У нещодавньому дослідженні вчених Оксфордського та Бірмінгемського університетів (University of Oxford, University of Birmingham), Велика Британія, було вперше продемонстровано, що різні типи фібробластів — найпоширеніших клітин сполучної тканини — диференційовано представлені на різних рівнях суглобових тканин та зумовлюють розвиток окремих типів патології суглобів — остеоартрозу та ревматоїдного артриту. Нове розуміння патогенезу зазначених захворювань наближає можливості розроблення цільових методів терапії. Подібне лікування могло би бути спрямоване на елімінацію чи блокування активності окремих субпопуляцій фібробластів з метою зменшення вираженості запалення та руйнування тканин без необхідності застосування тривалої імуносупресивної терапії чи проведення оперативних втручань із приводу ендопротезування суглобів. Дослідження проведене в межах Програми удосконалення лікування артриту (Arthritis Therapy Acceleration Programme — A-TAP) на основі наукового альянсу між Університетами Оксфорду та Бірмінгему з метою забезпечення оптимізації фундаментальних наукових досліджень світового масштабу та прискорення впровадження результатів експериментального досвіду в клінічну практику. Матеріали роботи опубліковані у виданні «Nature» 29 травня 2019 р.
Два типи фібробластів
Ідентифікація субпопуляцій лімфоцитів із неперехресними ефекторними функціями має вирішальне значення в розробці таргетної терапії імуноопосередкованих запальних захворювань. Однак залишалися невизначеними можливості наявності субпопуляцій фібробластів, які мають різну функціональність та опосередковують реалізацію широкого спектра тканинних процесів, зокрема альтерації та запалення. У ході дослідження ідентифіковано та представлено детальний морфофункціональний опис двох різних субпопуляцій фібробластних клітин, відповідальних за медіацію запалення чи ураження тканин при артриті. Встановлено, що делеція протеїну активації фібробластів-α+ (FAPα+) пригнічувала як запалення, так і розвиток ерозії кісткової тканини в умовах модельованого артриту в лабораторних тварин.
На основі одноклітинного транскрипційного аналізу ідентифіковано два різні підтипи фібробластів у межах популяції FAPα+. FAPα+THY1+ імуноефекторні фібробласти, для яких характерними є субсиновіальна локалізація, та FAPα+THY1- деструктивні фібробласти, розміщення яких обмежене шаром синовіальної оболонки. При імплантації субпопуляцій фібробластів FAPα+THY1- у суглобові структури дослідниками було зафіксовано селективне пошкодження кісткової та хрящової тканин, в той час як адаптивний трансфер фібробластів FAPα+THY1+ спричиняв розвиток вкрай тяжкого і стійкого запального артриту з мінімальним впливом на кісткові та хрящові структури. Таким чином, описано анатомічно дискретні та функціонально різні підтипи фібробластів, що має важливе значення для розроблення принципів клітинної терапії, спрямованої на модуляцію запалення та процесів деградації тканин.
Диференціація ліній патогенезу — основа цільової терапії
Отже, застосування новітніх методів мінімально інвазивної біопсії та секвенування окремих клітин дозволило уточнити морфофункціональні особливості фібробластів та їх архітектоніку в суглобовій тканині. Ідентифіковано та представлено біологічну характеристику окремих підтипів фібробластів, відповідальних за процеси медіації запалення та руйнування хрящових і кісткових структур при артриті. Запропонований на основі результатів дослідження лікувальний підхід спирається на модуляцію процесів функціональної взаємодії клітин. На противагу існуючій терапії, акцентами якої є прямі імуносупресивні впливи чи опосередкована зміна сигнальних шляхів імунної відповіді, альтернативний ракурс лікування спрямований безпосередньо на фібробласти — ключові ефекторні клітини в патогенезі ревматоїдного артриту чи остеоартрозу.
Використання новітніх технологій дозволило ідентифікувати та диференціювати типи клітин сполучної тканини, які визначають різноспрямовані лінії патогенезу. Важливим висновком дослідження, на думку авторів, є те, що елімінація того чи іншого типу фібробластів могла би сприяти зменшенню імунної агресії, тяжкості запального процесу та деструкції суглобових структур. Таким чином, отримані результати є чітким обґрунтуванням для ініціації процесу розроблення лікарських засобів, спрямованих безпосередньо на фібробласти суглобових тканин для забезпечення найефективнішого лікування розглянутих патологій опорно-рухового апарату.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
- Croft A.P., Campos J., Jansen K. et al. (2019) Distinct fibroblast subsets drive inflammation and damage in arthritis. Nature, May 29. DOI: 10.1038/s41586-019-1263-7.
Наталія Савельєва-Кулик
