Шляхи подолання передопераційної тривожності
Передопераційна тривожність пацієнтів — поширене явище, що може негативно впливати на перебіг післяопераційного періоду, підвищуючи маркери стресу, зумовлюючи коливання показників гемодинаміки та негативно впливаючи на післяопераційне відновлення. З метою усунення проявів передопераційної тривожності пацієнтам нерідко призначають препарати групи бензодіазепінів короткої дії. Застосування цих препаратів може супроводжуватися розвитком небажаних побічних ефектів, таких як пригнічення функції дихання, гемодинамічні порушення, а також парадоксальні явища (ворожість, агресія, психомоторне збудження). Застосування цих препаратів з метою седації потребує постійного моніторингу життєво важливих функцій. Більше того, за новими даними одного з Кокрейнівських систематичних оглядів, доведено низьку якість доказів того, що застосування мідазоламу сприяє зниженню передопераційної тривожності порівняно із плацебо.
Раніше неодноразово повідомлялося про можливості музичної медицини — нефармакологічного втручання, яке може застосуватися для доповнення чи заміни фармакологічних агентів з метою зниження проявів передопераційної тривожності (Bradt J. et al., 2013; Hole J. et al., 2015). У новому дослідженні наукових співробітників кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Пенсильванського університету (Anesthesiology & Critical Care, University of Pennsylvania), США, представлено результати порівняльного аналізу застосування акустичних стимулів та мідазоламу як передопераційного анксіолітичного заходу перед проведенням блокади периферичних нервів під контролем ультразвукової візуалізації. За результатами дослідження продемонстровано, що застосування акустичних стимулів може розглядатися як потенційна альтернатива анксіолітичним препаратам для зменшення вираженості проявів передопераційної тривожності. Стаття опублікована у виданні «Regional Anesthesia & Pain Medicine» («Регіональна анестезія та біль») 18 липня 2019 р.
Дизайн роботи
Процедура блокади периферичних нервів — тип регіонарної анестезії, що проводиться під контролем ультразвукової візуалізації на передопераційному етапі підготовки пацієнта до проведення оперативного втручання. Зазначену процедуру нерідко застосовують при виконанні різних амбулаторних ортопедичних операцій, наприклад артроскопії кульшового та колінного суглобів, а також втручаннях на суглобах верхніх кінцівок. З метою зменшення тривожності, що в подальшому може пролонгувати період відновлення та посилювати відчуття післяопераційного болю, перед проведенням процедури периферичної блокади пацієнтам призначають препарати седативної дії. За результатами клінічного спостереження автори нового дослідження повідомили про те, що прослуховування пацієнтами скомпільованих мелодій релаксуючого спрямування може бути настільки ж ефективним, як і внутрішньовенне застосування мідазоламу щодо зниження тривожності перед проведенням блокади периферичних нервів.
У попередніх дослідженнях із вивчення ефектів акустичних стимулів в анестезіології увага акцентувалася на окремому спостереженні за розвитком соматичних та психологічних реакцій пацієнтів під час прослуховування музики. Однак у представленій новій роботі вперше проведено прямий порівняльний аналіз ефектів від внутрішньовенного застосування анксіолітиків та нефармакологічного акустичного впливу. Відповідно до дизайну проспективного рандомізованого контрольованого дослідження проведено порівняння анксіолітичного ефекту від внутрішньовенного застосування мідазоламу (1–2 мг) та прослуховування пацієнтами в шумоізолюючих навушниках музичної композиції тривалістю 8 хв із ретельно скомпільованою гармонійною, ритмічною та басовою лініями.
У дослідженні взяли участь 157 дорослих осіб, рандомізованих в одну з двох груп спостереження. Рівень тривожності оцінювали до та після застосування кожного з методів седації, у результаті чого описано подібні зміни у пацієнтів кожної із груп. Однак дослідники відзначали, що пацієнти, які отримували мідазолам, рідше повідомляли про утруднення спілкування протягом періоду спостереження та більшу задоволеність досвідом. Зважаючи на це, автори висловили думку про те, що названі нюанси, імовірно, можуть бути зумовлені низкою чинників, включаючи застосування навушників із шумоізоляцією, а також відсутністю можливості у пацієнтів самостійного вибору музики та відсутністю стандартизації гучності під час її прослуховування.
Висновки спостереження
Підсумовуючи результати, дослідники наголосили на тому, що застосування акустичних стимулів може бути запропоновано як альтернатива мідазоламу перед проведенням регіонарної анестезії. Однак необхідні подальші дослідження специфіки різновидів музики для релаксації, а також особливостей створення умов для її прослуховування пацієнтами з метою подолання технічнологічних та комунікаційних бар’єрів при застосуванні такої нефармакологічної технології.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
- Graff V., Cai L., Badiola I. et al. (2019) Music versus midazolam during preoperative nerve block placements: a prospective randomized controlled study. Reg. Anesth. Pain Med., 44: 796–799. July 18. DOI: 10.1136/rapm-2018-100251.
- University of Pennsylvania School of Medicine (2019) Music can be a viable alternative to medications in reducing anxiety before anesthesia. ScienceDaily, July 19.
Наталія Савельєва-Кулик
