Актуальність
Синдром подразненого кишечнику (СПК) — хронічне рецидивне захворювання кишечнику, яке виявляється в молодому працездатному віці, асоціюється з дефекацією чи зміною звичного режиму роботи кишечнику, що призводить до порушення акту дефекації та виникає на тлі нервово-психічних розладів, порушеного режиму харчування, генетичної схильності чи перенесеної гострої кишкової інфекції.
СПК є актуальною проблемою, що зумовлено значним поширенням захворювання, різким зниженням якості життя пацієнтів, великими економічними витратами на лікування. Поширеність СПК у більшості країн світу становить у середньому 20% (від 9 до 48%). У країнах Європи, Америки, Японії та Китаї поширеність захворювання сягає 30,0%, у Таїланді — 5,0%, в Ірані — 3,4%. Епідеміологічні дослідження серед латиноамериканців і афроамериканців США, жителів Японії та Китаю показали, що поширеність СПК залежить від расової приналежності. СПК виявляють у 28% пацієнтів, які звертаються до гастроентеролога, і у 12% осіб, які звертаються до лікарів сімейної практики. Пік захворюваності припадає на молодий працездатний вік — 30–40 років. Величина співвідношення жінок і чоловіків становить від 1:1 до 2:1.
Клінічна картина СПК різноманітна і включає симптоми різного ступеня тяжкості. Обов’язковим компонентом є абдомінальний біль, який може мати різну інтенсивність — від легкого дискомфорту до гострого болю, що відповідає картині гострої кишкової коліки. Найчастіше біль локалізується внизу живота та в лівій здухвинній ділянці. Абдомінальний біль може супроводжуватися здуттям живота, метеоризмом, посиленою перистальтикою кишечнику, появою діареї. Здебільшого біль стихає після дефекації та відходження газів і не турбує вночі. Іншим важливим симптомом СПК є запор, який супроводжуються виникненням больового синдрому і метеоризмом. Часто у цих хворих відсутні позиви до дефекації та щільний оформлений «овечий» кал. Процес дефекації може відбуватися ≤3 разів на тиждень. Характерною ознакою СПК є також симптом діареї, яка зазвичай виникає після сніданку або в першу половину дня (симптом «вранішнього тиску»). При цьому дефекація виникає 2–5 разів на добу з невеликими інтервалами протягом короткого періоду, загальна маса випорожнення не перевищує 200 г/добу.
Симптоми захворювання можуть з’являтися та зникати на тривалий термін, часто в комплексі з іншими функціональними хворобами, погіршуючи якість життя пацієнта. Значна поширеність СПК доводить актуальність пошуків вирішення цих проблем та створення нових методів лікування.
Група вчених на чолі з доктором медичних наук Магнусом Сімреном (Magnus Simren) з Гетеборзького університету (University of Gothenburg, Sweden), провели дослідження з визначення ефекту олігосахаридів грудного молока (ОГМ) в лікуванні при СПК. Результати дослідження представлені на Щорічній зустрічі Американської колегії гастроентерологів (The American College of Gastroenterology), яка відбулася 25–30 жовтня 2019 р. в Сан-Антоніо, штат Техас, США.
Об’єкти і методи дослідження
У багатоцентровому дослідженні брали участь 317 пацієнтів з 17 міст США віком від 18 до 93 років:
- У 136 з них був діагностований СПК з констипацією.
- У 85 — СПК з діареєю.
- У 95 — змішаний тип (поєднання констипації та діареї).
- У одного пацієнта — варіант, який неможливо класифікувати.
Протягом 12 тиж учасники кожної з підгруп щодня приймали 5 г харчової добавки під назвою Holigos, в якій містяться два ОГМ: 2′-фукозилактоза (2’FL) і лакто-N-неотетраоза (LNnT) у співвідношенні 4:1.
Результати дослідження
Основне поліпшення стану пацієнтів відбулося в перші 4 тиж і зберігалося до кінця дослідження. Початкові оцінки за Брістольською шкалою форми калу показали, що у всіх учасників дослідження були порушення рухової активності кишечнику 88% часу. До 12-го тижня дослідження цей показник знизився до 56,3%. Загальна оцінка за шкалою тяжкості симптомів СПК знизилася на 55% і варіювалася в різних підгрупах. Такі симптоми, як частота і тяжкість болю в животі, здуття, гастроінтестинальний синдром, зменшилися на 30–60% незалежно від підтипу СПК. Покращилась і якість життя пацієнтів.
Вчені підкреслюють, що змінена мікробіота кишечнику все частіше розглядається як потенційний фактор патофізіології СПК. Тому вони вирішили розглянути призначення ОГМ для корекції мікробіому кишечнику у пацієнтів із СПК. «Ми провели дослідження, яке підтвердило концепцію, що ОГМ можуть стимулювати біфідобактерії в кишечнику. Дві унікальні комбінації ОГМ можуть стабілізувати роботу кишечнику та зменшити вираженість симптомів СПК, таких як абдомінальний біль та здуття живота», — говорить М. Сімрен.
Прийом ОГМ істотно збільшив чисельність біфідобактерій, хоча зазвичай цей показник занижений при СПК. Підвищилася і концентрація метаболітів, необхідних для здійснення бар’єрної та імунної функцій кишечнику.
До 98% учасників дослідження вважають, що продукт має хорошу переносимість. Небажані явища були незначними у 80% випадків, випробування припинили тільки 2,5% учасників. Основні побічні ефекти зафіксовано з боку шлунково-кишкового тракту: дискомфорт і метеоризм.
Висновки
Отримані результати свідчать, що прийом ОГМ сприяє значному поліпшенню загальних симптомів (консистенція калових мас, біль у животі та здуття живота) і відіграє важливу роль у покращенні якості життя в осіб із СПК.
Вчені зазначають, що в дослідженні не ставили за мету визначення механізмів покращення стану пацієнтів із СПК. «Гіпотеза, на яку ми сфокусувалися, полягає в тому, що якщо ми можемо збільшити кількість біфідобактерій у кишечнику, ми можемо сприяти кращому стану кишечнику та поліпшенню його роботи. Щоб довести це в майбутньому, потрібно провести ще одне дослідження для оцінки взаємозв’язку між покращенням симптомів та потенційним механізмом дії ОГМ, — коментує М. Сімрен. — Тепер, коли ми закінчили це дослідження з позитивними результатами, я вважаю, що наступним кроком є проведення дослідження для порівняння ефективності ОГМ з плацебо».
- Simrеn M., Peery A., Seitzberg D. et al. (2019) Human milk oligosaccharides improve all the central symptoms of irritable bowel syndrome: a multi-center, open label trial. MedPage Today. Oct. 30.
Анна Хиць
