Вплив ожиріння на тяжкість гострого панкреатиту

Гострий панкреатит — це гострий запальний стан підшлункової залози. Близько 20% хворих на гострий панкреатит мають важкі ускладнення з високим ризиком смерті. Надзвичайно важливо класифікувати тяжкі випадки гострого панкреатиту на початку розвитку захворювання, оскільки вони потребують більш агресивного лікування для досягнення найкращих результатів та зменшення ускладнень.

Розроблено та широко використано декілька систем оцінювання для визначення тяжкості гострого панкреатиту: Шкала оцінки гострих фізіологічних порушень і хронічних функціональних змін (Acute Physiology and Chronic Health Evaluation — APACHE-II), індекс ранньої оцінки тяжкості перебігу гострого панкреатиту (Bedside Index of Severity in Acute Pancreatitis — BISAP) та шкала Ренсона (Ranson’s score). Однак, як і раніше, важко визначити найбільш ефективний метод прогнозування тяжкості гострого панкреатиту на ранній стадії.

Добре відомо, що ожиріння (Всесвітня організація охорони здоров’я визначає як індекс маси тіла (ІМТ) >30 кг/м²) є фактором ризику, що визначає тяжкість перебігу гострого панкреатиту і підвищує частоту розвитку системних ускладнень та смерті. Вимірювання ІМТ і окружності талії часто розглядаються для визначення надмірної маси тіла. Одним з недоліків цих параметрів є те, що вони не розрізняють трункальне ожиріння та вісцеральне. Це важливо, оскільки розподіл жирової тканини в організмі відіграє значну роль у тяжкості перебігу гострого панкреатиту. Деякі останні звіти свідчать про те, що збільшення кількості вісцеральної жирової тканини тісніше пов’язане з тяжкістю гострого панкреатиту порівняно з ІМТ. Однак незрозуміло, який параметр є найкращим прогностичним фактором тяжкості гострого панкреатиту. У літературі дуже мало досліджень, що стосуються зв’язку між параметрами тіла та перебігом і наслідками гострого панкреатиту. У зв’язку з цим вчені Китаю провели дослідження, в якому оцінювали вплив вісцеральної жирової тканини і співвідношення скелетної м’язової до вісцеральної жирової тканини у пацієнтів з гострим панкреатитом, адже взаємозв’язок між вісцеральним ожирінням і гострим панкреатитом до кінця не з’ясований. Таким чином, вчені досліджували зв’язок між цими параметрами і тяжкістю гострого панкреатиту для з’ясування, який є найбільш відповідний предиктор гострого панкреатиту. Результати дослідження були опубліковані в червні 2019 р. в журналі «BMC Gastroenterology».

Співвідношення індивідуальних параметрів ожиріння та тяжкості перебігу гострого панкреатиту

Дослідники проаналізували дані 1662 госпіталізованих пацієнтів з гострим панкреатитом з 1 серпня 2010 р. по 31 серпня 2017 р. у Першій лікарні Нінбо, Китай. Тяжкий і середньої тяжкості гострий панкреатит були визначені у 111 пацієнтів згідно з Переглянутою атлантською класифікацією гострого панкреатиту (Revised Atlanta Classification of Acute Pancreatitis). Загалом у дослідження було включено 306 госпіталізованих пацієнтів.

Клінічна класифікація визначає 3 ступеня тяжкості гострого панкреатиту: тяжкий, середньої тяжкості і легкий. Кожному пацієнту проводили дослідження рівня креатиніну, кальцію і альбуміну в крові, результати яких отримали протягом перших 24 год. Додаткові параметри включали в себе потребу у госпіталізації (переведенні) у відділення інтенсивної терапії, тривалість перебування та смерть під час перебування в стаціонарі. Оцінки APACHE-II, BISAP і синдрому системної запальної відповіді були розраховані протягом перших 24 год, а критерії Ренсона були оцінені протягом 48 год після госпіталізації. У дослідженні використовували сучасний спіральний шістнадцятизрізовий КТ-сканер для отримання знімка всього або верхнього відділу живота. Комп’ютерну томографію (КТ) проводили протягом перших 24 год від моменту надходження пацієнта. КТ черевної порожнини було виконано у 165 пацієнтів, а верхньої частини живота — у 141. Таким чином дослідники розрахували співвідношення скелетної м’язової та вісцеральної жирової тканини.

Порівняння характеристик за ступенем тяжкості гострого панкреатиту

Серед 306 пацієнтів вчені виявили такі фактори розвитку гострого панкреатиту, як: жовчнокам’яна хвороба (142 пацієнти, 46,4%), ідіопатичні чинники (91 пацієнт, 29,7%), гіпертригліцеридемія (48 пацієнтів, 15,7%), зловживання алкоголем (22 особи, 7,2%) та інші (3 особи, 1,0%). Середній вік пацієнтів становив 50,6±18,7 року. Середній розрахунковий ІМТ становив 24,4±4,5 кг/м², а середня площа підшкірної жирової тканини на КТ-зрізі — 131,1±23,1 см², в той час як вісцеральної жирової тканини — 136,1±27,3 см², тканини скелетних м’язів — 138,2±25,8 см².

Розподіл згідно з віком, статтю та ІМТ був статистично однорідним серед усіх п’яти груп. Виявлено значний зв’язок між тяжкістю гострого панкреатиту і кількістю та розподілом жирової тканини в організмі, за винятком підшкірної жирової тканини. Параметри вісцеральної жирової тканини та співвідношення скелетної м’язової та вісцеральної жирової тканини були значно вищими у групах осіб з тяжким і середньої тяжкості гострим панкреатитом у порівнянні з пацієнтами з легким перебігом гострого панкреатиту.

Ожиріння — фактор, що впливає на тяжкість перебігу гострого панкреатиту

Параметри вісцеральної жирової тканини і її співвідношення зі скелетною м’язовою тканиною були значно вищі у пацієнтів з тяжким і середньої тяжкості гострим панкреатитом в порівнянні з легким перебігом гострого панкреатиту. Переведення пацієнтів у відділення інтенсивної терапії, тяжкість гострого панкреатиту, системні ускладнення та прогностичні показники (APACHE-II, критерії Ренсона, BISAP і синдром системної запальної відповіді) суттєво корелювали з параметрами вісцеральної жирової тканини і її співвідношенням зі скелетною м’язовою тканиною у пацієнтів з гострим панкреатитом.

Результати дослідження довели, що вісцеральна жирова тканина та її співвідношення зі скелетною м’язовою тканиною є незалежними негативними прогностичними показниками тяжкості перебігу гострого панкреатиту, системних ускладнень і смертності.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Xie J., Xu L., Pan Y. et al. (2019) Impact of visceral adiposity on severity of acute pancreatitis: a propensity score-matched analysis. BMC Gastroenterol., June 13, 19: 87.

Маріамі Шургая