської допомоги, на противагу тим хворим, які отримували паліативну допомогу. Найвиразніше ця різниця була помітна між даними померлих від раку легені з ХОЗЛ або без нього. Пацієнти з раком легені (незалежно від наявності ХОЗЛ), які не отримували паліативної допомоги, також провели у відділенні невідкладної допомоги більшу кількість днів порівняно з тими, хто отримував паліативну допомогу. Середній рівень витрат на забезпечення медичних послуг в останні 90 днів життя був нижчим для пацієнтів, які забажали отримувати паліативну допомогу, і вищим у тих, хто не зробив цього. Найбільшою ця різниця була також між даними пацієнтів із раком легені. Пацієнти з раком легені й окремо пацієнти з ХОЗЛ, які отримували лікарську і паліативну допомогу в домашніх умовах, за даними дослідження мали на 2/3 нижчий ризик смерті в умовах надання невідкладної допомоги порівняно з померлими, які отримували тільки звичайний догляд в домашніх умовах.
Найвища ефективність від паліативної допомоги в домашніх умовах спостерігалась в аналізі даних пацієнтів з онкологічними захворюваннями (показник зростання захворюваності —Incidence Rate Ratios — IRR) 0,68; 95% ДІ 0,71–0,65). Відповідні тенденції також знайшли своє відображення в розмірі середніх витрат на медичне обслуговування, яке пов’язане з паліативною допомогою (на 15–18% нижче) наприкінці життя. Для пацієнтів, які отримували паліативну допомогу в домашніх умовах, витрати були нижчими на 11–15% порівняно з окремими пацієнтами, які отримували тільки звичайну лікарську допомогу в домашніх умовах.
Висновок
Недостатнє застосування паліативної допомоги для пацієнтів з ХОЗЛ має різні причини. Одна з них — тривалий перебіг ХОЗЛ і неможливість встановлення більш-менш точного прогнозу захворювання для окремого пацієнта. Результати описаного і ряду інших досліджень свідчать про високу поширеність ХОЗЛ у людей літнього віку, які отримують тривале лікування. У цьому разі ХОЗЛ може бути другорядною чи обтяжувальною патологією, а не основним захворюванням, яке призвело до госпіталізації. Зазначені передумови погіршують планування періодів паліативної допомоги. Крім того, явно відчувається недостатність прогностичних моделей і рекомендацій, здатних допомогти медичним працівникам визначити терміни надання паліативної допомоги для пацієнтів з неінфекційними захворюваннями, а також можливу плутанину стосовно того, якому з надавачів слід ініціювати направлення. Непоінформованість надавачів доступних ресурсів паліативної допомоги щодо її переваг у домашніх умовах також може обмежувати кількість направлень. Одночасне визначення у хворого раку легені значно підвищує шанси на отримання паліативної допомоги у пацієнтів з ХОЗЛ. Цей результат зіставний з даними інших досліджень і передбачає, що супутній діагноз раку легені, а не ХОЗЛ, може бути домінуючим фактором отримання паліативної допомоги для пацієнтів із ХОЗЛ.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
- Kendzerska T., Jason W., Nickerson J.W., Hsu A.T. (2019) End-of-life care in individuals with respiratory diseases: a population study comparing the dying experience between those with chronic obstructive pulmonary disease and lung cancer. Int. J. Chron. Obstruct. Pulmon. Dis., 14: 1691–1701.
Олександр Гузій
