Відповідно до результатів дослідження наукових співробітників кафедри фізичної медицини та реабілітації Медичної школи Техаського університету (Department of Physical Medicine and Rehabilitation, The University of Texas Medical School, Houston), США, застосування рибофлавіну може суттєво зменшити вираженість головного болю у пацієнтів із мігренню на тлі дефіциту вітаміну В2 та інших окремих мікронутрієнтів. Так, у всіх учасників спостерігалося зниження до ≥50% ознак вираженості та частоти головного болю після додаткового застосування зазначеного вітаміну. Крім того, за даними катамнезу через 2 роки після того напади головного болю за типом мігрені не відзначались у більшості пацієнтів. Висновки дослідження були представлені на щорічній Науковій конференції Американського товариства головного болю (American Headache Society Annual Scientific Meeting, 2019), яка відбулася 11–14 липня 2019 р. у Філадельфії.
Нутриціологія та неврологія: шляхи перетину
Коментуючи роботу, керівник наукового проекту доктор медицини, невролог Мадрієта Ачарі (Madhureeta Achari) зазначила особливу важливість ролі дефіциту мікронутрієнтів у розвитку мігрені. Зокрема, в одному з рандомізованих контрольованих досліджень, проведеному понад 20 років тому, простежено взаємозв’язок між рівнем рибофлавіну та розвитком мігрені з акцентом на порушенні мітохондріального енергетичного обміну як одній із передумов патогенезу зазначеного захворювання (Schoenen J. et al., 1998). Більше того, у порівняльному аналізі рибофлавіну та плацебо описано ефективність застосування рибофлавіну у високих дозах (400 мг) протягом 3 міс з метою профілактики нападів головного болю за типом мігрені. У дослідженні у 59% пацієнтів порівняно з результатами у групі плацебо (15%) відзначали до 50% зменшення вираженості та частоти епізодів головного болю. У подальшому отримано додаткові дані про те, що застосування рибофлавіну в дозуванні 200–400 мг може ефективно сприяти зниженню частоти і тяжкості перебігу мігрені.
Разом з тим, автори нового дослідження наголосили на першочерговій важливості оцінки базових рівнів зазначеного мікронутрієнту. Основною відмінністю нової роботи стало те, що висновки актуального дослідження базуються на фактичних даних, а не на результатах опитування. У проведеній роботі автори оцінили клінічний статус 42 пацієнтів, у яких діагностовано мігрень (з аурою, без аури, інші типи хронічного перебігу мігрені) в поєднанні з низьким рівнем рибофлавіну в сироватці крові. З них 84% — жінки, середній вік учасників дослідження становив близько 35,5 року. Протягом 2 років клінічного спостереження пацієнти отримували харчові добавки для корекції рівня рибофлавіну в сироватці крові. Також протягом періоду дослідження проводили систематичні лабораторні вимірювання вмісту окремих вітамінів, мікроелементів та вітаміноподібних лікарських засобів. Зокрема, оцінювали вміст коензиму Q10, цинку, аскорбінової кислоти. Однак у матеріалах доповіді, представленій на конференції, увагу присутніх було акцентовано на особливостях ролі рибофлавіну.
Економічно доступний та ефективний нутрієнт у профілактиці мігрені
Загалом виявлено, що у 35 із 42 учасників дослідження позитивні зміни клінічного стану відбувалися лише за рахунок дієтотерапії — додаткового застосування харчових добавок з метою корекції вмісту рибофлавіну в організмі. При цьому 7 пацієнтів усе ж потребували додаткового застосування інших препаратів із метою профілактики та лікування мігрені. Протягом періоду спостереження учасникам дослідження було дозволено застосовувати препарати, рекомендовані в лікуванні при нападах мігрені, включаючи безрецептурні лікарські засоби групи ненаркотичних анальгетиків і триптани. Результати дослідження продемонстрували зниження частоти епізодів мігрені за місяць у середньому з 14,4 дня на початку спостереження до 3,4 дня після систематичного застосування рибофлавіну. Крім того, у 81% пацієнтів напади мігрені не фіксували протягом 2 років.
Коментуючи додаткові переваги превентивного застосування вітаміну В2 у пацієнтів із мігренню, дослідники підкреслили такі позитивні якості рибофлавіну, як його водорозчинність, що додатково позитивно впливає на особливості фармакокінетики препарату. Крім того, подібний нутритивний підхід у терапії пацієнтів неврологічного профілю порівняно економічно доступний, а препарати рибофлавіну добре переносяться пацієнтами.
- American Headache Society (2019) Annual Meeting 2019: Abstract, Jul. 12, p. 42.
- McNamara D. (2019) Findings fortify low riboflavin, migraine link. Medscape, Jul. 30.
Наталія Савельєва-Кулик
