Нагадаємо, 19 березня 2015 р. між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) було підписано Угоду про позику у розмірі 214,7 млн дол. США. Спільний проект банку та Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» спрямований на підтримку трансформації системи охорони здоров’я та націлений на досягнення трьох основних завдань:
- боротьбу з неінфекційними захворюваннями, з акцентом на профілактику;
- поліпшення якості та ефективності медичної допомоги;
- оптимізацію та реструктуризацію лікарень і амбулаторних послуг вторинного рівня.
Проект, який триватиме до 2020 р., реалізується у восьми областях України: Волинській, Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Закарпатській, Полтавській, Рівненській та Львівській.
На початку березня 2019 р. у Полтаві пройшов семінар за підсумками реалізації спільного з МБРР інвестиційного проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Такі заходи проходять щороку з метою обговорення результатів реалізації Проекту, обміну досвідом, планування роботи на наступний період.
У роботі семінару взяли участь представники МОЗ України, Світового банку та Групи консультаційної підтримки проекту, Національної служби здоров’я України, Центру громадського здоров’я МОЗ України, голови обласних держадміністрацій та департаментів охорони здоров’я регіонів, представники Груп управління субпроектами Вінницької, Дніпропетровської, Рівненської, Волинської, Полтавської, Львівської, Запорізької та Закарпатської областей.
Цього року в рамках семінару обговорювали результати реалізації Проекту як на національному, так і регіональному рівні. Також учасники ознайомилися із планом змін у сфері управління громадським здоров’ям, перспективами впровадження австралійської системи діагностично споріднених груп в Україні, планами розвитку електронної системи охорони здоров’я тощо.
«Спільний проект Світового банку та МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» триває вже три з половиною роки, і за цей час нам вдалося досягти помітних результатів. Це й закупівлі дуже важливого для кожного регіону високовартісного медичного обладнання, в тому числі ангіографів, та навчання для сімейних лікарів і терапевтів, а також запуск будівництва нових амбулаторій. Завдяки плідній роботі всіх учасників Проекту ще більше українців отримали доступ до якісних медичних послуг», — зазначила Аліна Ткаченко, координатор проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей».
Одним із досягнень спільного проекту Світового банку та МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» стала закупівля такого важливого медичного обладнання, як ангіографи. Так, в рамках проекту уже придбали 9 ангіографічних систем, на яких уже зроблено десятки тисяч коронарографій та проведено понад 6,6 тис. стентувань пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST. Ще 7 ангіографів планують придбати до кінця 2019 р.
Крім того, за 3,5 року роботи проекту:
- майже 1000 амбулаторій сімейної практики — загальної медицини повністю укомплектовані медичним обладнанням, необхідним для діагностики та раннього виявлення серцево-судинних захворювань, згідно з табелем оснащення закладів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД);
- закупили 40 автомобілів швидкої допомоги та обладнали 36 диспетчерських;
- закупили обладнання для реанімаційних відділень;
- провели навчання для більше ніж 14 тис. медичних працівників в усіх регіонах, що беруть участь у проекті.
Надзвичайні результати показав субпроект у Львівській області. Завдяки закупівлі якісних мамографів та УЗД-апаратів в області у рази підвищився показник виявлення раку молочної залози у жінок. Так, за допомогою сучасних цифрових мамографів у 2018 р. обстежили 33 тис. жінок. Лікарі виявили 441 злоякісне новоутворення, з яких проліковано 65%. Але найважливіше, що у 28,5% жінок рак виявлено у першій стадії, що дозволяє повністю його вилікувати.
Пріоритетним напрямком роботи проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» є ефективне використання коштів позики Світового банку, щоб максимально оперативно забезпечити українцям доступ до більш якісних медичних послуг. Саме тому кошти позики у кожному з регіонів витрачаються з різною швидкістю. Наприклад, у Львівський області витрачено 99% коштів позики, у Закарпатської області — майже 63%, а в Запорізькій — 57%. У Волинській області витрачено всього 10,8% коштів позики, у Дніпропетровській — 13,5%, але це пояснюється тим, що багато закупівель у цих регіонах наразі перебувають у процесі завершення. Це, зокрема, контракти на реконструкцію та будівництво амбулаторій, проведення тренінгів, реалізацію масштабних комунікаційних кампаній з інформування населення щодо профілактики серцево-судинних захворювань тощо.
«Дослідження Київської школи економіки щодо закупівель обладнання за процедурами банку порівняно із закупівлями через систему ProZorro показало, що завдяки процедурам Світового банку вдалося заощадити на закупівлях мільйони бюджетних коштів. І це нас дуже надихає», — зазначила економіст, фахівець Світового банку з питань охорони здоров’я, харчування та населення Олена Дорошенко.
Директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації Віктор Лисак розповів про основні досягнення субпроекту Полтавської області та його роль у реформуванні охорони здоров’я регіону. «Коли ми лише розробляли проект для Полтавської області, то головні принципи, які ми поклали в його основу, — це доступність, технологічність і безоплатність надання медичної допомоги. Більшості із запланованого нам вдалося досягти. Ми реформували медичну допомогу на всіх рівнях. Завдяки впровадженню Проекту у регіоні центри ПМСД, центральні районні, міські та обласні лікарні були оснащені сучасним обладнанням. Це дало можливість значно покращити раннє виявлення, діагностику та профілактику одних із найпоширеніших хвороб у населення — захворювань серця», — наголосив В. Лисак.
Ще одним із досягнень субпроекту у Полтавській області також стало наближення якісної медичної допомоги до мешканців найвіддаленіших районів області. Для цього за кошти проекту було придбано 7 пересувних амбулаторій. Починаючи з серпня 2018 р. пересувні діагностичні комплекси щотижнево здійснювали виїзди до сіл, де немає ФАПів та амбулаторій. За 2018 р. було здійснено виїзди до 27 районів, обстежено понад 1800 людей у 124 населених пунктах.
Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Редакція «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua
