24 квітня 2019 р. Рахункова палата України оприлюднила на своєму офіційному сайті рекомендації Міністерству охорони здоров’я (МОЗ) України удосконалити процедуру закупівлі ліків для своєчасного доступу до них пацієнтів. У результатах проведеного аудиту наголошено, що МОЗ України, витративши у 2017–2018 рр. 11,9 млрд грн. на закупівлю ліків та медичних виробів із залученням міжнародних спеціалізованих організацій, не забезпечило своєчасного доступу до них всіх пацієнтів, а відтак — основного очікуваного результату від зміни системи централізованих закупівель суспільство досі не отримало.
Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2017–2018 рр. МОЗ України для здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру». Відповідальний за проведення аудиту — член Рахункової палати Василь Невідомий.
Метою проведеного аудиту стала оцінка стану досягнення основного завдання нової системи централізованих закупівель — забезпечення своєчасного доступу громадян до ліків та медичних виробів відповідно до їх актуальних потреб, оскільки ця система закупівель працює вже повних чотири роки. Варто наголосити, що фактично в рамках аудиту визначено, що «економність бюджетних витрат на придбання лікарських засобів і медичних виробів за цінами, які значно нижчі в порівнянні із цінами закупівель, які до 2015 р. здійснювало безпосередньо Міністерство, безперечна».
Також у звіті зазначено, що з 2017 р. по лютий 2019 р. міжнародними спеціалізованими організаціями поставлено лікарських засобів, вакцин і медичних виробів за кошти державного бюджету 2015 р. на суму 92,9 млн грн. (4,2% від обсягу коштів, перерахованих цим організаціям), 2016 р. — на суму 3,35 млрд грн. (85%), за кошти 2017 р. — 5,05 млрд грн. (84%) і за кошти 2018 р. — лише 1,34 млрд грн. (22,6%). Станом на 01.02.2019 р. за кошти державного бюджету 2018 р. взагалі не розпочато поставок лікарських засобів, вакцин і медичних виробів за 16 із 40 напрямів закупівель, зокрема для лікування дітей з онкологічними та онкогематологічними захворюваннями і хронічним вірусним гепатитом, дорослих із онкогематологічними захворюваннями та вкрай актуальних засобів імунопрофілактики захворювань з високим рівнем смертності.
Як зазначено у звіті, МОЗ України не забезпечило справедливого пропорційного розподілу виділених з державного бюджету на визначені цілі коштів відповідно до актуальних потреб пацієнтів. Зокрема, потреба у лікуванні дорослих з онкологічними захворюваннями у в 2017 р. була профінансована на рівні 26,9%, а у 2018 р. — 67,2%; дитячої онкології — 68,6 та 75,2% відповідно; хворих із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями — відповідно на рівні 31,7 та 56,6%. Водночас саме ці захворювання посідають провідне місце серед хвороб з високим рівнем смертності.
Фактичний профінансований рівень покриття потреби пацієнтів у 2017 р.:
- за 13 напрямами — від 3,6 до 36%;
- за 9 напрямами — від 43 до 60%;
- за 4 напрямами — від 70 до 85%;
- за 13 напрямами — від 91 до 101%;
- за 1 напрямом — до 121%.
Фактичний профінансований рівень покриття потреби пацієнтів у 2018 р.:
- за 9 напрямами — від 0,3 до 37%;
- за 3 напрямами — від 42 до 57%;
- за 10 напрямами — від 67 до 76%;
- за 4 напрямами — від 87 до 90%;
- за 10 напрямами — від 93 до 101%;
- за 4 напрямами — понад 101%.
За інформацією Рахункової палати, профільне міністерство не змінило систему формування переліку лікарських засобів, вакцин і медичних виробів для оперативного та своєчасного його визначення відповідно до потреб громадян. Необхідна інформація надавалася міжнародним спеціалізованим організаціям несвоєчасно, що відтерміновувало закупівлю матеріальних цінностей.
Безгосподарність та безконтрольність з боку МОЗ України призвели до порушення умов договорів, укладених з міжнародними спеціалізованими організаціями, наголошено в результатах аудиту. Зокрема, на рахунках відповідних організацій понад встановлений договорами термін містилися кошти державного бюджету 2015–2017 рр. у загальній сумі 344,2 млн грн., які мали бути повернені до бюджету і використані на актуальні потреби громадян. Уже в період проведення аудиту та під час підготовки аудиторського звіту трьома організаціями повернуто на рахунок МОЗ України кошти державного бюджету 2015–2016 рр. у сумі 114,7 млн грн. та 300,2 тис. дол. США.
Встановлено порушення та управлінські прорахунки МОЗ України і при використанні лікарських засобів, вакцин та медичних виробів, закуплених за кошти державного бюджету 2016–2017 рр. Так, прийнявши від міжнародної спеціалізованої організації ліки для дітей і дорослих з онкологічними захворюваннями та дітей із хронічними вірусними гепатитами на суму 59,7 млн грн. з термінами придатності меншими, ніж визначено в договорах, МОЗ України, з порушенням умов договорів, не отримало від міжнародної організації підтвердження їх заміни у разі невикористання до завершення терміну придатності.
Аналогічно, МОЗ України прийнято ліки і медичні вироби для лікування дорослих із хронічними вірусними гепатитами, серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями та вакцину для профілактики сказу на суму 58 млн грн. Проте гарантії щодо їх заміни у разі невикористання до завершення терміну придатності міжнародними організаціями не надавалися через відсутність відповідних вимог в умовах цих угод. У результаті на сьогодні сформувалися ризики завдання збитків державі внаслідок втрати вказаних ліків і медичних виробів, які через закінчення терміну придатності не будуть використані, зазначено у звіті.
Виявлено, що МОЗ України не здійснювало і моніторинг рівня забезпеченості потреби регіонів України у ліках, вакцинах і медичних виробах. Як результат, у закладах охорони здоров’я, на складах державних підприємств реєструються в залишках ліки, вакцини та медичні вироби на суму 44 млн грн., які від 2 до 15 міс від дати отримання не використовуються. Крім того, з причини відмови пацієнтів з трансплантованими органами від прийому препаратів і їх наявності в обсязі, який перевищує потребу, не використовуються лікарські засоби на суму 3,9 млн грн. Термін їх придатності збігає. Отже, створено ризик завдання шкоди державі, вважають аудитори.
Через закінчення терміну придатності загалом не використано ліки, вакцини і медичні вироби за 12 напрямами закупівель на загальну суму 6,75 млн грн., які були придбані коштом державного бюджету 2015–2017 рр. З них уже утилізовано майже на 1 млн грн. Фактично державі завдано істотної шкоди, а пацієнти не отримали необхідного лікування. Зазначені факти містять ознаки кримінальних правопорушень і потребують правової оцінки правоохоронними органами.
Аудитом встановлено, що, за погодженням МОЗ України, коштом державного бюджету 2016–2017 рр. для лікування дітей онкологічного профілю закуплено відповідно 17 і 18 найменувань ліків (off-label) на загальну суму 47 млн грн. При цьому в інструкціях для медичного застосування цих ліків є обмеження щодо їх використання для дітей. Виходячи із зазначеного, Рахункова палата рекомендує МОЗ України розробити нормативний акт, який врегулює питання призначення та критерії використання таких ліків для дітей.
У свою чергу, 3 квітня 2019 р. МОЗ України на своєму офіційному сайті опублікувало спростування поданої інформації, наголосивши на її неправдивості та маніпулятивності. За інформацією профільного міністерства, сумніви щодо достовірності інформації Рахункової палати викликає вже той факт, що в офіційному повідомленні відомство суперечить своїм же твердженням:
- Зокрема, у публікації йдеться про те, що «економність бюджетних витрат на придбання лікарських засобів і медичних виробів за цінами, які значно нижчі в порівнянні із цінами закупівель, які до 2015 р. здійснювало безпосередньо міністерство, безперечна». У той же час Рахункова палата стверджує, що «основного очікуваного результату від зміни системи централізованих закупівель суспільство досі не отримало».
Закупівлі ліків за нижчими цінами — один з ключових факторів підвищення рівня забезпеченості безоплатним лікуванням за кошти держбюджету, вважають у МОЗ України і наводять лише кілька прикладів результатів підвищення ефективності централізованих закупівель, що вже відчули тисячі пацієнтів по всій Україні.
Значну частину ліків тяжкохворі українці отримують безоплатно: щороку МОЗ України закуповує лікарські засоби та медичні вироби за кошти Державного бюджету. З 2015 р. державні закупівлі МОЗ України проводяться через міжнародні організації. Прозорий процес закупівель дозволяє заощаджувати до 40% бюджетних коштів і купувати ще більше необхідних ліків.
