Псоріаз: настанова Французького товариства дерматології щодо лікування

Настанова розроблена дослідницькою групою з псоріазу Французького товариства дерматології (Psoriasis Research Group of the French Society of Dermatology) для ознайомлення медичного товариства дерматологів із новим підходами до діагностики та лікування із застосуванням системного підходу до лікування дорослих пацієнтів із псоріазом середнього і тяжкого ступеня. Після ґрунтовного опрацювання джерел літератури стосовно нових підходів та методик системного лікування псоріазу було визначено низку першоджерел, які містили результати з високим рівнем доказовості стосовно отриманих даних. Після ретельного вивчення та дискусій у експертному середовищі вони були включені в оновлені рекомендації у вигляді нових алгоритмів всебічної клінічної оцінки загального стану хворого та вироблення алгоритму лікувального напрямку і вибору фармакотерапевтичних цілей. Клінічні алгоритми розроблено із врахування нових наукових даних застосування сучасних високоефективних препаратів для лікування хворих на псоріаз.

Настанови розроблені відповідно до вимог Французького національного органу з питань охорони здоров’я (French national authority for health/Haute Autorite de Sante — HAS) щодо рекомендацій, які застосовують у клінічній практиці. Вони розроблені під патронатом Флорен Амато (Florent Аmatore), дерматологічне відділення, Лікарня Тімона, Екс-Марсельський університет, Марсель, Франція. Робота надрукована у «Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology» («Журнал Європейської академії дерматології та венерології») у 2019 р.

ОСНОВНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Коли слід розпочати системне лікування?

До системної терапії при псоріазі рекомендовано також включити фототерапію пацієнтам із будь-якою формою псоріазу, що відповідає одному з нижченаведених критеріїв:

Хворі на псоріаз середньої чи тяжкої форми за такими критеріями: поширення на шкірі понад 10% площі поверхні тіла (BSA), або відповідає показнику тяжкості псоріазу (PASI) >10 балів та/чи показнику якості дерматологічного життя (DLQI) >10 балів.
Стан, що викликає суттєве погіршення фізичного здоров’я та соціального комфорту або спричиняє психологічні розлади і розвиток генералізованих тривожно-депресивних станів.
Локалізований варіант захворювання, який не приводить до бажаного результату при застосуванні місцевого лікування і супроводжується значними обмеженнями фізичної активності та функціональними порушеннями та/або високим рівнем ураження шкіри, наприклад тяжким захворюванням нігтів або ураженням у місцях сильного фізичного навантаження (таких як долоні та підошви, геніталії, шкіра голови, обличчя та суглобові поверхні).

Лікувальні цілі

Цілі лікування як у чинних, так і раніше опублікованих інструкціях, встановлені з метою уникнення неоптимального чи непотрібного лікування. При встановленні цілей системної терапії у пацієнтів із псоріазом середнього і тяжкого ступеня слід враховувати ступінь тяжкості захворювання, а також фактори, вимірювані як абсолютне значення або порівняно з вихідними значеннями; наявність поєднаного псоріатичного артриту (ПСА) або будь-яких інших супутніх захворювань; вплив захворювання на фізичне, психологічне та соціальне самопочуття пацієнта; співвідношення ризик/користь від постійного системного лікування, а також оцінка та рівень задоволеності від лікування у пацієнта.

Європейський консенсус експертів лікарів визначив показник ефективності лікування та розробив алгоритм визначення лікувальної тактики, де зазначено, що успішною є відповідь на лікування псоріатичних висипань, якщо їх поширеність або площа зменшилася до 75% — площа активного запального процесу бляшки (PASI 75) від вихідного рівня або 50% зниження PASI (PASI 50) та показник DLQI ≤5 балам. Первинна недостатність лікування визначена як така, що не досягає відповіді на PASI 50.

Новий алгоритм вибору лікувального напрямку

Абсолютний PASI ≤3: цей параметр простіше обчислити, ніж відповідь PASI 75, він не залежить від ступеня поширеності процесу і краще відображає чіткий або майже чіткий статус (чи загальну оцінку лікаря (PGA)/пацієнта у балах 0–1) (думка експерта).

DLQI 0 або 1: запропоновано як бали, що свідчать про відсутність впливу псоріазу на якість життя (думка експерта).

Відповіді PASI 90 та PASI 100: ці критерії з’явилися в результаті високої ефективності деяких останніх біологічних агентів. Однак кілька авторів ставлять під сумнів їхнє клінічне значення порівняно з іншими критеріями, такими як PASI 75 (думка експерта).

