Рахункова палата звітує про результати аудиту ефективності використання субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (далі — проект), затверджені на засіданні Рахункової палати. Відповідальний за проведення аудиту — член Рахункової палати Андрій Майснер.
Що встановлено аудитом
Аудитом встановлено, що проект завдяки системній підтримці Світового банку є поштовхом до якісних перетворень у галузі охорони здоров’я. Водночас суттєві недоліки в організації виконання субпроектів, низькі темпи реалізації заходів, значна частина яких за змістом та витратами не відповідає цілям проекту, негативно впливають на його результативність та створюють ризики належної продуктивності витрат коштів держбюджету та використання міжнародної позики.
Порушено терміни виконання проекту
Слід додати, що термін виконання проекту — 2015–2020 рр., передбачає підвищення якості надання медичних послуг у регіонах з акцентом на первинній та вторинній профілактиці серцево-судинних захворювань і раку, а також поліпшенні ефективності системи охорони здоров’я. Для його реалізації на початку 2015 р. було залучено майже 215 млн дол. США позики від МБРР.
Крім того, 88,3% позики (189,53 млн дол.) спрямовується на фінансування субпроектів у 8 областях (як субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) на реформування регіональних систем охорони здоров’я. Проте у 2015–2017 рр. та протягом 9 міс 2018 р. з державного бюджету місцевим бюджетам перераховано лише 1,4 млрд грн. субвенції (27,9% позики). А передбачені за кошти позики заходи виконані на чверть.
На що планувалося спрямувати кошти?
За субпроектами більшу частину коштів передбачено спрямувати на закупівлю медичного обладнання, меблів, інвентарю та витратних матеріалів. Передбачені реконструкція і капітальний ремонт приміщень відділень екстреної медичної допомоги та діагностики лікарень інтенсивного лікування, амбулаторій сімейної медицини у Волинській, Дніпропетровській, Рівненській областях. Запланована закупівля автомобілів спецмедпризначення для Закарпатської (22) та Рівненської (18) областей; 35 автомобілів для збору аналізів та 7 пересувних амбулаторій для Полтавської обл.
Передбачено також використання коштів позики на проведення навчання за кордоном (по факту переважно для головних лікарів і керівного складу профільних підрозділів облдержадміністрацій) та в Україні (для медпрацівників).
Які органи влади не забезпечили освоєння коштів субвенції
У Рахунковій палаті зазначають, що Міністерство охорони здоров’я (координатор проекту) та Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька, Львівська, Полтавська і Рівненська облдержадміністрації (виконавці субпроектів) не забезпечили у встановлені терміни освоєння коштів субвенції на реалізацію заходів субпроектів з реформування регіональних систем охорони здоров’я, які фінансуються коштами позики МБРР.
Із запланованих коштів на реалізацію обласних субпроектів, спрямованих на профілактику, раннє виявлення та лікування серцево-судинних захворювань і раку, поліпшення якості та ефективності медичної допомоги, освоєно у вигляді субвенції 45,5 млн дол. (24% позики). Ще 7,3 млн дол. знаходяться на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ. Решта — 72% позики незатребувано регіонами та перебуває на рахунку банку.
Скільки коштів не використано
«Одним із індикаторів ефективності проекту є те, що понад 72% коштів на субпроекти лишаються невикористаними на рахунку МБРР, а це майже 137 млн дол. При цьому Україна за рахунок коштів державного бюджету сплатила майже 3 млн дол. як комісію та відсотки за позикою, у тому числі за невикористані кошти», — наголошує Андрій Майснер.
Високий рівень освоєння коштів позики на Львівщині (99%). Натомість у Закарпатській обл. він становить 63%, Запорізькій — 57%, а в Полтавській, Рівненській, Вінницькій, Дніпропетровській, Волинській — від 9 до 31%. При цьому в двох останніх областях значна частина заходів пов’язана з будівництвом, капітальним ремонтом і реконструкцією приміщень медичних закладів, що збільшує час освоєння коштів позики.
Реалізація заходів, які безпосередньо впливають на поліпшення охорони здоров’я (придбання медичного обладнання, витратних матеріалів, автомобілів швидкої допомоги), розпочалася лише наприкінці 2017 р. Заходи з придбання обладнання, інвентарю та витратних матеріалів виконано на 27%. Наявні непоодинокі факти невведення в експлуатацію придбаного медичного обладнання через відсутність приміщень для його розміщення. Водночас оплата супутніх послуг — консультантів, перекладачів, проведення навчань, тренінгів та конференцій — здійснюється без затримок у часі та майже в повному обсязі.
Дані будуть передані у прокуратуру
Аудитори вказують на високий ступінь ризику невиконання субпроектів у заплановані проектом терміни та неефективного використання коштів позики та коштів держбюджету на її обслуговування.
Про виявлені під час контрольного заходу факти, що містять ознаки кримінальних правопорушень, буде поінформовано Генеральну прокуратуру України.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що за результатами аудиту Рахункової палати розпочато кримінальні провадження на основі матеріалів аудитів щодо ефективного використання коштів державного бюджету на лікування громадян України за кордоном та на забезпечення окремих категорій населення засобами реабілітації.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами ac-rada.gov.ua