Реалії застосування технологій штучного інтелекту в медицині

Технології втіленого в об’єкті штучного інтелекту та психічне здоров’я людини

Світові дослідження в сфері втіленого в об’єкті штучного інтелекту набувають все більшого клінічного значення для терапевтичного застосування службами охорони психічного здоров’я — у психіатрії, психології та психотерапії. Подібні інновації варіюють від «віртуальних психотерапевтів» до соціальних роботів, які вже знаходять своє застосування в лікуванні пацієнтів з деменцією, розладами аутистичного спектра. Все частіше віртуальні та роботизовані агенти на основі штучного інтелекту стають доступними не лише для здійснення відносно низькорівневих елементів підтримки психічного здоров’я — у спробах створення емоційного комфорту чи імітації соціальної взаємодії, — але також для виконання високоспеціалізованих терапевтичних втручань, котрі раніше виконувалися лише висококваліфікованими та сертифікованими професіоналами-психотерапевтами.

Однак незмінно важливим залишається те, що подібні віртуальні чи роботизовані терапевти функціонують на основі штучного інтелектуального алгоритму, котрий незалежно від будь-яких експертних директив, розроблених людиною-професіоналом, реагує на клієнта чи пацієнта шляхом віртуально втіленої присутності, такої як зображення обличчя, чи фізично втіленої присутності у вигляді роботизованого інтерфейсу. Зазначені новітні розробки відрізняються від багатьох різновидів веб-терапії, яка передбачає участь людини-терапевта, хоча і дистанційно (телемедицина), або окремо пацієнта, який працює незалежно з керівництвами, анкетами чи іншими матеріалами для самодопомоги.

Впровадження програм штучного інтелекту в сферу психіатричної допомоги подає надію на покращення її якості, можливо і перш за все, за рахунок контролю матеріальних витрат. З цього погляду застосування таких технологій дозволяє охопити більший контингент населення, що потребує подібної допомоги, та деякою мірою покращити життєві можливості вразливих груп населення. Однак існує постійний розрив між швидкими темпами розвитку технологій штучного інтелекту в сфері психічного здоров’я та успішним впровадженням подібних інструментів в клінічне середовище спеціалістами охорони здоров’я на користь пацієнтів. Водночас було продемонстровано, що розробка інновацій на основі штучного інтелекту часто супроводжується ігноруванням чітких та детально скерованих етичних засад. Окрім того, незважаючи на те, що в існуючих нині дослідженнях досить часто вивчаються ефективність та етичні принципи застосування тієї чи іншої програми, надто рідко приділяється увага розгляду наслідків інтеграції штучного інтелекту в сфері психічного здоров’я в більш широкому контексті. Зважаючи на це, забезпечення відповідальної клінічної реалізації потребує виявлення та запобігання етичним та соціальним наслідкам стрімкого зростання застосування технологій втіленого штучного інтелекту в сфері охорони психічного здоров’я.

В роботі, представленій дослідниками кафедри психосоматичної медицини та психотерапії Медичної школи Мюнхенського технічного університету (Department of Psychosomatic Medicine and Psychotherapy, Technical University of Munich School of Medicine), Німеччина, було проведено оцінку етичних та соціальних наслідків екстраполяції технологій втіленого в об’єкті штучного інтелекту в сферу охорони психічного здоров’я — у психіатрію, психологію та психотерапію. Спираючись на проведений аналіз, автори розробили перелік попередніх рекомендацій щодо можливих шляхів вирішення етичних та соціальних питань в актуальному та майбутньому застосуванні втіленого в об’єкті штучного інтелекту. Стаття за матеріалами дослідження опублікована у виданні «Journal of Medical Internet Research» 9 травня 2019 р.

Соціальні та етичні наслідки застосування технологій втіленого в об’єкті штучного інтелекту

У ході дослідження на основі тематичного пошуку літературних джерел та сталих принципів медичної етики авторами було проведено аналіз етичних та соціальних аспектів застосування розробок втіленого штучного інтелекту, реалізованих нині в сферах психіатрії, психології та психотерапії. Для забезпечення всебічної оцінки послідовний аналіз було здійснено навколо трьох окреслених питань: оцінка потенційних переваг та користі; аналіз загальних етичних питань та проблем; обговорення специфічних етичних та соціальних питань застосування згаданих технологій у сфері психічного здоров’я.

За результатами проведеної роботи встановлено, що в етичному аспекті важливі переваги застосування технологій втіленого в об’єкті штучного інтелекту в сфері психічного здоров’я охоплюють нові способи лікування, можливість залучення більшого контингенту населення, позитивні відгуки пацієнтів та збільшення вільного часу лікарів. Водночас загальні етичні питання та існуючі проблеми полягають у необхідності створення алгоритмів застосування, спираючись на засади медичної етики та деонтології; розробці відсутніх до цього часу чітких настанов з інтеграції технологій втіленого штучного інтелекту в клінічну практику та відповідну підготовку клініцистів; усуненні браку етичних та нормативних основ у застосуванні обговорюваних технологій.

Висновки та клінічна перспектива

Крім того, за висновками дослідників, одним із основних питань в цьому ракурсі залишається ризик неправильного застосування, включаючи використання технологій втіленого інтелекту для заміни існуючих послуг, що потенційно поглиблює професійну нерівність серед постачальників послуг у сфері охорони здоров’я. Водночас вектор специфічних етичних та соціальних питань охоплює проблеми оцінки ризику та супервізії; необхідності поважати та захищати автономію пацієнта; вивчення ролі терапії, що надається роботизовано системою; контролю прозорості застосування алгоритмів, а також окремі питання, що стосуються довготривалого впливу вказаних технологій на розуміння динаміки захворювання та стану людини.

Завершуючи обговорення, автори висловили припущення, що застосування технологій втіленого інтелекту є перспективним напрямом терапевтичних новацій в сфері психічного здоров’я. Однак необхідні подальші дослідження для вирішення більш широких етичних та соціальних питань, пов’язаних з цими технологіями, для узгодження кращих можливостей медичної практики. Насамкінець дослідники акцентували увагу на тому, що терапевтичні програми на основі втіленого штучного інтелекту — це медичні продукти, які потребують відповідних процедур схвалення та етичних рекомендацій.

• Fiske A., Henningsen P., Buyx A. (2019) Your robot therapist will see you now: ethical implications of embodied artificial intelligence in psychiatry, Psychology, and Psychotherapy. J. Med. Internet Res., May 9. DOI: 10.2196/13216.

Наталія Савельєва-Кулик