Більше коштів і більше ліків
У Державному бюджеті на 2019 р. на закупівлі передбачено 6,6 млрд грн. за 40 напрямами. Це більше, ніж бюджет на закупівлі у попередні роки (5,9 млрд грн.). На ці кошти Україна закупить близько 1300 найменувань препаратів та медичних виробів. Завдяки державним закупівлям через міжнародні організації в Україні з’явилося 76 нових препаратів — вони зареєстровані і доступні для громадян.
Також у МОЗ України зазначають, що державні закупівлі через міжнародні організації дозволили закуповувати ті самі ліки значно дешевше, а на заощаджені кошти купувати ліки додатково. За оцінкою Рахункової палати, міжнародні організації зекономили до 40% бюджету на ліки, а деякі препарати закуповувалися у 26 разів дешевше, ніж це робило МОЗ України до 2015 р. П’ятий рік поспіль для України здійснюють закупівлі ліків Програма розвитку ООН (ПРООН), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Crown Agents.
Сьогодні Україна повністю забезпечена вакцинами за Календарем профілактичних щеплень
10 видів вакцин від 10 небезпечних хвороб, які діти і дорослі мають отримувати за Календарем профілактичних щеплень, є в усіх областях України. Такі показники — вперше за останні роки. Причини: пріоритет держави щодо захисту громадян від небезпечних хвороб, прозорий процес закупівлі і авторитетні партнери. Вакцини для України закуповує ЮНІСЕФ — лише якісні і ефективні, які давно і широко використовуються у світі і мають гарантію якості. Якщо порівнювати закупівлі до запровадження процесу через міжнародну організацію, то маємо заощаджені кошти і внаслідок цього — більше вакцин, вважають у Міністерстві. Наприклад, вакцину від поліомієліту Імовакс зараз ЮНІСЕФ закуповує напряму у виробника у 8 разів дешевше, ніж у 2014 р. купувала Україна.
Стенти — безоплатно всім пацієнтам з інфарктом у критичному стані
Нині держава забезпечує безоплатне стентування для всіх пацієнтів з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST, які потребують негайної допомоги. Завдяки цьому та з розвитком мережі реперфузійних центрів показник летальності внаслідок інфаркту міокарда є втричі нижчим, ніж середній показник в цілому по Україні (4,7% проти 12,3% відповідно). Перший прорив у забезпеченні стався у 2016 р., коли компанія Crown Agents за ті ж кошти змогла закупити втричі більше стентів у 2016 р., ніж це робило МОЗ України до запровадження закупівель через міжнародні організації. Це ще один факт, коли великий гравець без корупційних складових може економити державні кошти, а результат відчутний кожному пацієнту, який потребує невідкладної допомоги.
На 90% препаратів для онкохворих нижчі ціни — значно більше ліків для онкохворих
90% препаратів для дорослих з онкологічною патологією сьогодні закуповують дешевше, ніж у 2014 р. Так, наприклад, у випадку з препаратами бікалутаміду та доцетакселу ціну вдалося знизити у 19 та 6 разів відповідно.
Цього року МОЗ України планує покрити 100% потреби за напрямами онкології. Це стало можливим завдяки заощадженим державним коштам, ефективним міжнародним закупівлям, що дозволило здійснити додаткову закупівлю ліків на суму в 900 млн грн. Крім того, цьогоріч ПРООН вдалося розширити конкуренцію під час закупівель онкопрепаратів і забезпечити повне покриття потреби.
Усі пацієнти з раком крові отримують необхідні препарати
Прямі контракти та відкриті тендери дозволяють ефективно закуповувати ліки. Наприклад, у 2017 р. ПРООН закупила у 6 разів більше нілотинібу, ніж закуповувало МОЗ України у 2014 р. А препарат іматинібу для пацієнтів із хронічним мієлоїдним лейкозом — у 67 разів дешевше, ніж це робило Міністерство до впровадження міжнародних закупівель. Це дозволило на 100% покрити потребу за цими препаратами.
Безоплатні ліки для всіх пацієнтів з туберкульозом і ВІЛ
Завдяки ефективності державних закупівель для деяких напрямів закупівель вдається повністю покривати потребу, тобто забезпечувати медичні заклади тією кількістю препаратів, яку вони заявляють. Цього року на 100% МОЗ України планує покрити потребу за такими напрямами, як туберкульоз, антиретровірусна терапія, скринінг, дитяча онкологія, низка орфанних захворювань та ін.