Побудовані алгоритми лікувального напрямку з урахуванням визначення ступеня тяжкості захворювання за різною системою оцінки з використанням як нових, так і відомих підходів, на сьогодні придатні для вибору лікувальної тактики. Не існує різниці в терапевтичній стратегії між двома алгоритмами, і тому питання вибору алгоритму лікування залишається за лікарем.

Загальні принципи системного лікування

Фототерапія: низькодозове ультрафіолетове опромінення променями вузької смуги (УФО-ПВС) та фотохіміотерапія із застосуванням псоралену (ФХТ)

УФО-ПВС (амбулаторне лікування чи самостійне в домашніх умовах за наявності пристрою): 3 сесії на тиждень (ступінь А), 20–30 сеансів (ступінь А).
ФХТ: паралельно із пероральним застосуванням псоралену (8-метоксипсорален) у дозі 0,6 мг/кг маси тіла з подальшим, через 2–3 год УФО: 2–3 сесії на тиждень. Загальна кількість сеансів — 20–30 (ступінь А).
Відсутність покращення після 20 сеансів вважається як неефективна методика і потребує відміни подальшого проведення (ступінь D).
ФХТ після ванн: розчин для ванн готують шляхом розведення 0,75% розчину псоралену в 80–100 л води, щоб отримати концентрацію 2,6 мг псоралену на літр (ступінь С). Ванну приймають упродовж 15 хв, після чого відразу після висихання — УФО. Рекомендовані дози УФО менші, ніж ті, які застосовують при пероральній терапії. Кількість кумулятивних сеансів фототерапії протягом життя не має перевищувати 200 (ступінь С).

Визначення ефективності монотерапії

Початок клінічного ефекту: через 1 або 2 тиж. Оцінка ефективності: після 20 сеансів.

УФО-ПВС: PASI 75 = 62–70%.
Домашній УФО-ПВС: різниця порівняно зі стаціонарним УФО-ПВС відсутня.
ФХТ: PASI 75 = 73–80%.
ФХТ + застосування ванн: PASI 75 = 47%.

Можна застосовувати необов’язкову комбіновану терапію із призначенням:

Ацитретин (10–20 мг щодня, починати за 10–14 днів до фототерапії: ступінь А для ФХТ; ступінь В для УФО-ПВС; ступінь В — для ванн + ФХТ).
Ступінь B — для метотрексату, адалімумабу та етернацепту + УФО-ПВС.
Ступінь С — для устекінумабу + УФО-ПВС .

Побічна дія та можливі ускладнення

Еритема, свербіж, бульоз шкіри, ксероз, гіперпігментація, фотостаріння шкіри.
Ризик виникнення шкірних злоякісних новоутворень значно підвищується при ФХТ, для УФО-ПВС така інформація обмежена.
При пероральному застосуванні препаратів + ФХТ також можуть виникати нудота і біль у животі.

Основні протипоказання

Абсолютні: підвищена чутливість до світла, супутнє застосування фототоксичних препаратів. Генні захворювання, які формують підвищену світлочутливість або ризик виникнення раку шкіри. Меланома в анамнезі. Одночасний прийом циклоспорину на фоні проведення ФХТ, період вагітності чи годування грудьми.

Відносні протипоказання: диспластичний синдром, немеланомний множинний рак шкіри, на фоні одночасного прийому імуносупресивних препаратів, нещодавня терапія препаратами миш’яку чи застосування іонізуючого опромінення. Для ФХТ: тяжке порушення функції печінки або нирок, діти, використання псоралену в косметичних цілях. Для домашнього УФО-ПВС: відсутність відповідності/дотримання стандартів застосування.

Ситуації, що потребують обережного та зваженого підходу до призначення фізіотерапевтичних процедур із застосуванням УФО-ПВС та ФХТ

Вакцинування. Конкретних рекомендацій щодо проведення вакцинування під час лікування немає. Необхідно дотримуватися рекомендацій та заходів безпеки відповідно до графіку та методики щеплень. Протипоказань до застосування живих вакцин на час проведення фізіотерапевтичних процедур не визначено.

Хірургічні втручання. Фототерапію можна продовжувати після виконаного оперативного втручання, якщо стан пацієнта дозволяє.

ЗАСТОСУВАННЯ БАЗИСНОЇ ІМУНОСУПРЕСИВНОЇ ТЕРАПІЇ

Метотрексат

Схема дозування

Початкова доза

Зазвичай 7,5–15 мг/тиж при пероральному або при зовнішньому застосуванні (ступінь B).
Можливий варіант призначити початкову дозу 17,5 мг/тиж для підшкірного введення з підвищенням дози до 22,5 мг/тиж через 8 тиж, якщо пацієнт не досягнув PASI 50 (ступінь А).
Призначати препарат у тестовій дозі в низьких концентраціях не рекомендовано (ступінь C).

Підтримувальна доза

5–25 мг/тиж залежно від ефективності та переносимості (ступінь B).
Бажано застосовувати мінімально ефективну підтримувальну терапевтичну дозу. Для зниження токсичності додатково призначають препарати фолієвої кислоти 5 мг/тиж через 24 год після застосування метотрексату (ступінь В).
Припиняти лікування після досягнення дози насичення не рекомендується. Якщо метотрексат добре переноситься, необхідне його подальше застосування (думка експерта).

Ефективність монотерапії метотрексатом

Початок клінічного ефекту спостерігають впродовж 4–8 тиж (W). Остаточна оцінка ефективності можлива на 12–16-му тижні лікування (W12–16).

Короткоcтрокова ефективність (W16): PASI 75: 45% (W12–16)/PASI 90: 18%/DLQI: 9-бальне зниження. ACR20 (Американський коледж ревматології) — (W12): 41%.

Довгострокова ефективність (W52): PASI 75–73%. Середній термін відсутності потреби у прийомі препарату: 30,1 та 15,1% через 3 та 5 років.

Необов’язкова комбінована терапія

Ступінь А — з етанерцептом.
Ступінь B — з УФО-ПВС.
Ступінь B — з інфліксимабом.
Ступінь С — з адалімумабом.

Циклоспорин

Початкова доза

2,5 мг/кг/добу для перорального застосування у два прийоми — вранці та ввечері (ступінь А). У разі відсутності коморбідності для швидшого терапевтичного ефекту можлива доза 5 мг/кг (ступінь В).
За відсутності адекватної відповіді на початкову дозу впродовж W4–8 або при необхідності досягнення швидкого лікувального ефекту дозу можна підвищити до максимальної — 5 мг/кг (ступінь B).
У пацієнтів із надмірною масою тіла бажано досягнути зменшення маси тіла (ступінь B).

Підтримувальне лікування на час ремісії. Дозування

Необхідно проводити переривчасту терапію (2–4 міс лікування) або неперервне застосування препарату мінімально ефективною дозою залежно від клінічної ситуації (ступінь B).
Повільне зниження дози циклоспорину можливе за відсутності ознак рецидиву псоріазу (ступінь B).
У разі швидкого розвитку рецидиву захворювання необхідно вибрати іншу лікувальну тактику (думка експерта).
Бажано циклоспорин не застосовувати для безперервного лікування понад 2 роки у разі, якщо захворювання несерйозне, але при цьому іншу терапію не можна використовувати, необхідна додаткова консультація нефролога (ступінь С).

Оцінка ефективності лікування

Монотерапія

Початок клінічного ефекту відчутний впродовж 4 тиж терапії. Оцінка ефективності: W8.

Короткочасна ефективність: PASI 75 — 60–88,6% при W8–12/PASI 90 — 29% при W12/DLQI: 9,3-бальне зниження при W12.
Середній період відсутності потреби застосування препарату після відміни у 23,3% пацієнтів впродовж 1 року. Комбінована терапія циклоспорину з іншими препаратами не доведена. Тому не рекомендується застосовувати з будь-якими іншими препаратами для системного лікування, включаючи і фототерапію.

Побічні ефекти: порушення функції нирок, порушення функції печінки, артеріальна гіпертензія, нудота, діарея, гіперплазія ясен, парестезія, біль у м’язах, тремор голови, гіпертрихоз, гіперліпідемія.

Протипоказання до застосування: порушення функції нирок, неконтрольована артеріальна гіпертензія, тяжке інфекційне захворювання, новоутворення в анамнезі, за винятком вилікуваного базальноклітинного та плоскоклітинного раку in situ. Однак це стосується активної форми раку та поточної терапії при злоякісних утвореннях, а також супутньої терапії УФО-ПВС та ФХТ.

Необхідно брати до уваги що циклоспорин підвищує ризик виникнення немеланомних ракових захворювань шкіри у пацієнтів, які вже отримували сеанси фототерапії.

Вакцинація: необхідно дотримуватися рекомендацій відповідно до календаря щеплень. Однак під час лікування застосовувати атенуйовані живі вакцини заборонено.

Хірургічні втручання. Незначні оперативні втручання не потребують відміни призначеної терапії циклоспорином.

Ацитретин

Початкове дозування

Застосовують поступове нарощування дози, починаючи з 10 мг/добу, до досягнення цільової дози 0,3–0,5 мг/кг/добу (ступінь В).

Підтримувальна доза

Для забезпечення клінічної відповіді й толерантності до призначеного лікування достатня доза 0,5–0,8 мг/кг щодня та максимальна доза 50 мг/добу (ступінь С). Ступінь сухості губ може допомогти визначити максимальну переносиму дозу (думка експерта).
Тривалу терапію необхідно обговорювати в кожному конкретному випадку згідно з клінічною та біологічною толерантністю.
Лікування необхідно розпочинати під контролем дерматолога.

Визначення ефективності лікування

Початок клінічного ефекту спостерігають через 4–8 тиж. Оцінка максимальної ефективності помітна і визначається через 3–4 міс при оптимальній дозі препарату; якщо реакція на лікування недостатня, застосування препарату слід припинити (думка експерта).

Об’єктивно клінічний ефект за пропонованими шкалами оцінити важко, оскільки дослідження, на які посилаються, низької якості. PASI 75: 30% при W12–24 та дозою 0,4 мг/кг. Відсутність потреби у застосуванні препарату після досягнення ремісії відзначають у 42,3% пацієнтів протягом року.

Необов’язкова комбінація

Ступінь А з терапією ФХТ.
Ступінь В з УФО-ПВС.
Ступінь В з етанерцептом.
Ступінь С з інфліксимабом.

Можливі побічні ефекти: тератогенність, гіпервітаміноз А (хейліт, ксероз), кон’юнктивіт (контактні лінзи можуть спричиняти значну незручність), випадіння волосся, підвищена світлочутливість, гіперліпідемія, біль у м’язах, суглобах та кістках, внутрішньочерепна гіпертензія, зниження кольорового зору та порушення нічного зору.

Протипоказання: тяжке порушення функції нирок або печінки, період вагітності та годування грудьми, бажання мати дітей, зловживання алкоголем. Активне донорство.

Застереження для жінок репродуктивного віку. Лікування необхідно розпочати на 2–3-й день менструального циклу, після задовільної контрацепції не раніше ніж за 1 міс до початку терапії. Для забезпечення надійної контрацепціїї потрібно застосовувати її подвійний варіант. Особливо до цього слід уважно ставитися впродовж 3 років після проведеної терапії. Для запобігання небажаній вагітності перед лікуванням тест на вагітність є обов’язковим із подальшим його щомісячним проведенням на період лікування та ще впродовж 2 міс після припинення терапії.

Вакцинація. Конкретні рекомендації та обмеження відсутні. Застосування живих вакцин на час лікування дозволено.

Хірургічні втручання. Ацитретин можна безпечно продовжувати застосовувати.

Інфліксимаб

Внутрішньовенне застосування (відділення денного стаціонару).

5 мг/кг, вводиться на W0, W2, W6, потім кожні 8 тиж (рекомендується безперервне лікування) (ступінь А).

Можливість підвищення дози при введенні або скорочення інтервалів між введенням може бути розглянута (ступінь С) за наявності втрати ефективності від стандартної підтримувальної терапії 5 мг/кг. Введення можна скоротити до інтервалу 6 тиж (думка експерта).

Ефективність (монотерапія) та оцінка ефективності: W14 (після 4 доз).

Ефективність індукції (досягнення ремісії ) — (W10): PASI 75: 81%/PASI 90: 55%.

DLQI: зменшення на 8,4 бала.

ACR 20: 77%.

У разі неотримання адекватної відповіді на застосування інфліксимабу впродовж періоду W14 лікування слід зупинити.

Довгострокова ефективність (W50): PASI 75: 61%/PASI 90: 45%.

Відсутня необхідність застосування препарату пацієнтом протягом ремісії становила: 65% — 1-й рік/35% — 3-й рік.

