Меніск — хрящ особливої форми, який виконує роль прокладки в колінному суглобі, що дозволяє йому вільно рухатися та забезпечує зменшення травмування суглобових поверхонь при статичних та динамічних навантаженнях. Їх пошкодження є досить поширеним видом різноманітних травм. Досить часто це відбувається під час занять спортом або на побутовому рівні. Інша не менш важлива проблема — старіння та процес дегенеративних змін суглобів при розвитку остеоартриту. Найбільш поширеним ушкодженням колінного меніска є його дегенеративна руйнація та порушення структурної цілісності, а також фрагментація меніска. Вона може мати дегенеративне та травматичне походження. Один із найпоширеніших видів травматичного пошкодження меніска — розрив, який зазвичай потребує хірургічного втручання і є найбільш поширеним видом малоінвазивного лікування патології колінного суглоба. Однак на сьогодні немає єдиного стандартного підходу до проведення оперативного втручання та артроскопічного відновлення ураженого меніска. Аби зарадити цій проблемі і надати в руки лікареві, а разом із цим і пацієнту єдиний уніфікований протокол надання медичної допомоги хворим із ураженням менісків колінного суглоба, Британська асоціація хірургії коліна (British Association for Surgery of the Knee — BASK) розробила настанови з цього приводу, взявши до уваги лише науково обґрунтовані повідомлення, які містили докази високого рівня. У настановах розроблено стратифікацію пацієнтів на основі оновленої стандартизованої класифікації симптомів, загальних ознак, даних рентгенологічного обстеження, тривалості клінічної симптоматики та урахування результатів попереднього лікування. Настанови розроблені під керівництвом Саймона Абрама (Simon Abram, Nuffield Department of Orthopaedics, Rheumatology and Musculoskeletal Sciences, University of Oxford, United Kingdom), Оксфордський університет, кафедра ортопедії, ревматології та опорно-рухового апарату), Оксфорд, Великобританія. Стаття надрукована у виданні «Журнал кісток та суглобів» (Bone Joint Journal) в 2019 р.
Рекомендації щодо лікування
А. Загальновизнані клінічні ситуації, які потребують прийняття рішення щодо необхідності та обґрунтованості втручання.
- Гостра блокада колінного суглоба.
- Гостре пошкодження менісків колінного суглоба.
- Специфічні ураження колінних менісків із відповідною симптоматикою та характерною візуалізацією.
- Підозра на специфічне ураження колінних менісків.
- Ураження менісків у хворих із остеоартритом.
Б. Стани, які потребують малоінвазивного втручання (артроскопічного) у разі визначеної патології менісків суглобів.
- Невідкладна артроскопічна операція на менісках.
- Оперативне втручання після уточнення характеру ураження та вірогідності відновлення меніска.
- Стани, які потребують невідкладного втручання для виконання резекції або повної меніскектомії.
- Ситуації після незадовільного результату оптимізації нехірургічного лікування та прийняття рішення про доцільність оперативного втручання після повторного огляду.
- Встановлений діагноз остеоартриту за відсутності показань до проведення артроскопічного втручання на менісках, однак може потребуватися інше ортопедичне втручання (остеотомія чи артропластика), яке буде визначено після додаткового обстеження.
В. Рекомендації щодо проведення артроскопічного втручання.
- Термінові артроскопічні операції рекомендовано проводити пацієнтам із гострим блоком колінного суглоба. У більшості випадків така клінічна картина обумовлена порушенням функції колінного суглоба зміщеними фрагментами зруйнованого меніска та підтверджена при МРТ-обстеженні. Однак у разі виникнення сумніву щодо достовірності або повноти висновку показано проведення передопераційної МРТ.
- Прийняття рішення про реконструкцію меніска рекомендується у разі підтвердження анатомічних умов для такого втручання. Воно може бути прийнято лише після комплексної оцінки отриманих результатів клінічного обстеження про зони ураження, анатомо-біомеханічні порушення функції суглоба та морфологічні зміни ураженого меніска. У даному разі процедура не потребує невідкладного, а тим більше ургентного втручання. Рішення має прийматися зважено і ґрунтовно підтверджуватися на користь такого втручання.
- Більшість пацієнтів з патологічними змінами менісків колінного суглоба, які обмежують його функцію, повинні звертатися за ортопедичною хірургічною допомогою щонайменше через 3 міс після появи симптомів, якщо інші процедури, які були застосовані, не дозволили відновити попередній стан. Однак така тактика можлива лише у разі, коли ушкодження менісків як причина суглобової патології зазначена як імовірна або можлива. У всіх інших ситуаціях оперативне втручання — артроскопічна процедура втручання на менісках — має проводитися в плановому порядку, якщо є підтверджений морфологічний субстрат пошкодження меніска.
- Артроскопічна операція на менісках визнана недоцільною практично для всіх пацієнтів із довготривалим артритом колінного суглоба, обумовленим остеоартритом або з його імовірними ознаками, або початковим станом хвороби. Однак ці хворі потребують додаткового обстеження і, можливо, прийняття рішення стосовно іншого способу хірургічного лікування. Таку тактику слід застосовувати лише після міждисциплінарного обговорення та консенсусного прийняття рішення.
Висновок
Запровадження розробленої асоціацією BASK настанови, що ґрунтується на сучасних даних доказової медицини, рекомендацій щодо вибору хірургічної тактики із застосуванням артроскопії для лікування ушкоджень менісків колінного суглоба сприятиме уніфікованому підходу лікарів до ідентифікації та лікування пацієнтів з ураженням меніска. Їх впровадження у повсякденну хірургічну практику спростить надання допомоги пацієнтам із захворюваннями суглобів у медичних закладах різного рівня, а хірурга і пацієнта у більшості випадків позбавить стану двозначності при прийнятті рішення щодо вибору лікувальної тактики.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
- Abram S.G.F., Beard D.J., Price A.J. (2019). Arthroscopic meniscal surgery: a national society treatment guideline and consensus statement Bone Joint J. Jun. 101-B (6): 652–659. doi: 10.1302/0301-620X.101B6.BJJ-2019-0126.R1
Олександр Осадчий
