Проект наказу МОЗ України «Про Порядок моніторингу реформування системи охорони здоров’я»

ПОВІДОМЛЕННЯ

Для публічного обговорення пропонуються наступні документи:

• проект Порядку моніторингу реформування сфери охорони здоров’я, проект розроблений відповідно до доручення Адміністрації Президента України від 30.03.2011 № 03-01/1021 на виконання Протокольного рішення щодо експерименту з реформування системи охорони здоров’я;
• пояснювальна записка до проекту наказу МОЗ України «Про Порядок моніторингу реформування системи охорони здоров’я»;
• аналіз регуляторного впливу до проекту наказу МОЗ України «Про Порядок моніторингу реформування системи охорони здоров’я».

Пропозиції та зауваження до вищезазначеного проекту просимо надсилати на адресу Департаменту управління та контролю якості медичних послуг МОЗ України:

01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7, e-mail: [email protected].

Відповідальна особа — начальник відділу управління якістю та стандартизації медичної допомоги Островерхова Марина Миколаївна тел. 200-08-12

Пояснювальна записка

до проекту наказу МОЗ України «Про Порядок моніторингу реформування системи охорони здоров’я»

– Обґрунтування необхідності прийняття акту

Проект наказу «Про Порядок моніторингу реформування системи охорони здоров’я» розроблений з метою реалізації Указу Президента України від 27 квітня 2011 року № 504/2011 «Про Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»», Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві».

– Мета і шляхи її досягнення

Основною метою прийняття акта є забезпечення оперативного і достовірного інформування МОЗ та вищестоячих організацій про хід реформи системи охорони здоров’я, відстеження ефективності заходів, а також здійснення в разі необхідності відповідного корегування.

Шляхи досягнення цієї мети є визначення функцій та організації взаємодії МОЗ, ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України», НДІ — Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи, ДП «Державний експертний центр МОЗ України», закладів охорони здоров’я для отримання вчасної достовірної інформації про хід реформування системи охорони здоров’я, оцінка ефективності проведених заходів та, при необхідності, планування та вживання корегуючих заходів.

– Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти:

1. Закон України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві».

2. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 року N 2801-XII зі змінами та доповненнями.

3. Указ Президента від 24.07.2000 №918/2000 «Про Положення про Міністерство охорони здоров’я України».

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. N 1542 «Про затвердження Положення про Міністерство охорони здоров’я України».

5. Указ Президента України від 27 квітня 2011 року № 504/2011 «Про Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»», Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві».

Реалізація зазначеного проекту наказу не передбачає внесення змін до чинних актів або визнання актів такими, що втратили чинність.

– Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація цього проекту наказу не потребує додаткових асигнувань з державного бюджету та інших витрат.

– Позиція заінтересованих органів

Проект наказу МОЗ України потребує погодження Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва; Міністерства юстиції України, Федерації профспілок України, Федерації роботодавців України, Всеукраїнської асоціації роботодавців, Спілки підприємців малих, середніх та приватизованих підприємств України, Спілки орендарів і підприємців України.

– Регіональний аспект

Проект наказу не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

– Запобігання корупції

У проекті наказу відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень

– Громадське обговорення

Проект регуляторного акта розміщено 10.07.2011 року на офіційному сайті МОЗ України (розділ «Громадянам», підрозділ «Громадське обговорення»). Станом на …… пропозиції та зауваження громадськості не надійшло.

– Позиція соціальних партнерів

Проект наказу не стосується соціально-трудової сфери, проте лист до уповноважених представників від всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців направлено

– Прогноз результатів

Прийняття регуляторного акта надасть можливість належного виконання Указу Президента України від 27 квітня 2011 року № 504/2011 «Про Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»», Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві».

Це призведе до захисту інтересів споживача (пацієнта) на основі стабільного забезпечення відповідного рівня якості медичної допомоги та сприятиме розвитку добросовісної конкуренції на ринку медичних послуг.