Вперше — безоплатні ліки для дорослих з ювенільним ревматоїдним артритом та первинним імунодефіцитом
Експерти МОЗ України у співпраці з пацієнтськими організаціями розширили вікові групи пацієнтів із вродженими імунодефіцитами та ювенільним ревматоїдним артритом. Безоплатні ліки вже цього року стануть доступні не лише для дітей, а й для дорослих. Вперше МОЗ України централізовано за кошти державного бюджету закупить необхідне лікування для таких пацієнтів віком старше 18 років.
«Кришталеві діти» будуть забезпечені протезами
У 2020 р. Україна закуповуватиме життєво необхідні протези для дітей із вродженим недосконалим остеогенезом («кришталеві діти»). Завдяки оптимізації напряму експертам вдалося знайти можливість зробити це без залучення додаткового фінансування.
Централізовані закупівлі ефективніші, ніж регіональні
Наприклад, у 2017 р. ПРООН закуповувала летрозол по 0,1 дол. за таблетку (у загальній кількості закупили понад 100 тис. таблеток), тобто майже у 6 разів дешевше, ніж комунальний заклад «Клінічний онкологічний диспансер ДОР» (0,57 дол. за таблетку, а загалом 4500 таблеток).
Препарат гемцитабіну (1000 мг) ПРООН купує за 12,93 дол. за флакон, при цьому у 2018 р. Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» купив цей препарат аналогічної торгової марки за 54,47 дол., тобто більше ніж у 4 рази дорожче за ПРООН. Лікарський засіб цисплатин (50 мг) Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» купив у 2018 р. за ціною 16,16 дол., що у 3 рази дорожче за ціну ПРООН.
Завчасне планування
Торік МОЗ України вперше до Нового року затвердило всі (40) програми номенклатури закупівель на 2019 р. Це означає, що закупівлі розпочалися раніше, а ліки швидше будуть закуплені і доставлені в лікарні. Серед напрямів державних закупівель — дитяча та доросла онкологія, ліки для пацієнтів з орфанними захворюваннями, забезпечення лікування хворих на ВІЛ/СНІД, туберкульоз, гепатити тощо.
Доказові ліки
Минулого року на базі МОЗ України було створено робочу групу з перегляду номенклатури, до якої увійшли лікарі та експерти фармакоекономічного спрямування. Використовуючи в тому числі підходи оцінки медичних технологій (health technology assessment), вдалося переглянути номенклатуру (список лікарських засобів та медичних виробів, що закуповуються в рамках державної програми) щодо відповідності міжнародним клінічним протоколам/настановам, а також оцінити економічну доцільність засобів та доказовість, взаємозамінність тих чи інших номенклатурних позицій.
Окрім того, важливим етапом роботи групи став аналіз номенклатури на предмет наявності дискримінаційних характеристик, які обмежували конкуренцію на торгах. Таким чином, спільними зусиллями експертів-фармакоекономістів та лікарів вдалося досягти вагомих результатів роботи. Наприклад, очікується, що у зв’язку з раціоналізацією номенклатури загальна економія за напрямом дорослої онкології становитиме близько 40,2 млн грн., на які можна буде закупити додаткові обсяги необхідних ліків.
Розробка нових підходів до обчислення потреби в ліках
МОЗ України спільно із Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) розробили методику обчислення потреби у вакцинах у 2018 р., що дозволить раціонально планувати потребу у щепленні та використовувати бюджетні кошти, виділені на закупівлю вакцин. Спираючись на цю позитивну практику, МОЗ України спільно з командою Київської школи економіки розробили методики обчислення потреби додатково для 15 напрямів закупівлі ліків за бюджетні кошти 2019 р.
Переглянуто склад експертів, що супроводжують державні закупівлі
На початку 2019 р. МОЗ України ініціювало формування груп експертів та фахівців із супроводу закупівель лікарських засобів та медичних виробів на основі нових підходів та критеріїв. Завдяки спрощенню всіх процедур, кількість груп вдалося скоротити з 80 до 29, до них увійшли також представники громадських та пацієнтських організацій та ДП «Медичні закупівлі України». За основу для відбору членів груп бралися антикорупційні критерії та підходи. Так, до складу сформованих експертних груп увійшли 83 експерти (лікарі та фахівці), а також 23 представники інститутів громадянського суспільства.
