Одним з етапів реалізації реформи в галузі медицини є організація і надання якісної екстреної медичної допомоги (ЕМД). Суть змін, які готуються в цій галузі, викладена у проекті Закону «Про загальнодержавну систему надання екстреної медичної допомоги».
Цим Законом передбачається створення обласних територіальних центрів ЕМД і медицини катастроф, яким будуть підпорядковуватися служба швидкої медичної допомоги, підрозділи медицини катастроф та оперативно-диспетчерська служба.
Згідно із затвердженим Міністерством охорони здоров’я України та Чернігівською обласною державною адміністрацією Планом-графіком реформування галузі охорони здоров’я Чернігівської області на 2010–2014 рр. готується до прийняття обласна кардіологічна програма; обговорюється питання організації на Чернігівщині системи надання ЕМД, реорганізації існуючих та відкриття додаткових закладів, що надають ЕМД, їх оснащення відповідно до вимог сучасних медичних технологій.
Враховуючи специфіку Чернігівської області, зумовлену великою територією, малою щільністю населення, віддаленістю населених пунктів і проходженням через територію області двох автошляхів міжнародного значення, питання розширення мережі пунктів надання екстреної медичної допомоги стоїть дуже гостро.
Відстань від закладів швидкої медичної допомоги до населених пунктів, яка перевищує 30 км, існує в багатьох районах області, а саме: Борзнянському, Городнянському, Новгород-Сіверському, Козелецькому, Ріпкинському, Чернігівському та ін. Враховуючи показники щільності населення області, необхідно розширити мережу пунктів швидкої допомоги, в першу чергу, які б знаходилися на відстані до 30 км. Тому головним лікарям центральних міських та районних лікарень доцільно розглянути створення 38 додаткових пунктів швидкої медичної допомоги, зокрема, на базі існуючих сільських дільничних лікарень — 8, сільських лікарських амбулаторій — 26, фельдшерсько-акушерських пунктів — 3.
Потрібно міняти не лише систему догоспітальної медичної допомоги, але й ставлення громадян до її функцій. Частою є ситуація, коли небажання пацієнтів звертатися за допомогою в амбулаторно-поліклінічну службу ускладнює роботу швидкої допомоги, яка змушена виконувати невластиві їй функції, втрачаючи при цьому дорогоцінний час та позбавляючи можливості отримати екстрену допомогу тим, хто її дійсно потребує.
За матеріалами www.cg.gov.ua