Критеріями оцінки ефективності будуть динамічні зміни визначених індикаторів для моніторингу, їх наближення до рівнів, визначених планом заходів з реформування системи охорони здоров’я.

Заступник Міністра

«___» ____________ 2011 р.

Аналіз регуляторного впливу до проекту наказу МОЗ України «Про Порядок моніторингу реформування системи охорони здоров’я»

Підстава для розроблення

Підставою для розроблення є реалізація Указу Президента України від 27 квітня 2011 року № 504/2011 «Про Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»», Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві».

Визначення проблеми яку передбачено розв’язати шляхом державного регулювання

Опис проблеми:

Стан системи охорони здоров’я в Україні визнано таким, що потребує суттєвої перебудови з метою приведення у відповідність до вимог часу, споживачів та професіоналів. Однією з найактуальніших проблем є поліпшення якості медичної допомоги, удосконалення видів закладів медичної допомоги, впровадження нових форм організації медичної допомоги та раціональне використання матеріально-технічних та фінансових ресурсів з метою забезпечення обґрунтованих потреб пацієнтів, а також належної безпеки як пацієнтів, так і медичних працівників.

На теперішній час чинним законодавством не визначено функції та перелік установ, які залучаються до моніторингу реформування, перелік індикаторів, джерела та обіг інформації щодо ходу реформування в системі охорони здоров’я.

Цілі державного регулювання

Реформування медичної допомоги передбачає зміни законодавчої сфери в охороні здоров’я з відповідними змінами щодо взаємодії закладів охорони здоров’я, фінансування, створення нових видів закладів охорони здоров’я з перерозподілом завдань і функцій в сфері медичної допомоги населенню. Також передбачається створення та впровадження нової системи оцінки.

Визначення та оцінка всіх прийнятних альтернативних способів досягнення зазначених цілей, наведення аргументів щодо переваги обраного способу.

1. Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін

Відсутність регулювання цього питання за допомогою чинного законодавства.

2. Внесення змін до існуючих регуляторних актів

Внесення відповідних змін до чинного законодавства призведе до значного збільшення часових та трудових витрат з боку державних органів.

3. Прийняття цього регуляторного акта

Обґрунтування необхідності державного регулювання

Цей регуляторний акт відповідає потребам у розв’язанні визначеної проблеми та принципам державної регуляторної політики. У ньому чітко встановлено:

• Перелік та функції установ, які залучаються до моніторингу реформування в системі охорони здоров’я;
• Перелік індикаторів для моніторингу реформування в системі охорони здоров’я;
• Порядок моніторингу реформування в системі охорони здоров’я;
• Джерела та обіг інформації щодо ходу реформування в системі охорони здоров’я.

Затвердження такого регуляторного акта забезпечить поступове досягнення встановлених цілей, починаючи з дня його прийняття.

Механізм та заходи, що пропонуються для розв’язання проблеми

– Проектом цього регуляторного акта передбачено затвердження функції та перелік установ, які залучаються до моніторингу реформування, перелік індикаторів, джерела та обіг інформації щодо ходу реформування в системі охорони здоров’я.

Можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акту

Оцінка впливу зовнішніх факторів на дію акта з визначенням та порівнянням позитивних і негативних обставин, які можуть впливати на виконання вимог акта

Зовнішні фактори, які можуть впливати на виконання вимог акта відсутні.

Оцінка можливості впровадження та виконання вимог акта органами державної влади і органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами

Впровадження та виконання вимог акта не передбачає фінансування з Державного бюджету України та інших бюджетів і має позитивний соціально-економічний ефект.

Характеристика механізму можливої шкоди у разі настання очікуваних наслідків дії акта

Затвердження проекту наказу МОЗ «Про Порядок моніторингу реформування системи охорони здоров’я» не передбачає нанесення шкоди, а спрямовані на позитивне розв’язання проблеми, яке дає можливість створення єдиної системи управління контролю якості медичної допомоги.

Очікувані результати від прийняття регуляторного акта

Запланований акт матиме соціально — економічний ефект.

