Представники Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України та Національної служби здоров’я України (НСЗУ) відвідали заклади охорони здоров’я Донецької та Луганської областей, аби оцінити, які зміни відбулися у первинній медичній допомозі та як готуються до старту трансформації у 2020 р. на рівні спеціалізованої медичної допомоги.
Ситуація на первинній ланці
У межах візиту представники МОЗ України та НСЗУ відвідали центри первинної медичної допомоги. Всього на Донеччині договори з НСЗУ уклав 41 заклад первинної медичної допомоги комунальної та приватної власності, з лікарями цих медичних закладів підписали декларації 1,32 млн жителів регіону. На Луганщині оплати за послуги первинної медичної допомоги отримують 20 закладів, де своїх лікарів вибрали вже понад 455 тис. українців.
Як і по всій країні, результати першого року трансформації первинної медичної допомоги в обох областях від закладу до закладу відрізняються. Там, де медики і місцева влада скористалися можливостями змін — величезний прогрес, там, де ні — результати скромніші.
Запорука успіху — спільна робота
Трансформація системи охорони здоров’я — це не односторонній процес. Він потребує не тільки роботи МОЗ України на центральному рівні, але й залучення місцевої влади та місцевих громадських організацій. Там, де все працює злагоджено, представники профільного Міністерства побачили позитивні результати, зміни відбуваються. «Це ми бачимо по всій країні і, зокрема, у медичних закладах Донецької та Луганської областей», — наголосила генеральний директор Директорату медичних послуг МОЗ України Оксана Сухорукова.
Під час візиту багато уваги приділяли спеціалізованим медичним закладам, адже вони зараз мають активно готуватися до змін, які розпочнуться у 2020 р. Нагадаємо, щоб отримувати фінансування з Державного бюджету у 2020 р., медичні заклади мають підписати договір з НСЗУ. Серед ключових умов: автономізація (перетворення на комунальне некомерційне підприємство — КНП), оснащення комп’ютерами для роботи з електронною системою охорони здоров’я тощо.
У Луганській області автономізація поки триває повільно: тільки 15% спеціалізованих медичних закладів вже стали КНП, ще 18% перебувають у процесі, 67% медичних закладів ще не почали перетворення у КНП. У Донецькій області ситуація краща: автономізовано 38% спеціалізованих медичних закладів, у процесі перетворення КНП — 39% закладів охорони здоров’я, не почали процесу — 23%. Про це, зокрема, говорили під час зустрічі з головою Донецької обласної державної адміністрації Павлом Кириленком.
Важливо мислити економічними категоріями
Покращити стан системи охорони здоров’я навіть без масштабних грошових вливань у регіонах можна і зараз, застосувавши господарський підхід до управління медичними закладами та ефективне планування маршрутів пацієнтів.
«Там, де в лікарнях хороша команда, ефективний головний лікар та налагоджена робота з місцевою владою, вже досягнуто результатів. Наприклад, у Білокуракинській лікарні Луганської області, фактично відрізаній поганими дорогами від інших регіонів, надають більше якісних послуг при меншому загальному бюджеті, ніж у сусідніх районах. Ця лікарня виграє від принципу «гроші йдуть за пацієнтом» у 2020 р. А в деяких лікарнях взагалі не мислять економічними категоріями. Ми бачили, що у відносно великих населених пунктах лікарні мало завантажені, але розміщені на величезних територіях у старих корпусах, що потребують великих коштів на утримання. При цьому відкривають нові корпуси, також малопотужні», — зазначив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua
