Мігрень під час вагітності
Мігрень — розповсюджений рецидивуючий розлад, що характеризується розвитком головного болю внаслідок підвищеної збудливості структур центральної нервової системи і супроводжується окремими чи поєднаними неврологічними, шлунково-кишковими та вегетативними змінами. Відомо, що розповсюдженість мігрені переважає серед жінок. Окрім того, у жінок репродуктивного віку показники захворюваності на вказаний розлад становлять близько 25%. Протягом вагітності, зокрема в II та III триместр, частота нападів головного болю може знижуватися. Водночас епізоди головного болю можуть супроводжувати весь період вагітності та тривати у післяпологовий період. Фармакотерапія мігрені полягає у застосуванні парацетамолу, нестероїдних протизапальних препаратів або препаратів групи триптанів, а також профілактичному призначенні блокаторів β-адренорецепторів, амітриптиліну та антагоністів кальцитонін-ген-пов’язаного пептиду.
Раніше було відомо, що мігрень при вагітності пов’язана з несприятливими наслідками для матері та дитини, в тому числі з розвитком гіпертензивних розладів у вагітних, малою масою тіла при народженні та передчасними пологами. Однак зв’язок між наявністю нападів мігрені у матері з такими особливостями перебігу вагітності та її наслідками, як передлежання плаценти, гестаційний діабет, невиношування вагітності та частота вроджених вад розвитку, було вивчено недостатньо. Крім того, асоціації між наявністю мігрені у матері та ранніми або пізніми неонатальними наслідками для дитини детально не розглядалися. Водночас, враховуючи високу розповсюдженість мігрені серед жінок репродуктивного віку, оцінка впливу наявності вказаної патології та особливостей лікування, що призначається, з огляду на наслідки вагітності є важливою.
В дослідженні науковців кафедри клінічної епідеміології Університетської клініки Орхуського університету (Department of Clinical Epidemiology, Aarhus University Hospital), Данія, було розглянуто взаємозв’язок між мігренню під час вагітності та ризиком її несприятливих наслідків для матері та новонародженого, включаючи ранні неонатальні та окремі постнатальні неврологічні ускладнення. Крім того, було вивчено можливі варіації негативних наслідків залежно від особливостей терапії мігрені. Стаття за матеріалами дослідження опублікована у виданні «Headache: The Journal of Head and Face Pain» 8 травня 2019 р.
Ризики для матері та немовляти
Мета роботи — вивчити зв’язок між наявністю мігрені у матері та ризиком несприятливих наслідків вагітності та пологів для матері, а також ранніх та пізніх неонатальних наслідків для дитини. В ході дослідження за період 2005–2012 рр. було проаналізовано дані 22 841 вагітності серед жінок зі встановленим діагнозом мігрені (в тому числі 16 161 вагітності, що завершилася народженням живих немовлят), а також 228 324 вагітностей у жінок з необтяженим за наявністю мігрені анамнезом (з них 170 333 вагітності завершилися народженням живих немовлят). Відомості про перебіг вагітностей та анамнестичну інформацію було взято з Данського популяційного реєстру (Danish population registries). У ході аналізу було виконано розрахунки та корекцію коефіцієнтів розповсюдженості (adjusted prevalence ratios — aPRs) для оцінки наслідків вагітності та пологів та коефіцієнтів ризику (adjusted risk ratios — aRRs) для неонатальних та постнатальних наслідків з урахуванням віку, анамнезу захворювань матері до моменту зачаття та репродуктивного анамнезу.
За результатами дослідження було встановлено, що наявність мігрені у матері пов’язана з підвищенням ризику розвитку гіпертензивних розладів вагітних (aPR: 1,50 [довірчий інтервал (ДІ) 95% 1,39–1,61]) та невиношування вагітності (aPR: 1,10 [ДІ 95% 1,05–1,15]). Крім того, мігрень у матері асоціювалась з низькою масою тіла при народженні дитини (aPR: 1,14 [95 % ДІ 1,06-1,23]), передчасних пологів (aPR: 1,21 [95% ДІ 1,13–1,30]) та народженням шляхом кесаревого розтину (aPR: 1,20 [95 % ДІ 1,15–1,25]). Водночас не було виявлено зв’язку між наявністю мігрені у матері та малим гестаційним віком новонароджених (aPR: 0,94 [95% ДІ 0,88–0,99]) і вродженими вадами розвитку (aPR: 1,01 [95% ДІ 0,93–1,09]).
Аналізуючи наслідки для новонароджених матерів зі встановленим діагнозом мігрені, автори виявили, що у таких немовлят простежувався підвищений ризик розвитку декількох ускладнень у ранній та пізній неонатальний періоди, включаючи госпіталізацію до відділення інтенсивної терапії (aRR: 1,12 [95% ДІ 1,06–1,18]), призначення рецептурної фармакотерапії (aRR: 1,34 [95% ДІ 1,24–1,45]), розвиток респіраторного дистрес-синдрому (aRR: 1,20 [95% ДІ 1,02–1,42]) та фебрильних судом (aRR: 1,27 [95% ДІ 1,03–1,57). Водночас не виявлено взаємозв’язку між наявністю мігрені у матері та летальних наслідків для новонароджених (aRR: 0,67 [95% ДІ 0,43–1,04]) чи розвитку у немовлят дитячого церебрального паралічу (aRR: 1,00 [95% ДІ 0,51–1,94]).
Клінічні висновки
Крім того, встановлено, що призначення фармакотерапії у зв’язку з мігренню матері не супроводжувалося підвищенням ризику несприятливих наслідків для матері та дитини в порівнянні з відсутністю лікування. На думку дослідників, подібні результати можуть свідчити про те, що безпосередньо наявність патології, а не лікування, зумовлене нею, впливає на розвиток тих чи інших ускладнень вагітності та пологів і підвищення ризиків для новонародженого. Обговорюючи проведене дослідження, автори роботи зазначили, що мігрень у матері під час вагітності дійсно може слугувати фактором ризику деяких несприятливих наслідків для матері та дитини. Однак терапія вказаного розладу навіть під час вагітності є виправданою і може знизити означені ризики.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
- Skajaa N., Szépligeti S.K., Xue F. et al. (2019) Pregnancy, Birth, Neonatal, and Postnatal Neurological Outcomes After Pregnancy With Migraine. Headache, May 8. DOI: 10.1111/head.13536.
Наталія Савельєва-Кулик
