Отруєння грибами залежить від характеру вегетації грибів, тому має чітко виражений сезонний характер, як правило, з травня по жовтень, а в теплі роки, до листопада. Важливий фактор, що впливає на частоту випадків отруєння — це погодні умови, від них залежить кількість грибів. Сприятливими для вегетації грибів погодними умовами вважаються дощові дні, що змінюються теплими. У такі періоди активізується збір грибів та їх вживання в їжу, що спричиняє підвищення частоти отруєнь.
Існує багато нібито «перевірених» засобів уникнути отруєння грибами, що передаються із покоління в покоління і можуть зберегти вам життя.
Міф 1. Не збирати грибів, що мають неприємний запах, тому що це ознака отруєних грибів.
Користуючись цим «правилом» грибник може покласти до кошика смертельно отруйну бліду поганку, оскільки в молодому віці вона взагалі не має запаху та пахне, як шампіньйон.
Міф 2. Комахи не їдять отруйних грибів.
Придивившись уважніше, ви побачите, що комахи та слимаки поїдають як їстівні, так і отруйні гриби.
Міф 3. Головка цибулі або часнику, покладена в каструлю разом із грибами, що варяться, потемніє при наявності хоча б одного отруйного гриба.
Насправді потемніння цибулі та часнику виникає під впливом ферментів, що є і в їстівних, і в отруйних грибах.
Міф 4. Замість цибулі кладете в каструлю з грибами срібну ложку. Якщо срібло потемніє — в каструлі є отруйний гриб.
Це також не так, бо потемніння срібла виникає під впливом амінокислот, що мають у своєму складі сірку, яка в тій чи іншій кількості є у всіх грибах.
Міф 5. Алкоголь розчиняє грибну отруту.
Вживання алкогольних напоїв, навпаки, сприяє ураженню печінки та прискорює розвиток симптомів отруєння.
Білки грибів за біологічною цінністю займають проміжне місце між білками тваринних продуктів і зернових злаків. Але організм людини засвоює їх лише на 40–50%. Причиною цього є особливий хімічний склад грибних білків і наявність хітину в оболонках клітин, який не перетравлюється і перешкоджає засвоєнню білків.
Гриби важко перетравлюються, тому їх не рекомендується їсти дітям, вагітним та людям похилого віку. Уникати вживання грибів слід також людям, що мають захворювання органів травлення, нирок, печінки.
Найнебезпечнішим грибом вважається бліда поганка, при отруєнні її токсинами реєструється 99% летальності. При вживанні її в їжу страждають перш за все печінка та нирки, а також уражаються епітелій кишечнику, кардіоміоцити та центральна нервова система. Тому дію токсинів можна вважати політропною із переважним ураженням печінки та нирок (гепатонефротоксична дія).
Гриби гастроентеротропної дії значно менш токсичні та викликають головним чином ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Такі гриби є умовно їстівними: ними можна отруїтися при неправильному їх приготуванні. Таке отруєння часто проявляється гастроентерологічною симптоматикою (нудота, блювання, пронос, біль у животі, печія).
Діти більш сприйнятливі до дій токсинів отруйних грибів. Це пов’язано із:
- недосконалістю детоксикаційних механізмів дитячого організму;
- при однаковій кількості з’їдених грибів у дитини на одиницю маси тіла припадає вища концентрація токсинів, ніж у дорослої людини, внаслідок цього при отруєнні цілих сімей летальність дітей вища.
Перші симптоми отруєння грибами, як правило, такі: у людини, яка вживала в їжу гриби, розвивається гастроентерит або гастроентероколіт, які проявляються болем у животі, нудотою, блюванням, діареєю, аж до зневоднення організму.
Якщо ці симптоми виражені особливо сильно, а допомога не надана своєчасно, то пацієнт може померти ще до ураження печінки.
При отруєнні грибами гастроентеротропної дії захворювання проявляється через 2–3 год після вживання та зазвичай завершується гастроентероколітом, інші органи та системи практично не страждають, тому своєчасна і достатня деконтамінація (видалення токсинів) та інші лікувальні заходи дають можливість звести до мінімуму всю симптоматику.
При отруєннях грибами з гепатонефротоксичною дією отруєння розвивається не раніше, ніж через 6 год з моменту вживання, іноді через 8–10 годин, рідше — до 2–3 діб. Проявлення спочатку теж носить гастроентерологічний характер, але через деякий час настає період так званого уявного благополуччя, коли ознаки гастроентероколіту поступово зникають (особливо в умовах стаціонару після надання адекватної допомоги), стан пацієнта стабілізується. Нерідко під час цього періоду пацієнти потребують виписати їх, оскільки почувають себе цілком задовільно. Але при цьому динаміка біохімічних змін лишається сприятливою, особливо печінки. Через 10–12 годин з’являються клінічні симптоми патології печінки — жовтушність склер, слизових оболонок та шкіри, тяжкість та біль у правому підребер’ї, збільшення печінки та інші ознаки гепатиту.
Таким чином, діагноз отруєння грибами встановлюється за багатьма даними. Це, перш за все, факт вживання в їжу грибів, характерні клінічні особливості та біохімічні зміни. За особливостями перебігу захворювання з великою ймовірністю можна сказати, якими грибами отруїлася людина, та розробити найбільш ефективну тактику лікування. На сьогодні в Україні немає можливості проводити дослідження токсинів грибів. У ряді високорозвинутих країн практикують дослідження аманітінів у сечі — токсинів блідої поганки, які можна виявити протягом 2–3 діб із моменту вживання в їжу грибів. Це значно спрощує встановлення діагнозу та підвищує ефективність лікування.
Головним принципом першої медичної допомоги на догоспітальному етапі при отруєнні грибами є:
- деконтамінація — видалення токсину, що не всмоктався, та підтримка життєво важливих систем організму;
- вчасне поповнення рідинного та сольового балансу.
А саме, слід викликати блювання та промити шлунок, випити води з активованим вугіллям. Кількість активованого вугілля має бути достатньою — не менш 0,5–1 г/кг маси тіла (40–60 г — для дорослої людини). Якщо діареї немає, то до активованого вугілля необхідно додати послаблювальний засіб та терміново звернутися за медичною допомогою.
Лікування отруєнь грибами є складним, довготривалим та дорогим процесом, який потребує високої кваліфікації лікарів, наявності спеціального медичного обладнання, медикаментів та великих матеріальних затрат.
На жаль, досі не існує ефективного антидоту проти отрути блідої поганки, тому лікування не завжди є ефективним.
Чим швидше людина звернеться за медичною допомогою, тим більше у неї шансів на одужання.
Але щоб не ризикувати своїм життям, життям своїх близьких лікарі радять взагалі не вживати диких грибів.
За матеріалами www.health.kr.ua
© Stoupa/Dreamstime.com/Dreamstock.ru
