Поширеність післяпологової депресії
Післяпологова депресія вражає до 20% матерів молодого віку протягом перших 12 міс після пологів. Подібно до великого депресивного розладу, симптоми можуть включати смуток, ангедонію, відчуття пригніченості, почуття провини, нестабільність настрою, дратівливість, порушення сну та апетиту. Перед- та післяпологова депресія може мати негативні наслідки як для матері, так і для дитини, і тому діагностика й відповідне лікування мають бути найважливішими пріоритетом для системи охорони здоров’я.
Вітамін D належить до сімейства секостероїдів, що утворюються після впливу сонячного світла, тобто ультрафіолетового (УФ)-випромінювання. Холекальциферол (вітамін D3) виробляється ендогенно в шкірі людини після впливу УФ-випромінювання, особливо в літній період. Отже, сонячне світло має вирішальне значення, враховуючи обмежену кількість ергокальциферолу (вітамін D2) та холекальциферолу в продуктах харчування. Ергокальциферол і холекальциферол метаболізуються в печінці з утворенням 25-гідроксивітаміну D, переважаючої форми вітаміну D у крові. Окрім ролі в мінералізації кісток, 25-гідроксивітамін D бере участь у регуляції репродуктивної функції та у зміцненні імунітету. Вплив сонячних променів та УФ-випромінювання важливий в оцінці рівня 25-гідроксивітаміну D. Наприклад, нижчі концентрації 25-гідроксивітаміну D очікуються в зимовий період, який характеризуються коротшими днями та зменшенням впливу сонячних променів.
Іншим важливим фактором є пігментація шкіри, оскільки меланін по-різному поглинає УФ-випромінювання, внаслідок чого у осіб афроамериканського походження вищий ризик дефіциту вітаміну D порівняно з американцями європеоїдної раси. І все ж деякі дослідження продемонстрували високу поширеність дефіциту 25-гідроксивітамін D у вагітних, які живуть у Бразилії та Австралії. Недавні дослідження свідчать, що низький рівень 25-гідроксивітаміну D є можливою причиною депресивних симптомів, які більш виражені у жінок, ніж у чоловіків. Кілька досліджень продемонстрували кореляцію між низьким показником 25-гідроксивітаміну D у крові на ранніх термінах вагітності та посиленням депресивної симптоматики на пізніх термінах.
Роль дефіциту вітаміну D у виникненні післяпологової депресії
Американські науковці провели аналіз досліджень, мета якого — оцінити вплив дефіциту 25-гідроксивітаміну D в період вагітності на частоту виникнення депресивної симптоматики у післяпологовий період. Результати огляду опубліковані в журналі «Public Health Nutrition» у січні 2019 р.
Пошук літератури здійснювався за допомогою сайтів PubMed, PsycINFO та Web of Science. Вчені виявили п’ять відповідних статей. Три дослідження проводили у США, одне — в Туреччині та одне — в Ірані. У чотирьох із п’яти досліджень використовували Единбурзьку шкалу післяпологової депресії (Edinburgh Postnatal Depression Scale — EPDS) для оцінки депресивних симптомів, а також шкалу депресії Бека (Beck Depression Inventory — BDI) та Стислий міжнародний нейропсихіатричний опитувальник (Mini International Neuropsychiatric Interview — MINI). Представники Міжнародної ендокринної спільноти (The Endocrine Society) визначають дефіцит 25-гідроксивітаміну D при показниках <20 нг/мл, субоптимальний рівень при концентрації 21–29 і 30–100 нг/мл як оптимальний рівень.
У дослідженні в Туреччині брали участь 179 здорових вагітних. Їм вимірювали рівень 25-гідроксивітаміну D у крові між 24- та 28-м тижнем вагітності та на 6-му місяці після пологів. У 11% вагітних рівень 25-гідроксивітаміну D становив <10 нг/мл, а у 40,3% вагітних рівень 25-гідроксивітаміну D був <20 нг/мл. Оцінку проводили за допомогою EPDS через 1 і 6 тиж та через 6 міс після пологів. Депресія (EPDS≥12) становила від 21,6 до 23,7% випадків у жінок після пологів. Учасниці з низьким рівнем 25-гідроксивітаміну D на 24–28-му тижні вагітності мали вищий ризик розвитку депресивних симптомів через 1 і 6 тиж та через 6 міс після пологів.
Вчені з Ірану провели рандомізоване дослідження. Учасницям вимірювали рівень 25-гідроксивітаміну D у сироватці крові на 26–28-му тижні вагітності та протягом перших 24 год після пологів. EPDS визначали 4 рази: на 26–28-му тижні та 38–40-му тижні вагітності, через 4 та 8 тиж після пологів. Жінки були рандомізовані: деяким призначили холекальциферол 50 мкг (2000 МО), а в іншій групі застосовували плацебо. Показники EPDS не відрізнялися між двома групами. До пологів 72,8% жінок мали дефіцит 25-гідроксивітаміну D (<20 нг/мл); крім того, 9,8% жінок були віднесені до категорії з субоптимальним рівнем (21–29 нг/мл). Жінки, які мали дефіцит 25-гідроксивітаміну D у ІІ і ІІІ триместр вагітності, застосовували вітамін D3 по 2000 МО. Рівень 25-гідроксивітаміну D у сироватці їхньої крові підвищився, показник EPDS знизився до кінця вагітності та через 2 міс після пологів.
Американські вчені провели дослідження, у якому брали участь 126 вагітних. Визначення EPDS проводили на 14- і 32-му тижні вагітності та через 10 тиж після пологів, рівня 25-гідроксивітаміну D у крові — на 14- та 32-му тижні вагітності і через 6 тиж після пологів. На 14-му тижні вагітності дефіцит 25-гідроксивітаміну D (<20 нг/мл) визначали у 21,6% учасниць; цей дефіцит зменшився до 12,5% у післяпологовий період. Зниження, можливо, було завдяки пренатальному застосуванню вітамінів, що містять вітамін D. Автори виявили значну зворотну залежність між показниками EPDS ≥10 та низькою концентрацією 25-гідроксивітаміну D у крові як на 14-му, так і на 32-му тижні вагітності, а також після пологів. Зауважимо, що автори також визначили нижчі концентрації 25-гідроксивітаміну D у жінок, яким проводили кесарів розтин за показаннями, а також у жінок з післяпологовими кровотечами.
Інші вчені із США досліджували 91 жінку афроамериканського походження і визначали рівень 25-гідроксивітаміну D і прозапальних цитокінів на 7–9-му тижні вагітності. Виявлено, що 85% жінок мають дефіцит 25-гідроксивітаміну D, рівень якого був нижче 20 нг/мл. Через 4–6 тиж після пологів у 12% жінок спостерігали підвищені показники EPDS і відзначали, що показники EPDS були вищими у жінок із надмірною масою тіла чи ожирінням. Вища концентрація 25-гідроксивітаміну D у крові захищала жінок від виникнення післяпологових депресивних симптомів.
Американські вчені провели вторинний аналіз рандомізованого контрольованого дослідження, мета якого — оцінити вплив додавання омега-3-ненасичених жирних кислот у період вагітності як профілактики післяпологових депресивних симптомів. У первинному дослідженні 126 жінок з високим ризиком розвитку післяпологової депресії (оцінка EPDS 9-19 або післяпологова депресія в минулому) були рандомізовані для отримання добавок із риб’ячим жиром або плацебо. Визначення рівня 25-гідроксивітаміну D у крові проводили на терміні 12–20 та 34–36 тиж вагітності, у 16 та 12% жінок відзначали дефіцит. Шкалу депресії Бека та Стислий міжнародний нейропсихіатричний опитувальник використовували для оцінки депресивних симптомів та великого депресивного розладу, яку проводили в чотири різні періоди: 12–20; 26–28 та 34–36 тиж вагітності, а також на 6–8-му тижні після пологів. Дефіцит 25-гідроксивітаміну D на 12–20-му тижні вагітності асоціювався з частішим виникненням депресивних симптомів у ІІІ триместр вагітності. Однак між дефіцитом 25-гідроксивітаміну D у період вагітності та виникненням післяпологової депресивної симптоматики не спостерігалося жодної асоціації.
Дефіцит 25-гідроксивітаміну D у період вагітності провокує розвиток післяпологової депресії
У трьох із п’яти досліджень вимірювали концентрацію 25-гідроксивітаміну D у сироватці крові у І або ІІ триместр та виявили зв’язок дефіциту 25-гідроксивітаміну D з розвитком депресивних симптомів після пологів. В одному дослідженні визначили значну зворотну залежність між концентрацією 25-гідроксивітаміну D у крові в І триместр вагітності та виникненням депресивних симптомів після пологів, а в останньому дослідженні не виявили жодної асоціації. Представники Ендокринної спільноти рекомендують рутинне додавання вітаміну D у період вагітності та годування грудьми, адже вимоги до нього в цей період вищі у зв’язку з потребами плода, що розвивається. У майбутньому потрібно переглянути референтні значення для цієї популяції. У нещодавньому огляді Кокрейнівської бази даних вчені рекомендували не проводити скринінг 25-гідроксивітаміну D, висловлюючи занепокоєння можливими несприятливими наслідками гіпервітамінозу. Вітамін D повинен стати об’єктом більшої кількості досліджень у період вагітності та післяпологовий період, оскільки він має важливу роль як для фізичного, так і для психічного здоров’я. Добавки з вітаміном D відносно безпечні та економічно ефективні у період вагітності і можуть виявитися важливими у профілактиці післяпологової депресії.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Szpunar M.J. (2019) Association of antepartum vitamin D deficiency with postpartum depression: a clinical perspective. Public Health Nutr., Jan. 18: 1–6.
Маріамі Шургая
