Тікагрелор: сучасний антиагрегант чи новітній антибіотик?

Тікагрелор — синтетичний препарат групи антитромботичних засобів, який на сьогодні застосовується з метою запобігання серцево-судинним катастрофам у пацієнтів з гострим коронарним синдромом.
Опубліковані 8 травня 2019 р. вченими з Бельгії та Італії у журналі «JAMA Cardiology» результати нещодавно проведеного дослідження продемонстрували ще одну властивість цього препарату — бактерицидну активність. Так, згідно з результатами дослідження, тікагрелор володіє вираженими бактерицидними властивостями проти антибіотикорезистентних грампозитивних бактерій, зокрема methicillin-resistant Staphylococcus aureus (MRSA).

Тікагрелор: результати досліджень PLATO та XANTHIPPE

Механізм дії тікагрелору полягає у зворотному інгібуванні P2Y₁₂-рецепторів тромбоцитів і внаслідок цього — запобіганні їх АДФ-опосередкованій активації та агрегації. Про те, що тікагрелор володіє не лише антитромбоцитарною, але і бактерицидною активністю, опосередковано свідчили результати досліджень PLATO (Comparison of Ticagrelor (AZD6140) and Clopidogrel in Patients With Acute Coronary Syndrome) та XANTHIPPE (Targeting Platelet-Leukocyte Aggregates in Pneumonia With Ticagrelor).
Зокрема, результати дослідження PLATO, спрямованого на порівняння ефективності та безпеки тікагрелору і клопідогрелю у пацієнтів із гострим коронарним синдромом, продемонстрували, що у хворих, які приймали тікагрелор, нижчий ризик смерті, пов’язаної з інфекцією, аніж у тих, які приймали клопідогрель. Водночас результати дослідження XANTHIPPE продемонстрували поліпшення функції легень у хворих із пневмонією на фоні застосування тікагрелору.
Враховуючи вищенаведені дані, науковці Льєзького університету (Бельгія) провели власне дослідження, спрямоване на вивчення бактерицидної активності тікагрелору, детальніше про яке йтиметься далі.

Бактерицидна активність тікагрелору: методи дослідження

Проведено дослідження антибактеріальної ефективності тікагрелору та його метаболітів (M5 AR-C133913, M7, M8 AR-C124910) проти таких грампозитивних патогенів: MRSE (gram-positive methicillin-resistant Staphylococcus epidermidis), MSSA (methicillin-sensitive Staphylococcus aureus), GISA (glycopeptide intermediate Staphylococcus aureus), methicillin-resistant Staphylococcus aureus (MRSA), Enterococcus faecalis, VRE (vancomycin-resistant E. Faecalis), Streptococcus agalactiae, а також проти грамнегативних мікроорганізмів Escherichia coli та Pseudomonas aeruginosa. Проведено оцінку формування біоплівки in vitro (фарбник — генціанфіолет) та in vivo на культурі мишей з використанням попередньо інфікованого імпланта.

Бактерицидна активність тікагрелору: результати дослідження

Тікагрелор та його метаболіт AR-C124910 проявили бактерицидну активність проти всіх досліджуваних грампозитивних штамів, включаючи GISA, MRSE, MRSA і VRE. Мінімальні бактерицидні концентрації становили 20 мкг/мл проти MSSA, GISA, MRSA і VRE; 30 мкг/мл проти MRSE; 40 мкг/мл проти E. faecalis і S. agalactiae. Водночас тікагрелор не продемонстрував бактерицидної активності проти грамнегативних штамів. За мінімальною бактерицидною активністю тікагрелор перевершує ванкоміцин та є подібним до даптоміцину (антибіотик групи ліпопептидів, активний проти резистентних штамів Staphylococcus аureus). Комбінація тікагрелору у дозі 10 мкг/мл (субмінімальна бактерицидна концентрація) та ванкоміцину у дозі 4 мкг/мл продемонструвала синергічну бактерицидну активність препаратів проти MRSA. Тікагрелор у комбінації з рифампіцином і ципрофлоксацином також продемонстрували синергічний бактерицидний ефект.
Застосування тікагрелору в стандартній антитромбоцитарній дозі (ініціальна доза — 3 мг/кг, надалі — 1,5 мг/кг двічі на добу) у мишей приводило до пригнічення росту Staphylococcus aureus на імплантаті та запобігало поширенню бактерій у навколишні тканини.

Тікагрелор може представляти новітній клас антибіотиків

Виявлена бактерицидна активність тікагрелору відкриває можливості щодо створення нового класу антибіотиків (у тому числі й без антитромбоцитарної активності), які є особливо необхідними в умовах сучасної антибіотикорезистентності. Наявність у тікагрелору одночасно антитромбоцитарної та антибактеріальної ефективності може зробити його препаратом вибору серед усіх інгібіторів-P2Y₁₂ для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, які мають ризик розвитку інфекції, спричиненої грампозитивною флорою (зокрема інфекційного ендокардиту). Крім того, тікагрелор потенційно може застосовуватися у складі полімерного покриття штучних клапанів серця, знижуючи при цьому ризик їх інфікування та запобігаючи тромбоутворенню.
Перспективним є проведення подальших рандомізованих клінічних випробовувань, спрямованих на порівняння ефективності тікагрелору та інших антитромбоцитарних препаратів проти грампозитивної бактеріальної інфекції у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Таким чином, антиагрегантний препарат тікагрелор може представляти новий клас антибіотиків, ефективних проти мультирезистентних стафілококів та ентерококів.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Hughes S. (2019) Ticagrelor: A New Antibiotic? Medscape, May 16.
Lancellotti P., Musumeci L., Jacques N. et al. (2019) Antibacterial Activity of Ticagrelor in Conventional Antiplatelet Dosages Against Antibiotic-Resistant Gram-Positive Bacteria. JAMA Cardiol., May 8 [Epub. ahead of print].

Анастасія Козловська