Якість роботи екстреної медичної допомоги вперше була оцінена не за результатами паперової статистики, а в ході незалежного дослідження, повідомляють у МОЗ України. У кожному регіоні України протягом 3 діб волонтери спостерігали за роботою бригад «швидкої». Методологію дослідження та оцінки результатів розробили експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
Як проводилося дослідження якості надання екстреної допомоги
Групи спостерігачів працювали у 26 довільно обраних українських населених пунктах (з населенням більше 10 000 осіб) на 30 підстанціях швидкої допомоги. Вони провели по 72 год чергування разом із бригадами і виїжджали переважно на виклики, що стосувалися травми, втрати свідомості, скарг на серцево-судинні чи легеневі проблеми.
Основним методом дослідження було «спостереження під час виконання».
«Щоб дізнатися, наскільки добре пілот може керувати літаком, найкраща опція — це потрапити на борт літака з цим пілотом. Звісно, можна використовувати симулятори, онлайн-тестування й так оцінювати його підготовку, але це насправді не дає відповіді щодо його справжньої компетентності. Саме тому спостереження під час виконання є найкращим джерелом оцінки», — коментує науковий керівник оцінювання, американський хірург та експерт систем екстреної медицини, доктор Колін Меґу.
Результати дослідження експерти МОЗ обговорили з науковцями і практиками — керівниками регіональних центрів екстреної медичної допомоги. В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун наголосила, що метою оцінювання було отримання об’єктивних даних про стан справ в екстреній медицині, які допоможуть планувати заходи, що будуть дійсно ефективними.
У середньому «швидка» приїжджає за 8,5 хв, половину постраждалих везуть у лікарню
За результатами узагальнених даних, бригади екстреної допомоги оперативно реагують на виклики, водночас протоколи лікування потребують перегляду.
Деякі факти, які показало дослідження:
1. Середній час реагування «швидкої» на виклик (з моменту отримання повідомлення бригадою і до першого контакту з пацієнтом) — 8,5 хв:
- в межах 10 хв здійснюється 56% усіх викликів;
- в межах 20 хв — 94% усіх викликів.
2. Середній час перебування на місці події — 17 хв.
3. Середній час транспортування до лікарні — 10 хв.
4. 53,7% невідкладних викликів закінчилися транспортуванням до лікарні та госпіталізацією пацієнтів.
5. Препарати, які застосовують при наданні екстреної медичної допомоги, не завжди мають доведену ефективність та доцільність використання в конкретних випадках.
Наприклад, найбільш поширений препарат, який застосовують при скаргах на біль у грудях, — магнезія (32,6% серед пацієнтів віком >40 років та 29,4% серед осіб будь-якого віку). При цьому неефективність магнезії при гострому інфаркті міокарда, корекції серцевого ритму та позалікарняній зупинці кровообігу вже доведена науковцями.
Що треба змінювати в екстреній допомозі: рекомендації експертів
Крім загальних рекомендацій щодо збільшення фінансування системи екстреної медичної допомоги, експерти озвучили такі.
Приділити увагу системі навчання та підвищення кваліфікації працівників екстреної медицини, зокрема створити навчально-тренувальні центри у всіх регіонах.
Дуже важливо, аби навчання працівників, які працюють в системі екстреної медичної допомоги, мало практичний характер. Це неможливо без відпрацювань практичних навичок та моделювання конкретних ситуацій. Для такого навчання в усьому світі застосовуються спеціальні манекени та обладнання, аби кожен рух був багатократно повторений та завчений. У 2019 р. обладнані навчально-тренувальні центри з’являться в Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях та м. Київ.
Розробити вимоги та передбачити кошти для створення відділень екстреної медичної допомоги у лікарнях.
Ефективна допомога при невідкладних станах можлива лише за умови її безперервності та комплексності. Ситуація, коли бригада екстреної медичної допомоги везе постраждалого до лікарні, в якій його не можуть прийняти, є неприпустимою. У кожній лікарні інтенсивного лікування має бути створено відділення екстреної медичної допомоги, в якому пацієнт протягом 24 год зможе отримати повний комплекс діагностики та лікування в невідкладному стані. Вимоги до оснащення та персоналу таких відділень розробляє Міністерство охорони здоров’я, вони будуть затверджені найближчим часом. Завданнями місцевих органів самоврядування стануть виділення чи будівництво приміщень для лікарень інтенсивного лікування, а також закупівля необхідного обладнання.
Оновити кваліфікаційні вимоги до працівників системи екстреної медичної допомоги, а також розробити психофізіологічні вимоги.
Такі заходи дозволять керівникам центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф провести кадровий аудит і впевнитися, що в системі працюють професіональні та вмотивовані співробітники.
Переглянути протоколи надання екстреної медичної допомоги.
Протоколи — це алгоритми, за якими працівники «швидкої» повинні оцінити стан пацієнта, надати йому допомогу і транспортувати до лікарні. Експерти Міністерства охорони здоров’я вже розпочали роботу над перекладом та адаптацією сучасних міжнародних протоколів надання екстреної медичної допомоги. Будуть переглянуті як перелік препаратів, що застосовуються в конкретних ситуаціях, так і послідовність дій працівників, аби вони використовували всі сучасні методики для порятунку життя.
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами moz.gov.ua