Ускладнення

Реакції на місці введення, головний біль та біль у м’язах/кістках, вірусні, бактеріальні чи грибкові інфекції (включаючи туберкульоз), збільшення маси тіла, алергічні реакції, анафілактичний шок, сироваткова хвороба, аутоімунні процеси, погіршення стану, застійна серцева недостатність, неврологічні розлади, немеланомний рак шкіри.

Основні протипоказання: серцева недостатність (III–IV ступінь за NYHA), активний туберкульоз чи інші серйозні інфекції, активний пухлинний процес, період вагітності та годування грудьми, демієлінізуюча хвороба, гіперчутливість.

Ускладнення

Реакції на місці ін’єкції, головний біль та біль у м’язах/кістках, вірусні, бактеріальні чи грибкові інфекції (включаючи туберкульоз), збільшення маси тіла, алергічні реакції, анафілаксія та анафілактичний шок, підвищена чутливість на зразок сироваткової хвороби, аутоімунні процеси, розвиток декомпенсації у хворих із застійною серцевою недостатністю, неврологічні розлади, розвиток немеланомного раку шкіри.

Абсолютні протипоказання до застосування: серцева недостатність (III чи IV ступінь за NYHA), активний туберкульоз чи інші серйозні інфекції, активне злоякісне утворення, період вагітності та годування грудьми, демієлінізуюча хвороба, гіперчутливість.

Вакцинація. Під час лікування протипоказано застосовувати живі атенуйовані вакцини.

Хірургічні втручання. Оперативні втручання невеликі за об’ємом не потребують перерви в лікуванні (ступінь C). Однак відміна терапії має бути запропонована у разі необхідності виконання об’ємного втручання чи у разі високого ризику розвитку інфекційних ускладнень (думка експерта).

Адалімумаб для підшкірного застосування

Початкова доза — 80 мг/тиж на W0 та 40 мг — на W1 і в подальшому.

За недостатньої відповіді на лікування на W16 можна підвищувати частоту прийому або дозу щотижня (ступінь B). Потім дозу слід знову знизити за досягнення адекватної відповіді. Якщо адекватна відповідь не досягнута через 4 міс після підвищення частоти чи дози препарату, його слід відмінити (думка експерта). Корекція дози препарату залежно від маси тіла не застосовується.

Ефективність. Оцінка ефективності на W16.

Короткострокова ефективність (W16): PASI 75: 71%/PASI 90: 45%; DLQI: 7-бальне зниження; ACR 20: 52%.

Довгострокова ефективність (W48): PASI 75: 63%/PASI 90: 48%. Після досягнення ремісії потреба у застосуванні препарату відсутня у 79% пацієнтів у 1-й рік/59% — на 3-й рік відповідно.

Абсолютні протипоказання до призначення: серцева недостатність (за NYHA III–IV ступеня), активний туберкульоз або інша серйозна інфекція, активне злоякісне новоутворення, період вагітності та годування грудьми, демієлінізуюча хвороба, гіперчутливість.

Хірургічні втручання. Перерви у лікуванні не потрібні.

Етанерцепт для підшкірного застосування

Початкова доза. Доза індукції.

50 мг 2 рази тиждень впродовж 12 тиж, а потім — 50 мг 1 раз на тиждень — ефективніша стратегія, ніж 50 мг 1 раз на тиждень (ступінь А).

Можливе застосування переривчастої терапії (ступінь С).

Корекцію дози залежно від маси тіла не проводять.

Визначення ефективності

Ефективність дози індукції спостерігають на W12:

PASI 75: 38% (50 мг 1 раз на тиждень)/52% (50 мг 2 рази на тиждень).
PASI 90: 15% (50 мг 1 раз на тиждень)/25% (50 мг 2 рази на тиждень).
DLQI: 6-бальне зниження.
ACR 20: 59%.

Припинення застосування препарату необхідне за відсутності ефекту лікування на W12.

Довгострокова ефективність (W96): PASI 75: 51%. При цьому потреба приймати препарат після досягнення ремісії зникає у 70% пацієнтів у 1-й та 40% — на 3-й рік.

Можливе комбіноване застосування: метотрекесат у дозі 7,5–15 мг/тиж, з УФО-ПВС та ацитретином.

Протипоказання: серцева недостатність (за NYHA III–IV ступеня), активний туберкульоз або інша серйозна інфекція, активне злоякісне новоутворення, період вагітності та годування грудьми, демієлінізуюча хвороба, гіперчутливість.

Хірургічні втручання. Не потребує відміни при невеликих оперативних втручаннях.

Устекінумаб для підшкірного застосування

Доза

45 мг на W0, на W4, а потім — кожні 12 тиж.
Для пацієнтів з масою тіла >100 кг: така ж схема, але дозою 90 мг.
Запропонована стратегія ескалації дози (без ліцензії): 90 мг кожні 12 тиж у пацієнтів з масою тіла <100 кг або 90 мг — кожні 8 тиж для пацієнтів з масою тіла >100 кг (ступінь C).

Оцінка ефективності — на W28.

PASI 75: 70 (45 мг) — 79% (90 мг)/PASI 90: 45 (45 мг) — 48% (90 мг).
DLQI: 8-бальне зменшення (медіана).
ACR 20: 42–49%.

Припиняють призначення препарату у пацієнтів, які не відповіли належним чином на W28.

Довгострокова ефективність (W156): PASI 75: 81 (45 мг) — 83% (90 мг)/PASI 90: 43 (45 мг) — 58% (90 мг). Відсутня потреба у призначенні препарату виявлена у 89% пацієнтів у 1-й рік та у 75% — на 3-й рік після досягнення ремісії.

Побічні ефекти та ускладнення: еритема на місці ін’єкції, втома та біль у м’язах/кістках, діарея, розвиток вірусних, бактеріальної чи грибкової інфекції, загострення туберкульозної інфекції, алергічні реакції, ексфоліативний дерматит, кардіоваскулярні ускладнення.

Хірургічні втручання не потребують відміни препарату.

Секукінумаб

Початкова доза

300 мг у двох шприцах по 150 мг кожний.
300 мг у W0, W1, W2, W3, W4; потім 300 мг — кожні 4 тиж.
Не потребує коригування залежно від маси тіла.

Ефект лікування визначають через W16. За відсутності ефекту лікування препаратом припиняють.

Короткострокова ефективність (W12): PASI 75: 76–87%/PASI 90: 55–60%/DLQI 0/1: 55,8%/ACR 20: 58,2% (W24).

Довгострокова ефективність (W104): PASI 75: 88,2%/PASI 90: 58%.

Побічні ефекти: ризик розвитку інфекцій верхніх дихальних шляхів, активація грибкової флори, діарея, нейтропенія, активація хронічних захворювань кишечнику.

Протипоказання до застосування: захворювання кишечнику в анамнезі, психопатичні та депресивні психічні розлади.

Апреміласт для перорального застосування

Однотижневе титрування дози для пацієнтів, яким препарат призначають уперше. Лікування починають із дози 10 мг в 1-й день і підвищують її щодня на 10 мг протягом 1-го тижня до рекомендованої дози 30 мг 2 рази на добу.

Не потрібно коригувати дозу, за винятком тяжких порушень функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв); максимальна доза — 30 мг 1 раз на добу.

Оцінка ефективності (W16): PASI 75: 29–33%; PASI 90: 9–10%; ACR 20: 32–41%.

За відсутності клінічної відповіді на лікування на W16 застосування препарату припиняють.

Довгострокова ефективність (W52): PASI 75: 42% (ступінь C ).

Середній період до втрати реакції PASI 50/PASI 75 після відміни препарату: 12,4 тиж/5,1 тиж.

Побічні ефекти: діарея (на початку, можлива тривала персистенція), нудота, астенія, безсоння, інфекції верхніх дихальних шляхів, головний біль, депресія, схуднення.

Протипоказання: не призначати пацієнтам із психічними розладами або в стані глибокої депресії.

Висновки

Автори розроблених настанов вважають, що нові алгоритми лікувальної тактики з урахуванням наукових даних та появи високоефективних нових препаратів для лікування пацієнтів із псоріазом дозволять ефективніше надавати допомогу тяжкій категорії хворих на псоріаз. Ці рекомендації, перш за все, дозволять раціонально застосовувати системну терапію у хворих на псоріаз не лише дерматологам, але і тим медичним працівникам, які долучаються до лікування цих пацієнтів: ревматологи, лікарі загальної практики, медсестри та фармацевти. Настанови сприятимуть зменшенню розбіжностей при виробленні лікувальної тактики серед лікарів та працівників, які беруть участь у лікуванні хворих на псоріаз.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Amatore F., Villani A.P., Tauber M. et al. (2019) French guidelines on the use of systemic treatments for moderate‐to‐severe psoriasis in adults. J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol., 33(3): 464–483. doi: 10.1111/jdv.15340.

Олександр Осадчий