Сфери впливу	Вигоди	Витрати
Інтереси Держави	– підвищення якості медичної допомоги; — отримання своєчасної достовірної інформації про хід реформування системи охорони здоров’я;	відсутні
Інтереси суб’єктів господарювання	– отримання достовірної інформації про витрати матеріальних та фінансових ресурсів на надання медичної допомоги;	відсутні
Інтереси громадян	– передбачить захист інтересів споживача (пацієнта) на основі стабільного забезпечення відповідного рівня якості медичної допомоги; — створить умови для реалізації прав громадян на доступність та якість медичних послуг в закладах охорони здоров’я усіх форм власності	відсутні

Показники результативності регуляторного акту

Найменування показника	Розмір показника
Кількість суб’єктів господарювання на яких поширюватиметься дія акта	Близько 15000 суб’єктів
Розмір часу, що витрачатиметься суб’єктами господарювання, на виконання вимог акту
Доходи до державного та місцевого бюджетів і державних цільових фондів пов’язаних з дією цього акту	Відсутні
Рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень акта	Високий проект розміщено на офіційному сайті МОЗ України, після прийняття наказ буде розміщений на офіційному сайті МОЗ України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, у нормативно-правовій базі «Ліга», на інформаційних стендах в МОЗ України; буде доведено до керівників територіальних органів охорони здоров’я.

Періодичність здійснення державного контролю та нагляду за додержанням вимог акта

Щорічно Головна акредитаційна комісія МОЗ України готує звіт про виконання річних планів (квартальних планів) за суб’єктами господарювання за попередній рік і оприлюднює його в мережі Інтернет.

Відстеження результативності регуляторного акта

Відстеження показників результативності буде здійснюватися за індикаторами моніторингу МОЗ України.

Види та строки відстеження результативності акта

Вид відстеження	Строк	Вид даних
Базове	до набрання чинності	статистичні дані
Повторне	через 6 місяців після набрання чинності	показники результативності
Періодичне	кожні 6 місяців починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.	показники результативності

Заступник Міністра

Проект

ПОРЯДОК
моніторингу реформування сфери охорони здоров’я

1. Загальні положення

1.1. Цей Порядок встановлює основні вимоги щодо проведення моніторингу реформування сфери охорони здоров’я (далі — Порядок), уніфікує принципи організації та механізми здійснення моніторингу індикаторів реформування.

1.2. Застосування Порядку є обов’язковим для закладів та установ охорони здоров’я незалежно від їх форм власності та відомчого підпорядкування.

1.3. Моніторинг результативності реформи охорони здоров’я є періодичний процес збору інформації з метою визначення того, наскільки ефективно реалізуються програми надання медичної допомоги на різних рівнях, які при цьому відбуваються зміни і які витрати пов’язані із зазначеними процесами. Моніторинг проводиться періодично (щомісяця, щокварталу або щорічно) із застосуванням автоматизованої інформаційно-аналітичної системи МОЗ України на всіх рівнях (галузі охорони здоров‘я, служби з надання медичної допомоги за профілями медичної практики, регіональний, закладу охорони здоров’я та нозологічної форми) з подальшим аналізом отриманих даних та управлінським реагуванням, що має на меті наближення реальних результатів медичної діяльності до еталонних значень, визначених планом реформування сфери охорони здоров’я.

Метою здійснення моніторингу реформування сфери охорони здоров’я — є спостереження реалізації прав пацієнтів на одержання гарантованого державою рівня медичної допомоги відповідно до стандартів медичної допомоги, використання кадрових і матеріально-технічних ресурсів охорони здоров’я. Це дозволить керуючим органам удосконалювати процес планування стратегічних рішень і коригувати проведену політику в разі виникнення помилок, різних обмежень і т.п.

Завдання моніторингу полягає у відстеженні змін, які відбуваються в ресурсах, процесі і кінцевих результатах, за допомогою ведення індикаторів, створення системи регулярної звітності, а також проведення досліджень серед постачальників та одержувачів медичних послуг.

