Актуальність
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) — найбільш поширена патологія, якій можна запобігти. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, сьогодні ця хвороба є четвертою основною причиною смерті у світі і, згідно з прогнозами фахівців, до 2020 р. посяде третє місце. За різними оцінками, в Україні щонайменше у 4% населення діагностовано ХОЗЛ, і близько 2% смертей українців зумовлено цією хворобою.
ХОЗЛ — загальна назва групи хвороб, для яких характерні стійкі респіраторні симптоми та обмеження прохідності дихальних шляхів через патологічні зміни у них і/або ураження альвеол, що зазвичай спричинені значним негативним впливом шкідливих часток або газів. Захворювання істотно обмежує нормальне життя пацієнта, що спричинено кашлем, постійною задишкою, що прогресує, та виділенням мокротиння (МОЗ, 2019).
Вченими з Університетського коледжу Лондона, Великобританія (University College London, UCL), проведено дослідження щодо раціонального призначення антибіотиків при загостренні ХОЗЛ.
Об’єкти і методи дослідження
Використовуючи базу даних первинної ланки медичної допомоги, фахівці Університетського коледжу Лондона, проаналізували дані 19 594 пацієнтів з ХОЗЛ (середній вік — 71 рік; 46% — жінки), які перебували під спостереженням протягом року (2015). Приблизно 70–80% мали захворювання легкого чи середнього ступеня тяжкості (GOLD 1–2 або MRC 1–3). Ця когорта пацієнтів становила 2,6% усіх хворих у загальній популяції.
Результати
Результати свідчать, що 833 (4,5%) пацієнтам і з тяжким ХОЗЛ і частими загостреннями антибіотики призначали від шести до дев’яти разів на рік, і на їх частку припадало 13% антибіотиків. А пацієнтам із ХОЗЛ легкого та середнього ступеня тяжкості, які мають не більше одного загострення на рік, призначали антибіотики від одного до трьох разів на рік, що становить 42,5% усіх призначень антибіотиків.
У скоригованих аналізах факторами, пов’язаними із частішим призначенням антибіотиків, були вік (>60 років); жіноча стать і супутні захворювання, включаючи бронхіальну астму, ішемічну хворобу серця, цукровий діабет і серцеву недостатність. Частота призначення антибіотиків також була вищою у пацієнтів, вакцинованих від грипу. При цьому пацієнти, які продовжували палити, отримували в середньому на 9% менше антибіотиків.
Співавтор дослідження доктор Лара Шолкросс (Lara Shallcross) прокоментувала результати так: «Кількісна оцінка шкоди від непотрібного призначення антибіотиків у пацієнтів із хронічним захворюванням, а також їх користь може допомогти клініцистам виважено прийняти рішення про призначення антибіотиків. Я б не стала робити висновки, що неправильно призначати антибіотики для лікування пацієнтів із загостреннями ХОЗЛ, — зазначила вона. — На сьогодні рекомендації підтримують їх застосування у осіб з наростанням задишки, збільшенням обсягу мокротиння, зміною її характеру, а також із певними факторами ризику».
Висновки
Результат дослідження свідчить про те, що лікарі надмірно призначають антибіотики при ХОЗЛ, особливо у разі легкого та середнього ступеня тяжкості. «Лікування антибіотиками приносить пацієнтам як ризики, так і користь. Особливо складне врівноваження ризиків у рамках первинної медичної допомоги, де лікарі мають обмежену інформацію, а затримка призначення антибіотиків може викликати загострення ХОЗЛ», — зазначає Л. Шолкросс.
Фахівці рекомендують не призначати регулярно антибіотики людям із низьким ризиком загострення ХОЗЛ. Попри те що ХОЗЛ є прогресуючим захворюванням, спеціалісти наголошують, що правильно підібране і вчасно призначене лікування може значно уповільнити розвиток, запобігти виникненню ускладнень і покращити якість життя пацієнтів.
- Rockenschaub P., Jhass A., Freemantle N. et al. (2019) Opportunities to reduce antibiotic prescribing for patients with COPD in primary care: a cohort study using electronic health records from the Clinical Practice Research Datalink (CPRD). J. Antimicrob. Chemother., Oct. 9 (https://doi.org/10.1093/jac/dkz411).
Анна Хиць
