Актуальність
Згідно з даними нового звіту глобальної коаліції, в яку входять ЮНІСЕФ та Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), щороку близько 30 млн дітей народжуються недоношеними, а в Україні — близько 20 тисяч. ВООЗ дає таку характеристику терміну «недоношені» — живонароджені діти, які народилися з 22-го повного до 37-го повного тижня, незалежно від маси тіла та зросту дитини при народженні. Згідно з визначенням Американської академії педіатрії, недоношеними вважають новонароджених, гестаційний вік яких становить менше 38 тиж.
Останнім часом у світовій літературі йде накопичення даних про віддалені наслідки недоношеності. І на сьогодні дослідний фокус звернений до вивчення наслідків у дітей, які народилися недоношеними. Результати ряду незалежних досліджень минулих років в Англії, США і Швеції свідчать, що недоношені діти схильні до відстроченого розвитку таких соціально значущих мультифакторних захворювань, як ожиріння, артеріальна гіпертензія і серцево-судинна патологія, дисліпідемія, цукровий діабет і метаболічний синдром.
Тому група вчених з Лікарні Маунт-Сінай в Нью-Йорку (Mount Sinai, New York), США, на чолі з доктором Кейсі Крампом (Casey Crump) вирішили провести детальне дослідження з вивчення хронічних захворювань у дорослих пацієнтів, народжених недоношеними.
Об’єкти і методи дослідження
Дослідники спостерігали 2,56 млн дітей, які народилися у Швеції в період з 1973 по 1977 р., в середньому до досягнення ними 30 років, в тому числі приблизно 149 тис. дітей, які народилися недоношеними. Кожне десятиліття імовірність доживання недоношених дітей до дорослого життя зростала, з 91% дітей, які народилися у 1970-х роках, до 96% дітей, які народилися в 1990-х роках.
Результати
Близько 55% учасників дослідження, які народилися недоношеними, не мали серйозних хронічних проблем з фізичним або психічним здоров’ям у дорослому віці порівняно з 63% доношених дітей, як зазначають дослідники. «Наші результати відображають очевидну витривалість дітей, які вижили при передчасних пологах, з підтримкою хорошого стану здоров’я, — сказав доктор К. Крамп, керівник дослідження. — Незважаючи на підвищений ризик розвитку ряду хронічних захворювань, більшість цих дітей все ж можуть мати хороший загальний стан здоров’я у зрілому віці».
У цьому дослідженні вчені вивчали в основному хронічні проблеми зі здоров’ям, які зазвичай розвиваються в підлітковому і юнацькому віці, такі як бронхіальна астма, високий артеріальний тиск, цукровий діабет і психічні порушення, а також проблеми зі здоров’ям, які можуть проявитися пізніше, такі як хронічні захворювання легень, нирок і печінки.
До кінця дослідження тільки 22% дітей з екстремально недостатньою масою тіла при народженні, які народилися на терміні від 22-го до 27-го тижня, були живі без будь-яких серйозних хронічних проблем зі здоров’ям. Але ці показники неухильно поліпшувалися при збільшенні термінів вагітності.
Висновки
Встановлено, що у дітей, які народилися недоношеними, в подальшому були відсутні будь-які хронічні хвороби, всупереч заявленому в дослідженнях минулих років. Результати свідчать, що близько 49% глибоко недоношених дітей, які народилися на терміні від 28-го до 33-го тижня, і 58% злегка недоношених дітей, які народилися на терміні від 34-го до 36-го тижня, мали хороші показники здоров’я.
Доктор Лекс Дойл (Lex Doyle), професор неонатології Мельбурнського університету в Австралії (The University of Melbourne, Australia), прокоментував результати дослідження так: «Дітям, які народилися недоношеними, не обов’язково робити щось, щоб мінімізувати ризик розвитку хронічних соматичних або психічних порушень у подальшому житті. Будь-яка людина, яка народилася недоношеною, не повинна турбуватися після публікації цих досліджень. Стосовно запобігання хронічним проблемам зі здоров’ям люди, які народилися недоношеними, не повинні робити нічого особливого, просто жити, добре харчуватися, займатися спортом і не мати шкідливих звичок».
- Crump C., Winkleby M.A., Sundquist J. et al. (2019) Prevalence of Survival Without Major Comorbidities Among Adults Born Prematurely. JAMA Network, 322(16): 1580–1588. doi: 10.1001/jama.2019.15040.
Анна Хиць