1.4. Перелік індикаторів для моніторингу визначає Міністерство охорони здоров’я України.

1.5. Результати моніторингу необхідні для прийняття управлінських рішень у сфері охорони здоров’я. Заходи, які показали свою результативність, можуть відтворюватися в рамках нових медичних програм, а заходи, які не призвели до позитивних результатів, можуть бути в майбутньому переглянуті.

2. Компоненти моніторингу реформи в охороні здоров’я:

• логічна схема, яка містить формулювання цілей і завдань і зв’язує між собою основні компоненти програми;
• індикатори, які визначають вимірювані показники;
• методологія збору та аналізу даних.

3. Алгоритм моніторингу:

Крок 1. Ідентифікація «спільних організаторів» моніторингу

«Спільними організаторами» системи моніторингу можуть виступати організації та приватні особи, які зможуть здійснювати збір і обробку даних або найбільше потребують даних моніторингу медичних послуг.

Крок 2. Визначення цілей системи

Чітко визначити цілі за допомогою системи моніторингу, відповівши на наступні питання:

Навіщо необхідна система моніторингу реформи охорони здоров’я?

Можливі такі відповіді:

• для поліпшення системи надання медичних послуг;
• для поліпшення якості медичних послуг;
• для визначення тих сфер, де найбільш необхідне втручання;
• для визначення тих сфер, де можна було б знизити витрати на охорону здоров’я, забезпечивши профілактику захворювань;
• для забезпечення даних, які важливі при прийнятті управлінських рішень (наприклад, як розподілити обмежені ресурси, щоб отримати найкращі результати);
• для контролю та оцінки ефективності медичних програм.

Крок 3. Визначення «ключових індикаторів»

Після того як визначені цілі і завдання моніторингу, необхідно визначити індикатори для виміру ступеня досягнення поставлених цілей. Індикатори служать для вимірювання окремих складових логічної схеми моніторингу.

У широкому сенсі індикатори можуть використовуватися для моніторингу наступних елементів:

• зміни з плином часу (наприклад, динаміки обсягів споживання медичної допомоги);
• відмінності між підгрупами генеральної сукупності (наприклад, дитяча захворюваність в порівнянні з захворюваністю дорослих);
• характеристик груп населення та медичних установ (наприклад, наявність певного обладнання або відсоток цільової аудиторії, що отримала певні послуги);
• відмінності між окремими установами (наприклад, надання певних видів медичних послуг в двох клініках);
• ступеня досягнення поставлених цілей (наприклад, дійсне число пацієнтів, які отримали певну послугу у співвідношенні з запланованим).

Крок 4. Визначення джерел даних

• Джерело даних
• Якість і надійність даних
• Системи запису і обробки даних (ручні або електронні)
• Можливість модифікації даних

Крок 5. Оцінка доступних ресурсів

Необхідно розглянути ресурси, які вже є, або ті, які необхідно отримати. Вони можуть включати:

• співробітників, достатньо кваліфікованих для того, щоб заповнювати необхідні форми і (або), обробляти дані і складати звіти;
• обладнання та підручні матеріали (наприклад, комп’ютери (наявні або доступні), надійне джерело електрики для роботи комп’ютерів, бланки, електронні носії інформації).

Крок 6. Інформування та залучення учасників моніторингу

Наступним кроком є інформування та залучення всіх організацій, які були визначені як можливі учасники системи моніторингу. Необхідно переконати учасників в тому, що моніторинг буде для них корисний, і забезпечити їх участь у ньому.

Крок 7. Визначення інструментів збору даних

Це можуть бути різні соціологічні методи: аналіз документів, пряме спостереження, проведення інтерв’ю, фокус-груп, анкетних опитувань і т.п. Для кожного обраного методу необхідно підготувати робочий матеріал, зазначити, що вибір методу збору даних і застосовуваних інструментів залежить від наявних ресурсів, тимчасових рамок і вимог до одержуваної інформації. Також важливо визначити, які показники звітності медичних установ можуть використовуватися для подальших досліджень.

