Незважаючи на встановлений в обсерваційних дослідженнях зв’язок між застосуванням антихолінергічних препаратів та розвитком когнітивних порушень, проведення проспективних рандомізованих клінічних спостережень вважається єдиним достовірним методом, що дозволяє підтвердити наявність причинно-наслідкового зв’язку між призначенням зазначених лікарських засобів та формуванням передумов деменції. Такого висновку дійшли наукові співробітники Інституту Регенстріф (Regenstrief Institute Inc.), США, та Медичної школи Університету Індіани (Indiana University School of Medicine), США, у коментарі щодо результатів нещодавно проведеного дослідження кореляції між призначення пацієнтам антихолінергічних засобів та подальшим розвитком у них когнітивних змін. Ключовим вектором подібних досліджень, на думку авторів, має стати розгляд антихолінергічних препаратів з позиції факторів ризику, вплив яких потенційно можливо модифікувати. Публікація представлена у виданні «JAMA Internal Medicine» 24 червня 2019 р.
Антихолінергічні препарати та ризик когнітивних розладів
Препарати з антихолінергічними властивостями найчастіше призначаються пацієнтам з тривожними, депресивними розладами, а також при окремих видах больового синдрому. За новими даними аналізу, проведеного вченими Ноттінгемського університету (University of Nottingham), Велика Британія, за період з травня 2016 р. по червень 2018 р., стало відомо, що застосування антихолінергічних препаратів може підвищувати ризик подальшого розвитку деменції. Результати оцінки результатів лікування 58 769 пацієнтів порівняно з контрольною групою здорових осіб (N=225 574) віком 55 років та старше опубліковано в матеріалах «JAMA Internal Medicine» 24 червня 2019 р.
Зокрема, встановлено, що серед осіб 55 років та старше, які щодня протягом мінімум 3 років приймали антихолінергічні лікарські засоби, імовірність розвитку когнітивних зрушень була майже на 50% вищою порівняно з групою контролю. Водночас автори спостереження врахували такі чинники, як індекс маси тіла пацієнтів, паління тютюну, вживання алкоголю, наявність в анамнезі хронічних серцево-судинних захворювань та паралельне застосування інших лікарських засобів, включаючи гіпотензивні препарати. Водночас дослідники наголосили і на тому, що безпідставна раптова відмова від антихолінергічних засобів пацієнтами, які вже приймають їх тривалий час, може призвести до вкрай негативних наслідків.
Обговорюючи вказану тему, автори наступного коментаря у відповідь на результати згаданого аналізу зауважили, що, дійсно, проведення обсерваційних досліджень дозволяє дізнатися більше про потенційні фактори ризику. Однак лише у разі рандомізованого проспективного дослідження існує можливість простежити причинно-наслідкові зв’язки між окремими чинниками. Проведення спостереження за вказаним дизайном дозволяє виявити можливі ризики та переваги відмови від призначення лікарських засобів, у тому числі вплив на контроль симптомів, розвиток синдрому відміни, інших небажаних явищ та в цілому оцінити якість життя.
Важливість методу оцінки
Інші сфери дослідження, зазначені у коментарі, включають визначення критичного вікна можливостей у досягненні переваг збереження когнітивних функцій при відмові від призначення антихолінергічних лікарських засобів. Клініцистам слід враховувати як переваги, так потенційні ризики відмови від призначення антихолінергічних препаратів. Але основою для цього має бути достатня кількість якісних доказових даних для цілісного сприйняття клінічної ситуації. Водночас існує необхідність вивчення можливостей альтернативних препаратів, призначення яких не призводило б до розвитку небажаних когнітивних наслідків.
У цілому автори коментаря дійшли висновку про те, що цільовими препаратами антихолінергічного профілю при виключенні їх з метою зниження ризиків розвитку когнітивних дефіцитів мають бути ті, щодо яких справджуються такі умови, як:
>Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
>Наталія Савельєва-Кулик
