Законопроект України Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112

ПРОЕКТ

Закон України
Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112

Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112.

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

У цьому Закону наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

• система екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 (далі — система 112) — сукупність програмно-апаратних комплексів і телекомунікаційних мереж, за допомогою яких операторами центрів системи 112 здійснюється прийняття та оброблення екстрених викликів про загрозу виникнення або виникнення екстрених ситуацій, оперативне інформування оперативно-диспетчерських служб та залучення підрозділів екстреної допомоги населенню до надання такої допомоги;
• екстрений виклик — звернення населення до системи 112 у зв’язку з необхідністю отримання екстреної допомоги;
• екстрена допомога населенню — проведення підрозділами екстреної допомоги невідкладних заходів з ліквідації загрози виникнення або виникнення екстрених ситуацій;
• екстрена ситуація — ситуація, що вимагає оперативного реагування підрозділів екстреної допомоги населенню, у зв’язку з виникненням або небезпекою виникнення загрози здоров’ю, життю, майну або навколишньому середовищу, громадському порядку, іншими небезпечними подіями або правопорушеннями;
• оператор центру системи 112 — посадова особа, яка забезпечує прийняття, оброблення екстреного виклику за телефонним номером 112 та передачу інформації про екстрений виклик відповідним оперативно-диспетчерським службам для подальшого реагування на нього;
• оперативно-диспетчерські служби — служби у структурах центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, що здійснюють прийняття екстрених викликів, інформаційну підтримку, координацію дій та контроль підрозділів екстреної допомоги населенню під час надання такої допомоги;
• підрозділи екстреної допомоги населенню — підрозділи аварійно-рятувальних, аварійних служб, правоохоронних органів, центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, служби швидкої медичної допомоги тощо, які працюють у цілодобовому режимі, оснащені необхідною технікою і засобами та підготовлені для надання екстреної допомоги населенню;
• підрозділи правоохоронних органів — підрозділи Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України, що залучаються для надання екстреної допомоги населенню;
• центр системи 112 — підрозділ спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, що утворюється відповідно до законодавства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для виконання завдань, покладених на систему 112.

Стаття 2. Законодавство України у сфері надання екстреної допомоги населенню

1. Законодавство України у сфері надання екстреної допомоги населенню регулюється Конституцією України, цим Законом, Основами законодавства України про охорону здоров’я, Законами України “Про правові засади цивільного захисту”, “Про інформацію”, “Про телекомунікації”, “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, “Про пожежну безпеку”, “Про міліцію”, “Про житлово-комунальні послуги” та іншими актами законодавства України.

Стаття 3. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на правовідносини, пов’язані з наданням екстреної допомоги населенню.

2. Якщо міжнародними договорами України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством у сфері надання екстреної допомоги населенню, застосовуються правила міжнародних договорів.

Стаття 4. Система екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112

Система 112 забезпечує організацію надання екстреної допомоги населенню у разі загрози виникнення або виникнення екстрених ситуацій тощо.

Система 112 має територіально-розподілену функціональну структуру.

Порядок функціонування системи 112 визначається Кабінетом Міністрів України.

Єдиним телефонним номером для прийому екстрених викликів є номер 112.

Порядок передавання екстрених викликів операторами телекомунікацій до відповідного центру системи 112 визначає центральний орган виконавчої влади у сфері телекомунікацій.

Для прийому екстрених викликів можуть паралельно використовуватися інші телефонні номери відповідних підрозділів екстреної допомоги населенню.

Екстрений виклик на номер 112 здійснюються безоплатно.

Для забезпечення термінового реагування підрозділів екстреної допомоги населенню та автоматизованого оброблення екстрених викликів оператори центрів системи 112 мають право використовувати інформацію про абонента з баз даних операторів телекомунікацій, зокрема: для абонента мережі фіксованого телефонного зв’язку — номер телефону, прізвище, ім’я та по батькові особи, на яку зареєстровано телефон, адресу реєстрації телефону, для абонента мережі рухомого (мобільного) зв’язку — його місцезнаходження на момент з’єднання (для контрактних абонентів також прізвище, ім‘я та по батькові абонента чи найменування юридичної особи, на яку зареєстровано телефон).

Інформація про екстрений виклик, абонента, якій здійснив екстрений виклик, та аудіозапис екстреного виклику передаються від центру системи 112 до відповідних оперативно-диспетчерських служб з метою забезпечення реагування на виклик підрозділів екстреної допомоги населенню.

10. Інформація про екстрений виклик, абонента, якій здійснив екстрений виклик, та аудіозапис екстреного виклику підлягає зберіганню.

