У новому дослідженні, представленому у виданні «Nature Medicine» 24 червня 2019 р., виявлено бактеріальні підтипи мікробіому шлунково-кишкового тракту, які мають превентивне значення у розвитку харчової алергії та дисбалансу імунної відповіді макроорганізму. У доклінічних експериментальних спостереженнях на лабораторних тваринах з модельованою харчовою алергією науковими співробітниками Гарвардської медичної школи (Harvard Medical School), США, та Бостонської дитячої лікарні (Boston Children’s Hospital), США, встановлено, що застосування збагаченого перорального препарату на основі окремих підтипів бактерій кишкового мікробіому людини перешкоджає розвитку проявів харчової алергії та сприяє зворотності патологічного процесу шляхом посилення толерантності до впливу харчових алергенів.
За словами авторів, представлений підхід кардинально змінює уявлення про лікування пацієнтів з харчовою алергією, адже зміна бактеріального профілю на користь захисних підтипів як терапевтичних посередників дає змогу не лише запобігти розвитку харчової алергії, але й нівелювати прояви вже існуючого патологічного процесу. За образним висловом дослідників, застосування описаних бактеріальних підтипів дозволяє «перезавантажити» імунну систему макроорганізму.
Clostridiales та Bacteroidetes в модуляції шляхів імунної відповіді
З метою вивчення ключових типів бактерій, які потенційно формують патологічні передумови розвитку імунного дисбалансу, вченими було проведено дослідження моделі захворювання у лабораторних тварин паралельно з клінічними спостереженнями за пацієнтами. Зокрема, в повторних дослідженнях з періодичністю в 4–6 міс було вивчено зразки фекальних мас немовлят (середній вік 1–15 міс) з проявами харчової алергії. За результатами порівняння з характеристиками мікробіому здорових 98 немовлят контрольної групи виявлено значні відмінності. Мікробіомні зразки, отримані від дітей основної та контрольної груп, вводили сенсибілізованим до відомого харчового алергену лабораторним гризунам. У результаті дослідники констатували, що тварини, які отримували зразки мікробіому від здорових носіїв, були більш захищені від розвитку імунопатологічного процесу.
Застосовуючи обчислювальні методи, дослідники проаналізували типоспецифічні відмінності мікробіому здорових дітей та малюків із проявами харчової алергії. Крім того, було виокремлено потенційно захисні бактеріальні підтипи. У результаті доведено, що два окремі бактеріальні підтипи, які належали до видів Clostridiales та Bacteroidetes, блокували розвиток імуноалергічної реакції, повністю захищаючи лабораторних тварин та підтримуючи їх резистентність щодо впливу харчового алергену, щодо якого вони були сенсибілізовані. У цілому дослідники підкреслили, що саме застосування обчислювального методу дозволило скороти обсяг пошуку серед численних бактеріальних підтипів мікробіому.
Крім того, автори провели вивчення характеру імунобіологічних змін, якими супроводжувався вплив зазначених бактеріальних культур. Так, встановлено, що бактеріальні підтипи Clostridiales та Bacteroidetes модулюють активність двох важливих імунологічних шляхів, що призводить до стимуляції специфічних регуляторних Т-клітин у напрямку толерантної імунної відповіді. Вказані ефекти було зафіксовано як в доклінічних експериментах на тваринах, так і в клінічних дослідженнях за участю групи малюків із харчовою алергією.
Альтернатива пероральної імунотерапії
Таким чином, новий підхід є діаметральною альтернативою застосуванню пероральної імунотерапії — стратегії, спрямованої на підвищення порогу для розвитку алергічної реакції шляхом поступового збільшення доз харчового алергену. На відміну від цього методу, специфічна бактеріотерапія змінює налаштування імунної системи незалежно від алергену, маючи широкий спектр терапевтичних можливостей, а не лише знижуючи чутливість організму до певного алергену.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
- Abdel-Gadir A., Stephen-Victor E., Gerber G.K. et al. (2019) Microbiota therapy acts via a regulatory T cell MyD88/RORγt pathway to suppress food allergy. Nat. Med., June 24. DOI: 10.1038/s41591-019-0461-z.
Наталія Савельєва-Кулик