Створено ДП «Медичні закупівлі України» та проведено перші успішні закупівлі за кошти Глобального фонду
У МОЗ України зазначають, що перші результати торгів новоствореного ДП «Медичні закупівлі України» були успішними: до 34% ефективності та зниження цін у порівнянні з регіональними закупівлями. Наприклад, за результатами аукціону на закупівлю ганцикловіру ціна знизилася до 500 грн. за флакон 500 мг, що на 34% дешевше за мінімальну в ProZorro за 2018 р. — 757,56 грн. У ході аукціону на валацикловір отримано ціну нижчу на 23% (6,2 грн. проти 8,07 грн. за 500 мг). А ціни на флуконазол виявилися вдвічі нижчими за минулорічні в ProZorro — 1,3 грн. проти 2,6 грн. за 100 мг.
Нагадаємо, 13 березня 2019 р. відбулися перші аукціони із закупівель, оголошених ДП «Медичні закупівлі України» за кошти Глобального фонду. Більшість аукціонів були успішними: ціни закупівель виявилися значно нижчими за аналогічні в системі ProZorro за 2018 р. Такі низькі ціни стали можливими в тому числі й завдяки агрегації потреби, наголосили в МОЗ України. У майбутньому завдяки діяльності централізованої закупівельної організації та формуванню рамкових угод заклади охорони здоров’я зможуть отримувати аналогічні ціни.
«Запуск закупівель через міжнародні організації дозволив нам у прямому сенсі слова врятувати тисячі пацієнтів в Україні. Адже до того постачання життєво важливих препаратів було під загрозою через недбалість і корупцію. Сьогодні, спираючись на підтримку наших міжнародних партнерів, ми будуємо свою власну компетенцію і спроможність. ДП «Медичні закупівлі України» робить перші впевнені кроки, і успішне завершення аукціонів є яскравим підтвердженням тому», — зазначила Ольга Стефанишина, заступник міністра охорони здоров’я.
«Підвищення ефективності закупівель — це завдання № 1 для ДП «Медичні закупівлі України». Проведення відкритих тендерів — один з перших кроків у цьому напрямку. Надалі нас чекають ще питання логістики, формування е-каталогів, перші рамкові угоди, підвищення професійного рівня закупівель — як на центральному рівні, так і на національному. Але перший камінь в основу вже закладено. Слід зазначити, що завдяки відкритості та проактивній роботі з ринком на закупівлі вийшли безпосередньо виробники лікарських засобів, у тому числі міжнародні, які активно торгувалися та знижували ціни», — підкреслив в.о. генерального директора ДП «Медичні закупівлі України» Віктор Нестуля.
Заступник генерального директора із закупівель ДП «Медичні закупівлі України» Надія Бігун додала, що в 2018 р. середній рівень успішності тендерів в електронній системі закупівель ProZorro становив близько 56,5% (від загальної суми очікуваної вартості). «Ми на перших своїх закупівлях отримали 80,7% успішних тендерів (від загальної суми). Це дуже гарний початок. Ми закликаємо всіх профільних постачальників: сміливо подавайтеся і беріть участь у торгах. У нас все прозоро та відкрито», — зазначила Н. Бігун.
Довідково: ДП «Медичні закупівлі України» засноване на державній власності та належить до сфери управління МОЗ України. Підприємство утворене з метою організації і проведення процедур закупівель лікарських засобів, медичних виробів, допоміжних засобів, інших товарів медичного призначення (медичних товарів), послуг та закупівель за рамковими угодами медичних товарів і послуг в інтересах замовників відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».
Створення ДП «Медичні закупівлі України» є черговим кроком із впровадження оновленої концепції з реформування системи закупівель лікарських засобів та медичних виробів. Відповідно до концепції, забезпечення пацієнтів лікарськими засобами має здійснюватися трьома ключовими способами: через програму реімбурсації, включення вартості ліків та медичних виробів у вартість медичної послуги та шляхом закупівель централізованою закупівельною організацією. Саме за останній напрямок і відповідає новостворене держпідприємство.
Подальший розвиток ДП «Медичні закупівлі України»
Згідно з планами Уряду, ДП «Медичні закупівлі України» згодом має взяти на себе функцію із закупівлі медичних товарів, яку наразі виконують міжнародні організації. Закупівля препаратів для профілактики та лікування опортуністичних інфекцій, що закуповуються за кошти Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, — перший етап інституційного розвитку новоствореного підприємства. У майбутньому ДП «Медичні закупівлі України» також буде допомагати регіонам підвищувати ефективність використання місцевих видатків на закупівлю ліків і медичних виробів.
Ліки в кожній лікарні
МОЗ України з метою забезпечення ефективного використання бюджетних коштів на закупівлю ліків та медичних виробів було забезпечено внесення низки змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 р. № 298 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я».
З метою забезпечення оперативного та мобільного перерозподілу медикаментів, зменшення бюрократичних бар’єрів МОЗ України дерегулювало відносини з перерозподілу лікарських засобів та медичних виробів та забезпечило можливість закладам охорони здоров’я незалежно від регіону та місцезнаходження самостійно здійснювати перерозподіл ліків та медичних виробів.
Крім того, з метою забезпечення ротації лікарських засобів та медичних виробів й продуктивного їх освоєння встановлено, що лікарні мають забезпечити першочергове використання лікарських засобів і медичних виробів з меншим строком придатності.
Також з метою ефективного використання ліків, медичних виробів та вакцин обласні департаменти охорони здоров’я та лікарні зобов’язано у разі прогнозованої неможливості використання лікарських засобів та медичних виробів ініціювати до МОЗ України перерозподіл не менш як за п’ять місяців до завершення строку придатності або коли строк придатності лікарських засобів та медичних виробів становить не менш як 30% загального строку придатності.
Для контролю наявності ліків, медичних виробів і вакцин у закладах охорони здоров’я та областях Уряд зобов’язав департаменти охорони здоров’я розміщувати на власних сайтах інформацію про запас ліків та за яку вартість вони були закуплені незалежно від того, за кошти якого бюджету відбулася закупівля — місцевого чи державного. Така публікація здійснюється також на онлайн-ресурсі eliky.in.ua, що використовується закладами охорони здоров’я всіх областей України та є безпрецедентним прикладом співпраці пацієнтів, лікарень та держави. Це ще один крок до громадського контролю за використанням дороговартісних лікарських засобів та медичних виробів.
Крім того, регіональні департаменти уповноважено здійснювати моніторинг залишків ліків і вакцин у кожному закладі охорони здоров’я області і за потреби оперативно перерозподіляти їх між закладами, координуючи процес доставки ліків безпосередньо до пацієнта на рівні області.
Моніторинг залишків ліків у реальному часі
МОЗ України у партнерстві з Програмою розвитку ООН в Україні ініціювало розробку інформаційно-аналітичної системи обліку залишків e-Stocks. Триває процедура тендеру на обрання розробника системи, а запуск системи очікується на кінець 2019 р. Дана система дозволить у реальному часі кожному моніторити залишки ліків, закуплених за державні кошти в кожній лікарні, яка їх отримує.
- Рахункова палата заявляє про «безгосподарність та безконтрольність з боку МОЗ України», які нібито стали причиною порушення умов договорів і накопичення коштів держбюджету на рахунках міжнародних компаній.
Коли на рахунках міжнародних організацій, залучених Україною до державних закупівель ліків, можуть залишатись кошти? Здебільшого тоді, коли міжнародна організація здійснила закупівлю за меншою ціною, ніж очікувалося, на її рахунках залишаються кошти, які або використовуються для додаткових закупівель, або повертаються до державного бюджету України, наголошують у Міністерстві.
Так, наприклад, Рахунковій палаті під час аудиту було надано копії документів про отримання Держказначейством коштів, які повернулися від ПРООН у рамках виконання угоди щодо закупівлі лікарських засобів та медичних виробів, укладеної за рахунок коштів державного бюджету 2016 р. в розмірі близько 20 млн грн., а також від Crown Agents — у сумі близько 300 тис. дол.
Щодо залишків на рахунках ЮНІСЕФ за бюджет 2016 р., то Уряд, реагуючи на спалах кору, прийняв рішення про додаткові закупівлі вакцин на ці заощаджені кошти. Уже цього року в Україну поставлять додатково близько 780 000 доз вакцин. Тобто заощаджені гроші, які Рахункова палата визначила як неефективне використання бюджетних коштів, дозволили забезпечити захист від кору, краснухи та паротиту для ще близько 780 тис. українських дітей і дорослих під час масштабного спалаху кору.
- Рахункова палата України маніпулює даними про нібито затягування термінів поставок, формуючи враження, що пацієнти начебто не забезпечені ліками вчасно.
