Якими нормативними актами керуються диспетчери швидкої медичної допомоги, приймаючи виклики?
Правила виклику екстреної медичної допомоги затверджені Наказом Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) «Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги» від 01.06.2009 2009 р. № 370. Зміни до цього нормативного акту не вносилися, він є чинним на сьогоднішній день, і саме ним керуються диспетчери швидкої допомоги, приймаючи виклики.
Слід наголосити, що відповідно до Положення про єдину систему надання екстреної (невідкладної) медичної допомоги, затвердженого Наказом МОЗ України від 01.06.2009 р. № 370, закріплено порядок надання екстреної (невідкладної) медичної допомоги.
Згідно з ним Єдина система надання екстреної (невідкладної) медичної допомоги (далі — Система) створюється з метою реалізації політики держави щодо забезпечення вчасної та якісної медичної допомоги кожній особі, яка перебуває в невідкладному стані.
Система функціонує за принципами:
- доступності і безоплатності медичної допомоги кожній фізичній особі, яка перебуває у невідкладному стані;
- своєчасності і якості надання медичної допомоги;
- надання медичної допомоги як у повсякденних умовах, так і в умовах надзвичайної ситуації;
- єдності медичної науки, освіти та практики, що забезпечує динамічний розвиток і удосконалення Системи.
Система передбачає використання новітніх стандартизованих медичних технологій, оптимізацію мережі лікувальних закладів, їх реорганізацію на основі єдиних науково обґрунтованих організаційних принципів та міжнародних стандартів надання екстреної медичної допомоги з відповідним матеріально-технічним забезпеченням, професійною підготовкою медичних працівників з питань надання екстреної медичної допомоги, а також рятувальників та інших фахівців, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та не мають медичної освіти, працівників, професійні обов’язки яких пов’язані з автомобільним, залізничним, водним та повітряним транспортом.
Управління Системою полягає в контролі за виконанням протоколів надання екстреної медичної допомоги постраждалим на догоспітальному та госпітальному етапах, затверджених МОЗ України, та забезпеченням умов для своєчасності надання цієї допомоги.
Складові системи
Управління Системою здійснюють:
- на центральному рівні — Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф;
- на територіальному рівні — територіальні центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Догоспітальний етап:
- служба швидкої медичної допомоги, функціональною одиницею якої є бригада швидкої медичної допомоги;
- немедичний персонал системи — фахівці, що не мають медичної освіти (працівники Міністерства внутрішніх справ, рятувальники та ін.), функціональні обов’язки яких передбачають надання першої допомоги.
Госпітальний етап:
- багатопрофільні лікарні з цілодобовим режимом роботи, в тому числі які мають у своєму складі відділення невідкладної медичної допомоги;
- лікарні швидкої медичної допомоги;
- центри травми трьох рівнів;
- спеціалісти Системи, їх підготовка та перепідготовка;
- немедичний персонал — спеціальні центри підготовки;
- фельдшери, медичні сестри бригад швидкої медичної допомоги — заклади вищої медичної освіти I–II рівнів акредитації;
- лікарі зі спеціальності «Медицина невідкладних станів» — заклади вищої медичної освіти III–IV рівнів акредитації;
- зв’язок та диспетчерська служба;
- диспетчерська служба швидкої медичної допомоги;
- транспортні засоби (їх відповідність державним стандартам та табелям оснащення);
- санітарний транспорт (автомобілі, гелікоптери, літаки).
- надання екстреної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях, медицина катастроф;
- бригади постійної готовності першої черги (бригади швидкої медичної допомоги);
- спеціалізовані бригади другої черги;
- мобільні польові бригади;
- мобільні загони;
- мобільні госпіталі;
- медичні заклади;
- медична облікова документація, облікова звітність, статистичні форми;
- інформованість населення про роботу Системи та дії в умовах надзвичайних ситуацій.
Хто надає допомогу при безпосередній загрозі життю та здоров’ю людини?
Бригади «швидкої» надають допомогу у випадках, коли існує безпосередня загроза життю та здоров’ю людини. Існує перелік симптомів, які можуть свідчити про необхідність екстреної допомоги. Це, наприклад, раптовий розлад дихання, знепритомлення, біль у ділянці серця, значна зовнішня кровотеча тощо. У таких випадках необхідно викликати швидку допомогу за єдиним номером 103. Бригада екстреної медичної допомоги має прибути на місце події у містах — протягом 10 хв, у населених пунктах поза межами міста — протягом 20 хв з моменту надходження звернення до диспетчера.
Так звана служба невідкладної допомоги є однією з опцій надання медичної допомоги вдома в пацієнта. Рішення про її створення та підтримку приймає місцева влада. У тих регіонах, де працює така служба, є окремі номери, за якими можна викликати медиків або скористатися переадресацією виклику з номера 103. Зазвичай це місцеві номери і в жодному випадку — не номер 112. Крім того, якщо йдеться про неекстрений виклик у робочий час медичного закладу первинної допомоги, можна звернутися до свого сімейного лікаря.
Якщо на регіональному рівні не визначений механізм надання медичної допомоги в неекстрених випадках, до таких пацієнтів виїжджають бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги протягом 1 год з моменту отримання звернення. Наприклад, йдеться про такі стани, які не загрожують життю, як незначне підвищення температури чи тиску без додаткових симптомів, випадки загострення хронічних хвороб тощо.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли про реформу екстреної медичної допомоги, яка розпочнеться у 2019 р.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua, zakon.rada.gov.ua