Під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет), яке відбулося 15 січня 2019 р., народні депутати заслухали звернення колективу ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої Національної академії медичних наук (НАМН) України» щодо сприяння розвитку нового перспективного напряму з вивчення впливу на мікробіом людини як дієвого фактора підвищення ефективності лікування і профілактики серцево-судинних та інших неінфекційних захворювань.
Роль мікробіому
Виступаючи з цього питання, директор ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» Галина Фадєєнко зазначила: «Хірургічні і фармакологічні методи лікування серцево-судинних захворювань за єдиними стандартами не дали суттєвого зменшення їх кількості, а лише частково знизили смертність. Стандартні профілактичні заходи, такі як боротьба з палінням і пропаганда здорового способу життя, дещо покращують ситуацію, але дуже повільно і неефективно. Тому проблема профілактики і боротьби з неінфекційними захворюваннями була визнана однією із основних стратегій цивілізованих країн світу. Для розв’язання зазначеної проблеми потрібні інноваційні рішення, одним із яких є вплив на мікробіом людини, який став можливим завдяки досягненням останніх років».
Запровадження персоніфікованої медицини
За словами Г. Фадєєнко, проведені в ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» дослідження показують, що лікування основних неінфекційних захворювань та їх профілактика мають перспективу при застосуванні стратегії персоніфікації, тобто суто індивідуального підходу до кожного пацієнта на основі комплексних молекулярно-генетичних досліджень. «Нами розроблена персоніфікована діагностично-прогностична та профілактична модель для пацієнтів із неінфекційними захворюваннями на підставі молекулярно-генетичного аналізу хворого і його кишкового мікробіому», — зазначила директор інституту.
Вона також підкреслила, що такий підхід є справді інноваційним, новаторським і піонерським для України. «У разі подальшого розвитку він може стати дійсно проривним для покращення ситуації із неінфекційними захворюваннями», — висловила сподівання Г. Фадєєнко.
Г. Фадєєнко також відзначила, що отримані позитивні результати досліджень можуть бути поширені на всю Україну. Вони також викликали значний інтерес закордонних фахівців.
Під час обговорення народний депутат Олександр Біловол підтримав розвиток стратегії індивідуального підходу до кожного пацієнта і наголосив: «Персоніфікована медицина — медицина майбутнього».
Народний депутат Тетяна Бахтеєва подякувала науковцям за розробку і втілення українських інноваційних методик лікування і профілактики захворювань.
Рішення Комітету
Комітет прийняв рішення:
- Схвалити зазначені наукові розробки Інституту як такі, що доцільно розвивати в Україні поряд з іншими країнами світу.
- Звернутися до Кабінету Міністрів і Національної академії наук України з пропозицією розглянути розвиток нового перспективного напрямку в Україні — застосування принципів персоніфікованої медицини, зокрема щодо неінфекційних захворювань.
- Звернутися до НАМН та Міністерства охорони здоров’я України з пропозицією розглянути доцільність створення єдиного державного науково-клінічного центру молекулярно-генетичних досліджень профілактики неінфекційних захворювань.
- Сприяти виділенню фінансування для продовження робіт у сумі 5 млн грн. для додаткового придбання необхідного устаткування та реагентів.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами iportal.rada.gov.ua; komzdrav.rada.gov.ua
