20 лютого 2019 р. Уряд вперше в Україні прийняв рішення про системну трансформацію системи крові.
Про громадське обговорення відповідного проекту розпорядження Уряду ми повідомляли раніше.
Мета реалізації Стратегії
Основна мета реалізації Стратегії — забезпечення рівноправного та своєчасного доступу пацієнтів до якісних та безпечних компонентів донорської крові у достатній кількості. До 2022 р. запрацюють нові механізми фінансування й управління, що відповідають загальним принципам трансформації усієї системи охорони здоров’я. Завдяки втіленню Стратегії будуть впроваджені європейські стандарти та практики діяльності системи крові, адже ці зміни запроваджуються в тому числі в рамках наближення України до ЄС.
Нові підходи базуються на принципах безпеки, доступності, підзвітності, інноваційності та фінансової ефективності.
Які проблеми вирішить Стратегія
Втілення Стратегії дозволить вирішити наявні проблеми сфери. Наприклад, відповідно до рекомендацій ВООЗ, кількість донацій донорської крові на рік має бути не менше 1 млн 386 тис. В Україні за 2017 р. ця кількість становила лише 581 тис. донацій, тобто була в 2,5 раза меншою. Але, попри дефіцит донорської крові та її компонентів, щороку значні обсяги крові та її препаратів утилізуються через закінчення термінів придатності. Головна причина такої ситуації — відсутність координації між регіонами: у той час, коли одна область може мати надлишок доз еритроцитів, плазми та тромбоцитів, в іншій цих компонентів може катастрофічно не вистачати. Зміна системи та підходів до формування потреби дозволить уникнути такої ситуації у майбутньому.
Буде створено трирівневу систему
Основним завданням документа є створення трирівневої системи крові: на національному, регіональному та госпітальному рівнях. Так, на національному рівні вперше планується створити Трансфузіологічний центр, що здійснюватиме функцію управління та координації системи крові та моніторингу її функціонування. На регіональному рівні центри крові будуть централізовано заготовляти, тестувати, переробляти, зберігати та розподіляти донорську кров та її компоненти. А відділення трансфузіології мають трансформуватися у лікарняні банки крові у складі закладів охорони здоров’я (госпітальний рівень).
Передбачено перегляд шляхів фінансування
Незадовільне фінансування протягом десятиліть призвело до зношеності основних фондів у системі крові, що зумовлює тривале використання застарілих технологій заготівлі донорської крові та її компонентів, їх переробки, тестування, зберігання та розподілу. Стратегія розвитку системи крові передбачає перегляд шляхів фінансування, що допоможе розв’язати ці проблеми.
Окрім того, введення системного підходу до управління системою крові на національному рівні поліпшить стан інфекційної та імунологічної безпеки та скоротить ризики інфікування крові на різних етапах її заготівлі та використання.
Безоплатне добровільне донорство
Розвиток системи крові в Україні базуватиметься на безоплатному добровільному донорстві крові, як це відбувається у всіх розвинених країнах світу і, зокрема, в Європейському Союзі. Вперше буде впроваджено єдиний національний реєстр донорів та електронну медичну інформаційну систему в установах системи крові та закладах охорони здоров’я для оперативного контролю обігу компонентів крові. Стратегія також включає проведення загальнонаціональних інформаційно-просвітницьких кампаній для популяризації добровільного безоплатного донорства крові.
На виконання Стратегії передбачено перегляд і розробку нових нормативно-правових актів, що врегулюють питання організації донорства, заготівлі, переробки, тестування, розподілу, транспортування та належного застосування донорської крові на нових принципах.
Фінансування потенційно здійснюватиметься з кількох джерел: державний та місцевий бюджети, кошти міжнародних партнерів, а також за рахунок механізмів державно-приватного партнерства. У цілому за рахунок усіх можливих джерел фінансування реалізація запропонованого плану модернізації та підтримки нової національної системи крові оцінюється у приблизно 6,5 млрд грн. до 2022 р.
Підписуйтеся на нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами www.kmu.gov.ua