11. Інформація, що обробляється в системі 112, підлягає захисту згідно із законодавством.

Стаття 5. Основні принципи функціонування та завдання системи 112

1. Основними принципами функціонування системи 112 є:

• комплексний підхід до надання екстреної допомоги населенню;
• гласність, вільний доступ населення до інформації;
• мінімізація заподіяння шкоди від екстреної ситуації;
• цілодобове реагування на екстрені виклики.

2. Основними завданнями системи 112 є:

• прийняття та оброблення екстрених викликів;
• інформування оперативно-диспетчерських служб з метою залучення підрозділів екстреної допомоги населенню до реагування на екстрений виклик, контроль за своєчасністю реагування;
• надання інформаційної підтримки підрозділам екстреної допомоги населенню;
• організація та забезпечення статистичної звітності про екстрені виклики і своєчасність реагування на них;
• інформування органів державної влади та органів місцевого самоврядування про екстрені виклики і своєчасність реагування на них.

Стаття 6. Державне регулювання системи 112

1. До повноважень Кабінету Міністрів України щодо регулювання системи 112 належить:

• регулювання питань щодо розвитку системи 112 на території держави;
• визначення порядку функціонування системи 112;
• координація та спрямування діяльності центральних органів виконавчої влади в питаннях забезпечення функціонування системи 112;
• здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.

2. До повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту щодо регулювання системи 112 належить:

• впровадження та забезпечення функціонування системи 112;
• здійснення повсякденного керівництва системою 112;
• створення підрозділу забезпечення функціонування системи 112 у структурі апарату спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту у порядку, визначеному законодавством;
• забезпечення створення відповідно до законодавства центрів системи 112 у відповідних адміністративно-територіальних одиницях;
• забезпечення функціонування оперативно-диспетчерських служб і підрозділів екстреної допомоги населенню, що належать до сфери управління;
• забезпечення взаємодії з іншими центральними органами виконавчої влади щодо функціонування системи 112;
• забезпечення захисту інформації, яка обробляється в системі 112, відповідно до законодавства;
• забезпечення подання інформації на запити правоохоронних органів, а також громадян України, що здійснювали екстрені виклики;
• організація та забезпечення статистичної звітності про екстрені виклики і своєчасність реагування на них;
• забезпечення та здійснення технічного і програмного супроводу апаратно-технічних комплексів системи 112;
• розроблення та затвердження стандартів, протоколів і класифікаторів щодо надання екстреної допомоги населенню, контроль за їх впровадженням та виконанням;
• організація проведення підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації працівників центрів системи 112;
• вивчення світового досвіду, налагодження міжнародного співробітництва у сфері організації, управління та надання екстреної допомоги населенню;
• здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законодавчими і нормативно-правовими актами.

3. До повноважень центральних органів виконавчої влади щодо регулювання системи 112 належить:

• забезпечення функціонування оперативно-диспетчерських служб і підрозділів екстреної допомоги населенню, що належать до їх сфери управління;
• забезпечення взаємодії оперативно-диспетчерських служб і підрозділів екстреної допомоги населенню, що належать до їх сфери управління, з центрами системи 112;
• забезпечення підготовки та подання до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту відповідної інформації про екстрені виклики і своєчасність реагування на них для підготовки статистичної звітності;
• здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законодавчими і нормативно-правовими актами.

Стаття 7. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування щодо регулювання системи 112

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування щодо регулювання системи 112 належить:

• забезпечення функціонування оперативно-диспетчерських служб і підрозділів екстреної допомоги населенню, що належать до їх сфери управління;
• забезпечення взаємодії оперативно-диспетчерських служб і підрозділів екстреної допомоги населенню, що належать до їх сфери управління, з центрами системи 112;
• здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законодавчими і нормативно-правовими актами.

Стаття 8. Організаційні засади створення та функціонування системи 112

Створення та забезпечення функціонування системи 112 здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту.

Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту визначаються цим Законом та Положенням про зазначений орган.

2. Центри системи 112 утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі у порядку, визначеному законодавством. Центри системи 112 є головними елементами організаційної структури системи.

До повноважень центрів Системи 112 належить:

• прийняття та оброблення екстрених викликів;
• визначення переліку підрозділів екстреної допомоги населенню, які залучаються для надання такої допомоги;
• передача отриманої інформації про екстрену ситуацію до відповідних оперативно-диспетчерських служб;
• забезпечення взаємодії відповідних підрозділів екстреної допомоги населенню під час надання такої допомоги;
• ведення обліку та архівування екстрених викликів, формування звітної інформації.