Такі твердження є маніпулятивними, вважають у МОЗ України. У більшості випадків графіки постачання узгоджуються з наявними в медичних закладах залишками відповідних ліків або медичних виробів, щоб уникнути додаткових ризиків утворення надлишкових кількостей або псування препаратів. Наприклад, поставки деяких вакцин, придбаних за кошти 2018 р., було відтерміновано у зв’язку з наявністю в регіонах залишків вакцин, придбаних за бюджети минулих років. Щодо напрямів дитячої онкології, дорослої онкології та вірусних гепатитів, станом на 01.04.2019 р. поставки за ними відбуваються.
Крім того, оновлені умови договорів із міжнародними спеціалізованими організаціями також дозволяють контролювати строки тендерних процедур і графіки поставок, що враховуватимуть пріоритетні потреби України в медикаментах та наявні залишки ліків.
У майбутньому система планування постачання та обліку залишків закуплених за державний кошт ліків і медичних виробів буде вдосконалена завдяки запровадженню електронної системи, що в режимі реального часу дозволятиме відстежувати та ефективно розподіляти наявні ліки та медичні вироби між закладами охорони здоров’я, відповідно до їх потреб.
- Зауваження Рахункової палати до закупівлі ліків зі скороченими термінами придатності ставлять під загрозу забезпечення українців лікуванням.
Міністерство погоджує поставку ліків зі скороченими термінами придатності лише в разі нагальної потреби в ліках, коли перед МОЗ України стоїть питання порятунку життя та здоров’я пацієнтів. Середній цикл виробництва лікарських засобів становить близько 4–6 міс. Лише для забезпечення безперервності необхідного лікування українських пацієнтів та уникнення кількамісячного очікування на нововироблені ліки, МОЗ України приймає рішення закуповувати вже готові препарати. Відповідно, термін придатності у них може бути коротшим на кілька місяців.
Наприклад, препарат, у якого загальний термін придатності 18 міс, можна або чекати на його виготовлення ще півроку, або купити вже наявний, у якого залишковий термін придатності — 12 міс. За ефективне використання ліків протягом терміну придатності несуть відповідальність медичні заклади, які приймають ліки на баланс. Лікарні зобов’язані за 5 міс повідомити Міністерство про неможливість використати замовлені ліки до того, як спливе термін придатності. Неможливість закуповувати ліки зі скороченим терміном придатності призведе до виникнення їх дефіциту на місцях та переривання лікування пацієнтів.
Крім того, під час закупівель препаратів зі зменшеними термінами придатності міжнародні організації та виробники гарантують заміну цих ліків у разі їх невикористання до кінця терміну придатності. Наприклад, компанія Crown Agents здійснила заміну 2,8 тис. закуплених коштом 2015 р. таблеток препарату з дитячої онкології метотрексату.
- Рахункова палата кваліфікує як порушення закупівлю окремих найменувань препаратів (off-label) для лікування онкохворих дітей, аргументуючи це тим, що «в інструкціях для медичного застосування цих ліків є обмеження щодо їх використання для дітей».
МОЗ України вже застерігало аудиторів від подібних заяв, оскільки рекомендації не закуповувати такого типу препарати створюють ризики, що сотні онкохворих дітей можуть залишитися без життєво важливих ліків. Лікарські засоби поза зареєстрованими показаннями застосовують у випадках дуже рідкісних форм пухлин (левова частка захворювань саме у дитячій онкології) або тоді, коли немає переконливої реакції на «дозволене» лікування. Більш як половина всіх лікарських засобів не мають специфічного дозування для дітей, що змушує педіатрів-онкологів лікувати «off-label», базуючись на клінічному досвіді. Міжнародний досвід використання препаратів «off-label» охоплює більшість країн ЄС (Франція, Італія, Німеччина) та США.
У затверджених українських протоколах та адаптованих клінічних настановах з онкології та дитячої онкології чи онкогематології теж є рекомендації щодо застосування препаратів «off-label». Застосування препаратів «off-label» у дітей пов’язано з тим, що фармацевтичні компанії не проводили клінічних досліджень саме у цієї категорії пацієнтів. Застосування лікарських засобів поза зареєстрованими показаннями становить 18–60% у дітей молодшого віку та близько 90% — у новонароджених, наголошують у МОЗ України.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua; ac-rada.gov.ua
