Аналіз ситуації та шляхи розбудови медичної галузі

Як повідомляло наше видання, на сьогодні ані населення, ані лікарі не задоволені рівнем надання медичної допомоги в Україні.

Основними проблемами, з якими стикаються наші громадяни при отриманні та наданні медичної допомоги є:

• незадовільний стан матеріально-технічної бази більшості медичних закладів;
• питома вага закладів первинної медико-санітарної допомоги, оснащених загальномедичним обладнанням, становить від 10% — фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП) до 42% — лікарські амбулаторії у містах;
• термін експлуатації будівель первинної медико-санітарної допомоги від 26 до 50 років становить 51%, понад 50 років — 23%;
• дефіцит кадрів: на сьогодні не вистачає 50 тис. лікарів;
• нестача фінансів та їх нераціональне використання.

Надання медичної допомоги в Україні потребує кардинальних змін. І початок таким змінам покладено з прийняттям двох законопроектів — «Про внесення змін до Основ законодавства про охорону здоров’я України» і «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві», які були прийнятті 7 липня 2011 р. на сесії Верховної Ради України.

Цими законами передбачається розмежування рівнів надання медичної допомоги пацієнту на первинний, вторинний (спеціа­лізований), третинний (високоспеціалізований), екстрену та паліативну медичну допомогу.

На сьогодні переважна частина первинної медичної допомоги розподілена між різними медичними закладами, і лікарі первинної допомоги практично не впливають на медичний маршрут пацієнта. Внаслідок цього у багатьох випадках рівень отриманої медичної допомоги не відповідає тяжкості стану пацієнта і перебігу захворювання, і є нераціональним як щодо отриманої допомоги, так і щодо витрат.

Пріоритетним напрямком реформування є розвиток первинної допомоги, якої потребує 70% населення, та екстреної медичної допомоги.

У регіонах проводиться послідовна робота зі створення Центрів первинної медико-санітарної допомоги (далі — Центри ПМСД). Для цього необхідно закінчити передачу ФАПів, сільських лікарських амбулаторій на районний рівень, провести з органами місцевої влади підготовчу роботу щодо відкриття таких Центрів ПМСД. Ця робота має проводитися зважено, щоб забезпечити населення первинною медичною допомогою, не роздуваючи управлінські кадри.

На сьогодні в пілотних регіонах вже проведена певна робота щодо розвитку первинної медичної допомоги.

У Вінницькій області створені Центри ПМСД як самостійні юридичні особи, а у 4 районах області Центри ПМСД функціонують як структурні підрозділи центральних районних лікарень.

У Дніпропетровській області відкрито 20 закладів сімейної медицини, функціонує 228 закладів загальної практики-сімейної медицини. У сільській місцевості — 187, у тому числі самостійних амбулаторій сімейної медицини — 151. Загалом у регіоні реорганізовано 41 малопотужний заклад.

У Донецькій області проведена централізація коштів територіальних громад шляхом передачі фінансування ФАП та фельдшерських пунктів, лікарських амбулаторій та дільничних лікарень із сільських/селищних бюджетів до районних/міських бюджетів.

У місті Києві у 7 амбулаторно-поліклінічних закладах Дарницького району та 7 амбулаторно-поліклінічних закладах Дніпровського району здійснено організаційні заходи щодо розмежування в межах однієї юридичної особи первинної та вторинної амбулаторно-поліклінічної допомоги.

Водночас робота спрямована на підготовку/перепідготовку медичних кадрів для первинної ланки, адже сьогодні в галузі працює всього 8 тис. лікарів загальної практики — сімейних лікарів при розрахунковій потребі в майже 33 тис. фізичних осіб. Потреба у перепідготовці терапевтів дільничних і педіатрів дільничних становить понад 13 тис. осіб, крім того необхідно підготувати 11,6 тис. лікарів загальної практики — сімейних лікарів.

Пріоритетним має стати і матеріально-технічне, в тому числі інформаційне забезпечення лікарів первинної ланки. Адже розвиток ПМСД у сучасних умовах неможливий без широкого запровадження сучасних інформаційних технологій у практичну діяльність сімейного лікаря. На сьогодні лише у кожному третьому закладі первинної медицини є принаймні один персональний комп’ютер.

Наступним крок у пілотних регіонах буде:

• оптимізація закладів, що надають спеціалізовану допомогу;
• створення Центрів екстреної медичної допомоги;
• спеціалізація стаціонарних закладів відповідно до потреб населення, а також інтенсивності та профілю надання медичної допомоги, створення госпітальних округів.

За матеріалами прес-центру МОЗ України