Положення про центри системи 112 затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту.

3. Оперативно-диспетчерські служби функціонують у системі відповідних центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

До повноважень оперативно-диспетчерських служб належить:

• прийняття інформації про екстрений виклик від центрів системи 112, а також від фізичних та юридичних осіб;
• формування та оперативна передача інформації про екстрений виклик підрозділам екстреної допомоги населенню;
• здійснення інформаційної підтримки, координації дій та контролю підрозділів екстреної допомоги населенню під час надання такої допомоги;
• інформування центрів системи 112 про час прибуття на місце події відповідних підрозділів екстреної допомоги населенню та про надання такої допомоги.

Положення про оперативно-диспетчерську службу затверджується органом (посадовою особою), що її утворив.

Оперативно-диспетчерські служби здійснюють цілодобове чергування відповідних працівників і забезпечують постійну цілодобову готовність до прийняття повідомлень, інформаційну підтримку та взаємодію підрозділів екстреної допомоги населенню під час надання такої допомоги.

4. Підрозділи екстреної допомоги населенню функціонують у системі відповідних центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та призначені для надання екстреної допомоги населенню.

Обов’язки працівників підрозділів екстреної допомоги населенню визначаються відповідними статутами (положеннями) органів, служб і організацій, до складу яких належать такі підрозділи.

Стаття 9. Порядок надання інформації про екстрений виклик

1. Надання інформації про екстрений виклик здійснюється за письмовим зверненням керівників відповідних правоохоронних органів, а також заяви особи, яка зверталася за допомогою до системи 112, на адресу відповідного підрозділу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту.

2. Інформація про екстрений виклик надається у письмовому вигляді протягом п’яти днів з дня отримання звернення про надання інформації. У разі потреби може надаватись аудіозапис екстреного виклику. В окремих випадках строк подання інформації про екстрений виклик може бути змінено.

Стаття 10. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення Системи 112

Фінансування Системи 112 здійснюється за рахунок державного, місцевих бюджетів та інших джерел.

Матеріально-технічне забезпечення Системи 112 здійснюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, організаціями, до сфери управління яких належать відповідні підрозділи екстреної допомоги населенню, центр системи 112, оперативно-диспетчерські служби, що безпосередньо забезпечують функціонування Системи 112.

Стаття 11. Відповідальність за порушення цього Закону

Винні у невиконанні або несумлінному виконанні цього Закону та законодавства в питаннях надання екстреної допомоги населенню несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім підпункту “2)” пункту 4 цього розділу, якій набирає чинності через рік з дня набрання чинності цим Законом.

2. У Законі України “Про правові засади цивільного захисту” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 39, ст. 488):

статтю 5 після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:

“забезпечення функціонування системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112”.

У зв’язку з цим абзац дев’ятий вважати абзацом десятим.

3. У частині другій статті 34 Закону України “Про пожежну безпеку” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 5, ст. 21) цифри “01” замінити словами “який визначається Законом України “Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112”.

4. У статті 39 Закону України “Про телекомунікації” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 12, ст. 155; 2004 р., № 48, ст. 526; 2006 р., № 14, ст. 116, 2006 р., № 30, ст. 258; 2010 р., № 10, ст. 105, № 37, ст. 496):

1) пункт 2 частини першої після слів “аварійних служб газу” доповнити словами “, системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112”;

2) доповнити частину першу новим пунктом 19 такого змісту:

“19) надавати щороку до системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 електронну базу даних кінцевого абонентного обладнання фіксованого зв’язку із зазначенням номера та адреси його встановлення. Під час здійснення екстреного виклику в реальному часі забезпечити технічну можливість передавання реального номера абонентської лінії чи номера кінцевого абонентського обладнання фіксованого зв’язку або номера та географічного місцезнаходження кінцевого абонентського обладнання рухомого (мобільного) зв’язку”.

У зв‘язку з цим пункт 19 вважати пунктом 20;

3) абзац перший частини другої після цифри “17” доповнити цифрою “19”.

5. Частину першу статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2, ст. 15; Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 10, ст. 79; 2001 р., № 34–35) доповнити новою частиною такого змісту:

“Повідомлення про вчинені або підготовлені злочини чи інші правопорушення зобов’язаний також приймати оператор центру системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 з подальшим їх перенаправленням за належністю для прийняття відповідних рішень.”

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

6. Кабінету Міністрів України підготувати та подати у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів.

За матеріалами: www.mns.gov.ua