Можливе інфікування декількома штамами бактерій Helicobacter pylori
Helicobacter pylori (H. pylori) — спіральна мікроаерофільна грамнегативна бактерія, яка колонізує слизову оболонку шлунка людини. Бактерія H. pylori — основна причина захворювань шлунка і дванадцятипалої кишки, і на сьогодні нею інфікована майже половина населення світу. Вже відомо, що багато факторів вірулентності H. pylori пов’язані з виникненням різних шлунково-кишкових розладів. Іноді люди можуть бути інфікованими декількома штамами бактерій H. pylori. Проте відмінності між штамами, що спільно заражають господаря, недостатньо проаналізовані.
Вчені активно вивчали вплив ерадикаційної терапії H. pylori на шлунково-кишкові захворювання. Існують докази, що ерадикація H. pylori може усунути гастрит, запобігти або затримати прогресування довгострокових ускладнень, або запобігти виникненню рецидиву захворювання. Вважають, що навіть деякі позашлункові захворювання можуть бути пов’язані з інфікуванням бактерією H. pylori, і потенційно можна вилікувати пацієнта за допомогою ерадикаційної антихелікобактерної терапії.
Незважаючи на ці переваги ерадикаційної терапії H. pylori, серйозною проблемою стає зростаюча резистентність інфекцій до антибактеріальних лікарських засобів. Оскільки антибіотикорезистентність — найважливіша причина неуспішної ерадикації у багатьох регіонах світу, роль проведення тесту для визначення чутливості до антибактеріальних препаратів стає все більш важливою, особливо у популяціях з високою стійкістю до лікарських засобів, що застосовуються при ерадикації. Крім того, слід враховувати наявність коінфекції більше ніж одним штамом H. pylori у одного пацієнта при підозрі на антибіотикорезистентність. Кілька штамів H. pylori, виділених з одного і того ж господаря, можуть відрізнятися за деякими характеристиками, таким як їх фактори вірулентності або стійкості до антибіотиків. Такі коінфекції можуть впливати на успіх ерадикаційної терапії, тим самим впливаючи на курс лікування і прогноз у пацієнтів із наявністю інфекції H. pylori. Однак відмінності між штамами бактерій H. pylori, отриманими від одного і того ж господаря, за своїми характеристиками недостатньо досліджені.
Вчені Медичного коледжу Університету Чунг-Анг (Chung-Ang University College of Medicine), Сеул, Південна Корея, провели дослідження, яке мало на меті виявити, чи відрізняються фактори вірулентності та антибіотикорезистентності бактерій H. pylori між штамами, виділеними з різних локацій шлунка одного господаря. Результати дослідження опубліковані в журналі «BMC Gastroenterology» в серпні 2019 р.
Дослідження штамів H. рylori з різних відділів слизової оболонки шлунка одного господаря
Вчені ретроспективно зареєстрували 80 пацієнтів. Зарахованими пацієнтами були ті, хто звертався в Університетську лікарню в період з січня 2005 по грудень 2009 р. у зв’язку з наявністю симптомів у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту і хто мав результати езофагогастродуоденоскопії з біопсією з антрального відділу і тіла шлунка, а також успішним виділенням бактерій H. pylori як з антрального відділу, так і з тіла шлунка. Пацієнтів, уражених бактерією H. pylori тільки в одній з цих локалізацій, не включали в дослідження.
Всього отримано 80 пар ізолятів H. pylori від зареєстрованих осіб. Генетичні відмінності вивчали за допомогою використання випадкової ампліфікації поліморфної ДНК (RAPD — random amplified polymorphic DNA) методом дактилоскопії. Для гістологічного дослідження брали біоптати зі слизової оболонки шлунка (один — з малої кривизни тіла, інший — з антрального відділу шлунка), які були досліджені за допомогою критеріїв оновленої Сіднейської системи: поширеність H. pylori, ступінь активності запалення (нейтрофільна інфільтрація), наявність атрофії та кишкової метаплазії, а також після оцінювання цих показників їх класифікували за ступенем 0 (відсутній), 1 (легкий), 2 (помірний) і 3 (виражений). Фактори вірулентності були ідентифіковані за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) і секвенування ДНК. Стійкість до антибіотиків оцінювали методом розведення агару. Для визначення стійкості до антибіотиків використовували такі антибактеріальні препарати: кларитроміцин, левофлоксацин, амоксицилін, метронідазол, моксифлоксацин і тетрациклін.
Випадки антибіотикорезистентності частіше трапляються у пацієнтів з коінфекцією H. pylori
Серед 80 пацієнтів з успішним виділенням бактерій H. pylori з антрального відділу і тіла шлунка коінфекцію різних штамів бактерій H. pylori виявлено у 10 пацієнтів за допомогою RAPD-дактилоскопії. Середній вік 10 пацієнтів становив 57 (діапазон — 40–69) років. Серед 10 пар штамів бактерій H. рylori 7 (70%) пар продемонстрували різну резистентність до антибіотиків. Антибіотикорезистентність до хінолонів, метронідазолу і кларитроміцину виявлено у 3; 4 і 1 пацієнта (30; 40 і 10%). У всіх 10 пацієнтів діагностовано гастрит і в жодного з них не виявлено дисплазії, раку або виразкової хвороби шлунка, але у кожного діагностували хронічний атрофічний гастрит і тільки в одного з учасників виявлено кишкову метаплазію. Ступінь атрофії був легким у більшості випадків. Загалом у 5 (50%) із 10 пацієнтів виявлено відмінності факторів вірулентності між двома штамами бактерій H. pylori.
Коінфекція різних штамів бактерій H. pylori може підвищувати частоту неуспішної ерадикаційної терапії
Коінфекцію двома штамами H. pylori підтверджено за допомогою RAPD-дактилоскопії. У більшості випадків два штами H. pylori зі слизової оболонки шлунка одного господаря демонстрували різні фактори вірулентності й характер стійкості до антибіотиків. Коінфекція кількома штамами бактерій H. pylori може вплинути на успішну ерадикацію і повинна враховуватися при інтерпретації результатів тестів на чутливість до антибактеріальних препаратів.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
- Seo J.W., Park J.Y., Shin T.S., Kim J.G. (2019) The analysis of virulence factors and antibiotic resistance between Helicobacter pylori strains isolated from gastric antrum and body. BMC Gastroenterol., 19(1): 140.
Маріамі Шургая