Крок 8. Збір даних

При зборі даних необхідно мати на увазі, що важливість даних повинна порівнюватися з вартістю їх отримання. Слід визначити, хто буде збирати дані і де це буде відбуватися.

Крок 9. Обробка даних

Системи обробки даних можуть бути ручними або електронними. Електронні методи обробки даних мають безліч очевидних переваг.

Яким би не був метод обробки даних, електронним або ручним, важливо, щоб при зберіганні даних та процедуру обробки зберігався принцип конфіденційності особистої інформації, наданої пацієнтами.

Крок 10. Аналіз даних. Розробка і надсилання звітів.

Наступним кроком є складання основних звітів системи моніторингу, для яких встановлюється певна частота написання і розсилки. Ці основні звіти є засобом передачі результатів моніторингу всім зацікавленим особам. Звіт повинен складатися і поширюватися принаймні щоквартально. Однак при прийнятті рішення про розробку звітів і частоті їх написання повинні враховуватися потреби всіх учасників моніторингу.

Якщо використовуються електронні засоби обробки даних, написання базових звітів повинно бути автоматичним і швидким. Якщо всі учасники мають доступ до комп’ютерів і вихід в Інтернет (або у внутрішню локальну мережу), то є можливість відсилати і отримувати найсвіжішу інформацію.

Крок 11. Підготовка персоналу та активізація системи

Проведення підготовки персоналу для роботи з джерелом інформації та внесення її до системи обробки даних. Активізація роботи системи отримання, обміну та аналізу інформації.

Крок 12. Моніторинг та оцінка. Прийняття управлінських рішень.

Після закінчення шести місяців роботи системи повинна бути проведена детальна оцінка для визначення ступеня досягнення поставлених цілей, а саме:

• здатності системи визначати всі випадки, що потрапляють в рамки системи моніторингу, достовірно реєструвати та класифікувати дані по кожному випадку;
• достовірності та якості звітів (тобто чи завжди достовірно в звітах визначено випадки захворюваності, чи не було пропущених випадків);
• зручності використання та системи обробки даних (тобто наскільки системні процедури доступні для розуміння; наскільки легко отримувати інформацію від опитуваних громадян);
• відповідності та корисності даних, що продукуються системою, для кінцевих користувачів.

4. Шляхи отримання, обміну та аналізу інформації при проведенні моніторингу реформування сфери охорони здоров’я

4.1. Заклади охорони здоров’я щомісячно надають інформацію в електронному вигляді до МОЗ України.

4.2. МОЗ України спільно з Українським центром наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи контролюють обсяг та строки надходження інформації, здійснюють узагальнення, виявлення дублювання та попередній аналіз.

4.3. МОЗ надає отриману інформацію для поглибленого аналізу в ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України» та ДП «Державний експертний центр МОЗ України».

4.4. За результатами аналізу ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України» та ДП «Державний експертний центр МОЗ України» надають МОЗ рекомендації щодо прийняття управлінських рішень стосовно моніторингу реформування сфери охорони здоров’я.

5. Оцінка результативності медичної реформи

5.1. Перш ніж запроваджувати систему моніторингу для оцінки реформування послуг охорони здоров’я, необхідно визначити цілі і завдання, які повинні бути вирішені в ході моніторингу, а також набір індикаторів, що свідчать про ступінь вирішення поставлених завдань.

5.2. У застосуванні до результативності в охороні здоров’я оцінку можна визначити як набір заходів, спрямованих на визначення кількісного та якісного результату. Таким чином, оцінка передбачає встановлення взаємозв’язку між кінцевими або проміжними результатами і зробленими заходами.

5.3. Основні фази оцінки результативності медичної реформи:

• оцінка процесу
• оцінка результату
• оцінка впливу

В.о. директора Департаменту управління
та контролю якості медичних послуг
О.В. Худошина